Модернізація ОПК — за власний рахунок

Нещодавно ДП «Завод ім. Малишева » (Харків ), що входить до складу держконцерну «Укроборонпром», оголосило про плани після реструктуризації в 2015 році вийти на обсяг виробництва в 1,5 млрд грн. вартісного еквівалента — у 6 разів більше показника -2012 (245 млн грн.). За попередніми оцінками менеджменту, на це знадобиться не менше 570 млн грн. Гендиректор підприємства Вадим Федосов повідомив, що на початок року інвестиції вже склали близько 800 тис. грн.

Харківський приклад

У компанії відзначають, що нове обладнання тільки для «гарячих» стратегічних напрямків роботи коштує більше 150 млн грн., А модернізація і капремонт існуючого — ще 30 млн. За словами В.Федосова, реструктуризація ДП проводиться з використанням випробуваною на багатьох виробництвах американської системи lean manufacturing (англ. «бережливе виробництво «); так , в 2013 році програма реструктуризації та енергоефективності повинна принести не менше 40 млн грн. економії. Передбачається , що оптимізація корпоративної структури та потужностей дозволить забезпечити як мінімум беззбитковість. Крім того, державна підтримка заводу в рамках закону про держгарантії під фінзобов’язання підприємств «Укроборонпрому» до 2015 року повинна скласти 365 млн грн.

Нарешті, до 2015 намічено залучити 205 млн грн. за рахунок реалізації, списання, а також передачі в оренду незадіяних об’єктів і територій. Планується вивільнити понад 500 тис. кв. м виробничих площ і передати в комунальну власність понад 50 % земель з 300 з гаком га. У перспективі передбачається сконцентрувати виробництво на єдиному майданчику в 42 га замість 190 га на 2 майданчиках. Однак для успішного втілення «просторової» оптимізації потрібно, щоб Верховна Рада прийняла законопроект про можливість відчуження та продажу нерухомого майна держактивів , що не підлягають приватизації, — говорить гендиректор.

Нагадаємо, харківська компанія є одним з найбільших військових виробництв країни, що випускає насамперед танки та іншу бронетехніку. Саме з цим пов’язана можливість вкладати кошти в розвиток, коментує експерт Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Сергій Згурець. На світовому ринку відомий вітчизняний танк Т- 80УД і його подальший розвиток, Т -84, які і випускають малишевці. Найбільшою поставкою Т- 80УД був контракт з Пакистаном на 320 од., який дозволив зберегти потужності і продовжити подальші розробки. А новітньою модифікацією Т-84 є машина «Оплот». У вересні -2011 підписано великий договір про поставку 49 од. «Оплот — М» в Таїланд , де вони повинні замінити застарілі американські М41А3; вартість угоди — 240 млн дол.

З цією ж країною укладено контракт на 121 харківських БТР 3- Е1 (зокрема машини підтримки на його базі) на більш ніж 140 млн дол. Виконання контракту завершується, і гендиректор «Укроборонпрому » Сергій Громов розповідає, що концерн розглядає можливість створення в Таїланді повноцінного сервісного центру. А з Іраком в 2009 році домовилися про поставку 420 новітніх БТР -4 на $457,5. У 2012-2013 рр. З відвантаженням цих машин виникали затримки і проблеми, проте посол Іраку Шорш Халід Саїд запевняє Мінпром, що «це потужна сучасна машина, якістю якої задоволені фахівці. Враховуючи непросту ситуацію на Близькому Сході, Іраку дуже потрібні ці БТР». Надалі з Багдадом можуть бути укладені договори на поставку запчастин і сервісне обслуговування.

Позитивний приклад заводу ім. Малишева надихає на виробництво БТР на інших оборонних підприємствах. Так, директор суднобудівного заводу ім. 61 комунара Володимир Берко нагадує, що тут вже випускаються корпусу для БТР -4, а в майбутньому можливо його повнокомплектне виготовлення спільно з Миколаївським заводом бронетехніки, плюс модернізація БТР-3, виробництво повнопривідного броньовика «Дозор-Б». Топ-менеджер переконаний, що це також дозволить розвивати корпоративну інвестпрограму .

