Зброя виживання космонавтів: пістолет ТП-82

У 1980-ті роки в СРСР була створена зброя самозахисту космонавтів — мисливський неавтоматичний 3-стволовий пістолет ТП-82, який увійшов до складу спеціального комплексу СОНАЗ (стрілецька зброя носимого аварійного запасу). Ініціатором створення спеціальної стрілецької зброї для вітчизняних космонавтів став Олексій Леонов. Відомий радянський космонавт в 1979 році відвідав збройовий завод, розташований в Тулі. Там він розповів конструкторам-зброярам про те, що у космонавтів корабля «Восход-2», який приземлився у 1965 році на території Пермської області, зник зв’язок з групою пошуку. У результаті цього космонавти змушені були цілу добу чекати допомоги. Космонавтів шукали за допомогою вертольотів.

Весь цей час, який вони провели в зимовому лісі у глибокому снігу, міг стати для них останнім моментом у їхньому житті. У приміських лісах водиться велика кількість різних хижих тварин, які могли напасти на людей. При цьому захищати себе космонавтам було абсолютно нічим. Тоді Леонов зазначив, що якби у космонавтів була спеціальна багатофункціональна зброя, вони могли б почувати себе в зимовому лісі більш впевнено. У 1981 році ідея Леонова, який на той момент вже був не просто першим космонавтом, що вийшов у відкритий космос, а й заступником начальника Центру підготовки космонавтів, досить швидко знайшла офіційну підтримку. Вже в 1982 році пістолет ТП-82 був офіційно прийнятий на постачання радянських космічних місій.

ТП-82 був призначений для забезпечення виживання космонавтів і екіпажів літаків дальньої авіації, що зробили посадку поза заданої території, в диких природних умовах. ТП-82 — це неавтоматичний триствольний мисливський пістолет. Основне його призначення — це захист космонавтів від небезпечних лісових звірів, а також кримінальних елементів. Зброя може використовуватися для видобутку їжі методом полювання, а також подачі світлових сигналів візуального спостереження, якщо спусковий апарат приземлився або приводнився в малонаселеній, безлюдній місцевості, щоб місце приземлення можливо було відстежити на відстані, так, як це робить металлоискатель fisher f2. Пістолет має 2 горизонтальних верхніх гладких ствола 32-го мисливського калібру, а під ними розташований нарізний ствол калібру 5,45-мм.

Розробкою пістолета займався Тульський збройовий завод, а створенням боєприпасів для нього — ЦНДІ точного машинобудування, що знаходиться в місті Климовську. Першим вітчизняним космічним кораблем, до складу якого був включений даний пістолетний комплекс, став Союз Т-6, який був запущений в космос влітку 1982 року. Через 4 роки пістолет ТП-82 був також прийнятий і на озброєння ВПС СРСР, його планувалося використовувати як зброю виживання для льотчиків дальньої авіації, які змушені були здійснювати аварійну посадку. Випуск зброї був зупинений у 1987 році. Згідно з інформацією, яка є у відкритому доступі, неавтоматичні пістолети ТП-82 входили до складу переносного аварійного запасу радянських, а потім і російських космічних кораблів аж до 2007 року. До цього моменту закінчився термін зберігання боєприпасів до зброї, які були випущені ще в СРСР.

Зброя виживання космонавтів ТП-82 являє собою неавтоматичний пістолет. Стволовий блок пістолета складається з 3-х стволів. Два верхніх — гладкоствольні, призначені під використання мисливських патронів 32 калібру, нижній — нарізний, призначений під використання патрона 5,45 х40 мм. Нижній ствол пістолета володіє спеціальним регулювальним пристосуванням, яке складається з 3-х гвинтів (один знизу і 2 з боків) і призначений для пристрілювання. Гладкі стволи пістолета мають звичайний екстрактор, який відходить назад при відкиданні стволового блоку під впливом 2-х штифтів, які знаходяться попереду зверху на стінках колодки з внутрішньої сторони. Нижній ствол пістолета ТП-82 володіє пружинним ежектором, який спрацьовує при натисканні спеціальної кнопки, яка розташована на ствольному блоці з лівого боку, знизу.

Перезарядка пістолета ТП-82 здійснюється за допомогою «переламування» блоку стволів (як у мисливських рушниць), клямка стволів має форму довгого важеля, який розташовується в горизонтальному положенні зліва над пістолетною рукояткою. Для того, щоб відкрити блок стволів, необхідно натиснути важіль вліво. Пістолет оснащений ударно-спусковим курковим механізмом, він самозвідний, має 2 відкрито розташованих курка.

Правий курок пістолета обслуговує правий «гладкий» ствол, лівий курок може вільно перемикатися між нижнім нарізним і лівим «гладким» стволом, для цього з лівого боку на рамці є перемикач, який переміщується вертикально. На ряді зразків пістолета ТП-82 був встановлений автоматичний запобіжник, виконаний у вигляді клавіші на рукоятці, розташованої під спусковою скобою. Прицільне пристосування пістолета відкритого типу, фіксоване. Для того, щоб підвищити точність стрільби зі зброї, вона штатно комплектувалася знімним прикладом, який вільно приєднувався до нижньої частини пістолетної рукоятки. Даний приклад одночасно був і спеціально спроектованим мачете, оснащене клинком трапецієподібної форми, укладеним у напівтверді піхви. Для ведення вогню мачете в піхвах приєднувалося до ТП-82, в цей час нижня частина піхов відігравала роль затильника приклада.

