Росія поманила Україну зброєю

Президент Володимир Путін закликав деполітизувати тему євроінтеграції України і запропонував ініціювати прямі контакти бізнес-спільноти Росії, України та ЄС. Москва і Київ такі переговори вже почали, зокрема, в галузі оборонної промисловості. Йдеться про десятки мільярдів доларів.

«Я б вважав, що потрібно деполітизувати цю тему і погодитися з пропозицією президента України Віктора Януковича і в тристоронньому форматі як слід і докладно на ці всі теми поговорити, — заявив Путін на прес-конференції за підсумками переговорів з прем’єр-міністром Італії Енріко Летте. — Я б попросив наших друзів у Брюсселі утриматися від різких виразів».

У вівторок в Сочі пройшла зустріч у такому бізнес-форматі: віце-прем’єр Дмитро Рогозін і віце-прем’єр України Юрій Бойко. До складу української делегації увійшли представники Міністерства промисловості, а також керівництво космічного та авіаційного агентств. Отримати оперативний коментар в апараті Рогозіна з приводу того, про що йшла мова на зустрічі, не вдалося, проте є підстави вважати, що напевно порушувалося питання про участь України у виконанні російського держоборонзамовлення. Це стало можливим після того, як минулого тижня Київ призупинив підготовку до підписання угоди про асоціацію з Євросоюзом, яка передбачала, зокрема, створення зони вільної торгівлі України з ЄС.

За словами члена громадської ради при Міноборони РФ Ігоря Коротченка, зараз майже все держоборонзамовлення розміщується на території Росії. Лише невелика частина контрактів укладена із зарубіжними підприємствами. Так, участь України в російському оборонзамовленні, за експертними оцінками, становить зараз не більше 1-2%. «Російський оборонно-промисловий комплекс прагне до самодостатності, але ми ще не пішли від повної залежності у відносинах з Україною. Не можна сказати, що ми критично залежні від проектів, які реалізуються на Україні, однак вони важливі для обох країн», — говорить Коротченко.

У рамках партнерських відносин двох країн реалізується проект з модернізації літаків Ан-124: Україна поставляє для них двигуни. Також українські двигуни поставляються для частини російських вертольотів і літаків Як-130. Їхнє виробництво і випробування проходять на запорізькому заводі акціонерного товариства «Мотор Січ». Крім того, в рамках кооперації двох країн здійснюються поставки в Росію запасних частин для міжконтинентальних балістичних ракет радянського періоду. Свого часу вони були розроблені на Україні, і зараз підтримується партнерство з постачання запасних частин в рамках гарантійно-постсервісного нагляду, розповідає Коротченко.

Підписання Україною асоційованого членства з ЄС призведе до того, що буде повністю втрачений військово-промисловий потенціал країни. Воно спричинить згортання науково-технічної взаємодії в авіабудуванні, ракетно-космічній техніці, суднобудуванні, йдеться у висновку про наслідки підписання угоди для України з ЄС, підготовленому радником президента Росії Сергієм Глазьєвим. Розрив кооперації в галузі високотехнологічних і оборонних виробництв може привести до сумарного скорочення українського експорту на суму $ 2 млрд., йдеться в записці.

Розрив економічних зв’язків невигідний і Росії, однак Ігор Коротченко переконаний, що, якщо буде підписана угода України з ЄС, «ми не будемо підтримувати на плаву українську промисловість за наш рахунок». «Якщо ж країна вступить до Митного союзу, то Україна дадуть «зелене світло» по цілому ряду напрямів із співпраці з Росією», — говорить він. «Серед них буде як продовження співпраці за нинішніми проектами, так і укладання нових», — вважає експерт. Зокрема, з’являться перспективи із розширення кооперації по авіаційним проектам, зокрема щодо спільної організації двома країнами виробництва військово-транспортного літака Ан-70. «Чи буде живий цей проект, чи ні, все залежатиме від членства України в ЄС», — говорить Коротченко.

За словами голови правління української асоціації «Постачальники Митного союзу» Олега Ногінського, для Росії було б вигідно партнерство з Україною в авіабудуванні, ракетно-космічній тематиці, будівництві корпусів і двигунів для кораблів. Наприклад, у галузі суднобудування міг би бути задіяний український завод у Миколаєві, який зараз не завантажений замовленнями, вважає він.

Виграла б від такого розширеного партнерства і Росія. Глава Центру аналізу стратегій і технологій Руслан Пухов впевнений, що в разі розміщення російського оборонного замовлення на Україні, витрати Росії істотно знизяться.

«На Україні з радянських часів залишилися підприємства з добре налагодженою структурою. При цьому вартість робочої сили там в рази нижча, ніж у Росії. У нас цілий ряд підприємств сповідують політику, що замовник повинен бути задоволений тим, що дають. На Україні люди бояться так працювати, українські підприємства можуть вижити, тільки якщо вироблятимуть продукцію за меншою ціною і якісніше, ніж їхні російські конкуренти», — говорить він.

За словами Пухова, перед російським Міноборони поставлено завдання закуповувати продукцію за низькими цінами, щоб це не було руйнівно для бюджету, як зараз у випадку з російськими підприємствами. У випадку з Україною так і станеться, вважає він.

У цілому, за словами Пухова, теоретично Москва може розмістити на Україні до 10% російського держоборонзамовлення. За оцінкою ж Олега Ногінського, враховуючи, які потужності на Україні простоюють, ця частка могла б досягти і 40%. Оскільки розмір оборонзамовлення РФ складе € 500 млрд. до 2020 року, українська економіка могла б заробити до € 200 млрд.

Втім, все це відбудеться, тільки якщо Україна вступить до Митного союзу. «Все ще відкритим залишається питання, чи захочуть вони вступати, та угруповання, яке привело президента України Віктора Януковича до влади, підштовхує Україну до підписання угод з ЄС, а далі як мета — членство України в НАТО», — говорить Коротченко.