Не тільки танки

Власний внесок в розвиток можуть собі дозволити і інші оборонні підприємства. Наприклад, одна з найбільших національних машинобудівних компаній, «Зоря- Машпроект», дозволяє собі це за рахунок розвитку випуску корабельних газотурбінних установок: в 2013 році їх частка у виробничій структурі досягне 33%, тоді як роком раніше був 21%, інформує замгендиректора заводу з виробництва Микола Тройніч. За його інформацією, замовлення на силові установки для військових кораблів до 2019 року є від Китаю, Індії, Росії, і, багато в чому, саме за рахунок цього в минулому році підприємство вже придбало 26 од. нового обладнання на 109,5 млн грн. Розпочато реконструкцію вакуумної ділянки точного лиття за допомогою нових установок для лиття лопаток. На І етапі проекту впроваджені вакуумні печі компанії SECO/Warwik (Польща), зокрема з спрямованою кристалізацією; на ІІ етапі в 2014-15 рр. буде створюватися автоматизована лінія керамічних оболонкових форм для лиття. Також німецька фірма Gleason-Pfauter виготовить і поставить «Зорі — Машпроект» профілешліфувальні верстат P-4000G, який призначений для редукторного виробництва і буде встановлений на термоконстантній ділянці. Н.Тройніч називає активізацію випуску редукторів одним з першочергових завдань, пов’язаних саме з зростанням попиту на корабельні двигуни .

Ще один небезуспішний гравець і інвестор українського ВПК — київський холдинг «Артем», що спеціалізується на боєприпасах для авіації і бронетехніки. Так, в 2012 році холдинг уклав з Індією контракт на керовані авіаракети середньої дальності «повітря-повітря «Р — 27 на суму 246 млн дол «Артем » — єдиний в СНД виробник ракет такого класу для літаків МіГ -29 , Су -27 , Су -30. А сімферопольське ПАТ «Фіолент», що спеціалізується на корабельних системах автоматизованого управління, у І півріччі інвестувало у виробництво 4,7 млн грн., в цілому за рік планується заробити 10,2 млн грн. С.Громов уточнює, що завод робить корабельну автоматику IV покоління на базі мікропроцесорної техніки та локальних обчислювальних мереж.

Є зрушення і у оборонних хімзаводів. Так, в 2012 Шосткинський казенний завод «Зірка» став прибутковим і вперше за 20 років та інвестував у виробництво 2,5 млн грн. власних коштів. План на цей рік — до 1 млн грн. (зокрема у випуск 125-мм зарядів 4Ж40 для гармат). Це стало можливим за рахунок заходів Кабміну і «Укроборонпрому» щодо фінансового оздоровлення підприємств ОПК, констатує в.о. директора Євген Чернов. «Зірка» виробляє порох і бойові заряди, та також в 2012 році наростило утилізацію боєприпасів при підвищенній продуктивності праці завдяки вдосконаленому обладнанню та засобам механізації. Поряд з цим впровадження локальних теплових станцій дозволило скоротити енерговитрати на опалення будівель. Економічний розвиток «Зірки», а також місцевого казенного заводу «Імпульс» та НДІ хімічних продуктів дозволить відродити Шостку як стратегічний центр ОПК України в секторі боєприпасів і вибухових речовин, — впевнений Е.Чернов .

