Авторизація

В умовах, коли не знайшовши спільної мови з Росією і Європою, нинішня українська влада загнала себе до глухого кута. Де-факто почалася міжнародна ізоляція Януковича. Але НАТО, здається, готове «підібрати» і використовувати у своїх цілях все більш посилено критикованого партнерами українського президента. При цьому той факт, що сам Віктор Федорович відразу після свого приходу до влади на словах так посилено дистанціювався від цього самого НАТО, особливої ролі не відіграє.

Перша в історії російського пасажирського літака Sukhoi Superjet-100 (SSJ) катастрофа забрала життя 45 людей. Трагедія, що сталася у небі Індонезії, вже породила чимало побоювань за долю розробки, яку останніми роками вважають надією російського авіапрому. На тлі безутішного горя родичів загиблих украй важко думати про те, який вплив ця подія матиме на перспективи основного конкурента SSJ — українсько-російського пасажирського літака Ан-148. Але як би там не було, а вдавати, що нічого не сталося, все одно не можна.

Ця майже детективна історія розпочалася ще тоді, коли міністром оборони був М. Єжель, і завершилася вже за нинішнього глави оборонного відомства Д. Саламатіна. Не є таємницею, що два згаданих мною чиновники свою основну увагу зосередили аж ніяк не на армійських реформах, а на фінансових потоках і матеріальних ресурсах Збройних сил. Природно, не останнє місце в переліку того, що «погано лежить», посідають землі оборони, які вивільняються під час скорочення армії.

Ексклюзивне бліц-інтерв'ю міністра оборони України Дмитра Саламатіна агентству «Інтерфакс-Україна»

У своєму виступі перед депутатами Держдуми глава уряду РФ Владімір Путін несподівано для багатьох виступив з підтримкою ідеї створення російських приватних військових компаній, які «могли б надавати послуги з охорони об'єктів та тренуванні іноземних військових за кордоном без участі російської держави». Відвертіше ж не скажеш. Така позиція глави уряду - це зміна підходів у захисті державних інтересів, і, якщо хочете, вираз настільки всіма очікуваної політичної волі Росії.

70 років тому вибухнула «харківська катастрофа»: наступ двох радянських фронтів на Харків закінчилося їхнім розгромом, відкривши німцям дорогу на Сталінград та Північний Кавказ. Зволікання з прийняттям ключового вирішення всього на два дні, призвело до втрати понад 400 тисяч чоловік і тисячі танків.

Мало кому відомо, що нальотів на Берлін було не один, і не два… (За даними Військово-історичного звіту про бойові дії ВПС БФ, 1946. Р.) Однією з найбільш важких і чудових, з організації та виконання, операцій першого періоду війни стала операція з нанесення бомбардувальних ударів по столиці фашистської Німеччини - м. Берлін. У відповідь на нальоти авіації противника на Москву і на заяви німецької пропаганди про те, що «радянська авіація повністю знищена», Верховним Головнокомандуванням перед ВВС КБФ була поставлена задача: «Нанести ряд бомбових ударів по політичному центру фашистської Німеччини - м. Берлін».

Інтенсивна підготовка до штурму Рейхстагу почалася 29 квітня. Лігво нацистів, крім іншого, було ще й одним з центральних опорних пунктів у системі оборони Берліна. Будівля Рейхстагу з трьох боків була оточена річкою Шпрее, ширина якої складала 25 метрів. Всі підходи до будівлі безперешкодно прострілювались всіма видами зброї, що ідеально для ведення кругової оборони.

У зв'язку з 70-ти річчям невдалих для Червоної армії боїв під Харковом і на Кримфронті в 1942 році напевно знову почнуть в масовому порядку з'являтися статті і телепередачі. А в цих статтях і передачах автори, не терзаючись непотрібними сумнівами, будуть порівнювати цілком достовірні відомості про втрати радянських військ з явно фальсифікованими даними про німецьких втрати. Для вірної оцінки тих подій читачі та глядачі повинні самостійно шукати правду про історію своєї країни, не сподіваючись на професійних істориків.

Громадяни України досить багато чули про німецький нацизм, але в реальності знають про ідеологію Третього рейху небагато. В головах у людей мішанина з образів радянсько-російських кінофільмів, карикатурних німців з голлівудських картин (часто схожих на міфічних персонажів, чудовиськ з пекла). На жаль, для частини сучасної європейської та російської молоді гітлерівські нацисти стали зразками для наслідування.