«Помилка резидента», або Як танк Т-64 став М-1971

Радянський середній танк був прийнятий на озброєння в 1966 році. Дана бойова машина, що важила всього 36 тонн, за характеристиками захисту, вогневої потужності відповідала або навіть перевершувала машини більш важкого класу.

Оригінальний механізм заряджання 115-мм гармати дозволив до трьох осіб скоротити чисельність екіпажу і забезпечував скорострільність до 10 пострілів на хвилину. Компактний 700-сильний двигун розганяв танк до 65-70 км/год.

Володів цей танк й іншими нововведеннями, через що з самого початку свого існування у військах його накрили щільним покривом секретності. У 1967 році більше 200 Т-64 взяли участь у широкомасштабних маневрах «Дніпро», які були присвячені 50-річчю Жовтневої революції. Участь нових танків залишилося непоміченим для західних розвідників. Т-64 просто загубилися у танковій армаді з Т-10, Т-54, Т-55 і Т-62. Не було їх і в стройовому огляді під Києвом, куди пригнали багатотисячну танкову армаду, яка стояла щільними броньованими рядами, що називається від горизонту до горизонту.

Наступним широкомасштабним дійством стали загальновійськові маневри «Двіна», що проводилися в березня 1970 року якраз перед 100-річним ювілеєм В.І.Леніна.

Полем навчальної битви стала Білорусія, куди були перекинуті дивізії Московського, Ленінградського, Прибалтійського і Північно-Кавказького військових округів. У цих «битвах» також були задіяні танки Т-64. Дані маневри висвітлювали представники багатьох радянських ЗМІ. Їм, вочевидь, і вдалося «засвітити» ці бойові машини. У результаті приблизно через рік перші зображення танків, які вже цілу п’ятирічку перебували на озброєнні, з якихось каналах опинилися на Заході.

На alejandro-8.blogspot.ru розміщені ці шпигунські фотографії. Там же дані аналітичні матеріали британської розвідки про Т-64. Зрозуміло, аналітики спецслужб не знали, як називається даний танк, тому присвоїли йому позначення М-1971 по року отримання фотографій. Вони оцінили вагу танку в 39-40 тонн. Реально, як повідомлялося вище, його бойова вага була не більше 36,7 тонн. Правильно був оцінений калібр гармати в 115-мм. Але помилилися з екіпажем. Порахували, що в танку, як і раніше, 4 особи. Про наявність механізованої системи заряджання експерти і не здогадувалися, що не дивно. Щоб на фото побачити дане нововведення, потрібно було б володіти рентгенівським зором.

Іноземні фахівці звернули увагу на те, що командирська башточка знаходиться на правій стороні башти, а також можлива наявність протирадіаційного захисту люків екіпажу. Кинулася їм у вічі ходова частина з катками меншого діаметру. Що цікаво, не тільки англійці, але й інші натовські специ всерйоз вважали, що в М-1971 використані елементи ходової частини радянського важкого танка Т-10. Хоча це насправді не так.

Можна припустити, що натовці з великим задоволенням відзначили для себе, що на танку не застосовувався лазерний далекомір. Тут у СРСР було дійсно деяке відставання.

Не вірно англійці оцінили розміри машини. Так наприклад висота танка ними була визначена в 2,5 метра, насправді Т-64 був дуже низьким для свого класу танком, всього 2,1 м.

Більш детальна інформація про Т-64, щоправда, у модифікації «А», була отримана натовцями, коли ці танки з’явилися на озброєнні з’єднань Групи Радянських військ у Німеччині.

І якщо натовці більш-менш знали своїх потенційних супротивників, то радянські громадяни вперше офіційно дізналися про існування танків Т-64 тільки в 1986 році. А розсекретили той же Т-64А тільки в 1988-му.