Зі зброєю використовувалися спеціально створені в ЦНДІТОЧМАШ патрони. Керівником робіт з їхнього створення був П. Ф. Сазонов. Комплект розроблених боєприпасів включав в себе 3 патрони. Перший з них був дробовим СП-Д (створений на базі мисливського 32 калібру). 12,5 х70-мм дробовий патрон у латунній гільзі був еквівалентний стандартному патрону мисливської рушниці 20-го калібру (15,9-мм) з дробом № 3, який використовувався в мисливських рушницях з довжиною ствола 700 мм. Сигнальний патрон СП-П також був спроектований на базі мисливського (сигнальний патрон з однією червоною «зірочкою»). Він істотно перевершував 15-мм патрон 7С8, що застосовувався до цього, в першу чергу за часом горіння сигнальної шашки. Кульовий патрон позначався як СП-П. До його складу входила напівоболонокова куля 5,45 х40-мм, що володіє сталевим сердечником і спеціальним отвором у носику для збільшення експансивної дії. Обширність ураження за допомогою такого патрона в 8-10 разів перевершувала показники кулі автоматного патрона 7Н6 калібру 5,45-мм.

Ефективна дальність стрільби даними патронами з пістолета ТП-82 доходила до 200 метрів при використанні СП-П і до 40 метрів при використанні дробу. Штатний боєкомплект зброї включав в себе 31 патрон: по 10 патронів СП-Д і СП-С, а також 11 патронів СП-П, які містилися у спеціальний полотняний подсумок. У конструкції всіх цих боєприпасів були реалізовані заходи, спрямовані на забезпечення працездатності і збереження їхньої герметичності навіть після порівняно тривалого перебування у вакуумі під низьким тиском.

Пістолет активно випробовувався як засіб полювання. За допомогою гладких стволів можна було добувати дрібних звірів, таких як зайці або лисиці, а також величезну кількість птахів — від куріпок до тетеревів і глухарів. За допомогою нарізного ствола можна було вести відстріл кабанів, гірських козлів, сайгаків, джейранів, невеликих лосів при вазі тварини до 200 кг. Водночас сигнальний патрон СП-С виявився найефективнішим засобом сигналізації за параметрами візуального спостереження на той момент часу (при порівнянні з усіма існуючими засобами).

Безумовно, при приземленні в тайзі, пістолет ТП-82 став би значною підмогою для космонавтів. Сумний приклад пістолета, який служив ще й мачете, відмінно справлявся зі своєю роботою. За словами керівника тренувань космонавтів Олександра Германа, були випадки, коли ряд космонавтів за дві доби виживання (таку тривалість мають тренування в зимовому лісі) вирубували по кілька кубометрів лісу для забезпечення себе дровами і будівництва укриттів.

Пістолет ТП-82 справляв враження міцного, надійного і добротно виробленого виробу. Такі його елементи, як кобура, чохол мачете, патронташ, володіли мінімальною вагою. Органи управління були зручні, маніпуляції, що проводилися з ними, — логічні й прості. Наявні на пістолеті запобіжні пристрої забезпечували безпечне поводження зі зброєю, у тому числі при падінні зброї або при неповністю замкненому ствольному блоці. Фахівці відзначали м’який спуск, непоганий баланс моделі і рукоятку. Стрілянину з нього можна було вести як з приєднаним прикладом-мачете, так і без нього. Без приєднання прикладу, вогонь найкраще було вести дробом в упор або сигнальними патронами.

Пістолет ТП-82 був прийнятий на озброєння в 1986 році і в тому ж році вперше полетів у космос. Їм були озброєні радянські космонавти зі складу спільного радянсько-французького екіпажу. Його випуск був припинений наприкінці 1980-х років. Офіційно з тієї причини, що виготовлених пістолетів було достатньо, і подальший їхній випуск був недоцільним. Однак, за словами тульських зброярів, провиною всьому була відсутність фінансування. Всього за час випуску в Тулі, за різними даними, встигли зібрати від 30 до 100 «космічних» пістолетів. На даний час всі охочі можуть побачити рідкісну зброю в артилерійському музеї Санкт-Петербурга, державному збройовому музеї міста Тули і у складі експозиції меморіального музею космонавтики в російській столиці.

Тактико-технічні характеристики ТП-82:

Калібр: 2х12, 5 + 1х5 ,45-мм.

Довжина — 360 мм, з прикладом — 670 мм.

Довжина ствола — 300 мм.

Висота — 150 мм, з прикладом — 235 мм.

Вага спорядженого — 1,6 кг.

Вага разом з прикладом-мачете — 2,4 кг.