Зарубіжні донори не можуть надати матеріальну допомогу Україні для проектів гуманітарного розмінування

У результаті активних бойових дій на Сході України, з’явилися так звані «сірі зони», небезпечні для нормальної життєдіяльності цивільного населення.

«Кожного тижня на окупованих територіях гине цивільне населення — діти і дорослі, підриваючись на розтяжках або снарядах, що не розірвалися», — про це раніше заявив міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков.

Для стабілізації ситуації необхідний старт масштабних проектів з гуманітарного розмінування і в цьому обіцяють підтримку ряд іноземних держав і неурядових фондів, але вони не можуть надати допомогу вже зараз через недосконалість українського законодавства.

В Україні досі немає Закону про протимінну діяльність. Без нього не можуть розпочатися практичні роботи з розмінування територій Донбасу міжнародними організаціями.

Сил і коштів державних відомств організацій вже явно не вистачає і на сьогоднішній день міжнародні організації можуть виробляти лише нетехнічне і технічне обстеження територій, але не мають права знешкоджувати боєприпаси на території України.

В Україні зараз присутні 3 іноземні організації, що спеціалізуються на питаннях гуманітарного розмінування: FSD (Швейцарія), Danish Demining Group (Данія), The HALO Trust (Великобританія). Це некомерційні організації, вони оперують коштами благодійних фондів і внесків. Природно ця обставина (відсутність закону) принципово відображається на готовності цих фондів фінансувати роботи гуманітарного розмінування. Фінансування обмежується лише аспектами «роботи з місцевим населенням з питань протимінної діяльності», нетехнічне і технічне обстеження забруднених територій.

На сьогодні є лише Указ Президента України (підписаний ще Януковичем 02.09.2013 № 476/2013), яким вирішене лише одне завдання — визначено так званий національний орган протимінної діяльності, яким є Міністерство оборони України.

Зараз в стінах Верховної Ради вже є спеціальний законопроект 5189-1, який допоможе швидко виправити ситуацію і дозволить відкрити шлях для отримання такого необхідного фінансування проектів гуманітарного розмінування. Розробка ж нового документа може зайняти додатковий час і відкине етап практичної реалізації ще мінімум на півроку, що автоматично відсуне сам процесі розмінування майже на рік.

Дані обставини не дають змоги швидко і ефективно провести розмінування небезпечних зон і повернути до нормального життя мирне населення.