Наздогнати Китай

Звичайно, є інвестперспектіви й у військового авіабудування. Як відомо, харківський авіазавод (ХДАВП) продовжує випускати військово-транспортний літак Ан-32; в 2009 році з Іраком укладений контракт на 6 таких літаків. Але не менше значення має модернізаційний ремонт авіатехніки, в якому у вітчизняної «оборонки » відмінна база. В Україні приблизно 10 авіаремонтних підприємств, що здатні обслуговувати усі типи літаків і вертольотів виробництва колишнього СРСР. Зараз за кордоном на озброєнні перебуває понад 300 транспортників Ан-24, Ан-26 і Ан-32 і понад 1500 бойових вертольотів Мі-8, Мі-24, Ка-25 (двигуни до яких , до речі , робить українська компанія «Мотор -Січ»). Не дивно, що авіапром завантажений ремонтними замовленнями: виконується великий контракт з Індією на модернізацію 105 Ан-32. З цього числа 40 машин повинно бути модернізовано у нас, інші 65 — на авіазаводі індійських ВПС в Канпурі (північна Індія).

Подібні, хоч і менші за обсягом , замовлення є у Єгипті та інших країн. Так , у вересні Конотопський авіаремонтний завод » Авіакон » завершив капремонт партії Мі-24 для однієї з африканських країн. А більш відомий весняний виграш тендеру Міноборони в Хорватії на ремонт 6 Мі- 8, після підписаного раніше контракту на ремонт 7 і закупівлю ще 5 літаків МіГ-21 виконується на ДП «Одесавіаремсервіс».

В цілому ж у серпні Кабмін прийняв постанову № 663 про перспективу нових держгарантій за зобов’язаннями «Укроборонпрому» на суму до 300 млн грн., якщо вони будуть залучатися на строк до 5 років і під ставку до 7% річних. Тим самим активна галузева держполітика триває, говорить С.Згурець, адже глобальний ринок озброєнь — це сектор ємністю 70 млрд дол, на якому Київ має певні позиції. При цьому «арабська весна» і подальші події в Сирії та Єгипті підштовхують країни Близького Сходу та сусідніх регіонів до нових закупівель озброєнь, особливо це стосується високоплатноспроможних нафтогазових монархій типу Саудівської Аравії або ОАЕ. Інша точка перманентної напруженості — Африка, зокрема Східна. Залишаються великим споживачем Південно-Східна Азія та Індія: тут діють масштабні військові програми, що націлені на посилення регіонального політичного впливу (показові приклади — Таїланд, Малайзія, В’єтнам). А в Індії є такі додаткові чинники , як протистояння з Пакистаном і внутрішні повстанці.

І якщо в 2012, за оцінкою Стокгольмського інституту дослідження проблем миру ( SIPRI), Україна експортувала озброєнь на 1,334 млрд дол (офіційна цифра — дещо більше 1 млрд), то за результатами цього року дохід може знову зрости, причому на помітну величину. Так, в «Укроборонпромі » повідомляють: у І півріччі у порівнянні із 6 місяцями минулого 2012 року обсяг реалізації продукції та послуг виріс на 55,3 % до 6,9 млрд грн. Зокрема,. на експорт — з 3 до 5,2 млрд грн. Найкращу динаміку показали «Зоря-Машпроект» «Фіолент» та Луганський авіаремонтний завод. А чистий прибуток концерну за цей період склав 410 млн грн. проти збитку в 97,6 млн в січні-червні -2012 року.

Поліпшення фінрезультатів спостерігається за всіма напрямками, — акцентує С.Громов, особливо в судно — , авіабудуванні і у спецекспортерів. Зокрема, прибуток суднобудівельників зріс з 35 млн грн. у І півріччі 2012 до 221 млн, авіапрому — з 80 до 143 млн, спецекспортерів — з 44 до 64 млн грн. «І навіть активи, глибоко збиткові раніше, продемонстрували позитивну динаміку. Виробники радіолокаційної техніки, ППО , ракетно — артилерійського озброєння та зв’язку за рік подолали кризу і закінчили півріччя з сумарним прибутком 7,5 млн грн. Тоді як роком раніше це були збитки в 62 млн. Істотно знижена збитковість підприємств бронетанкової, автомобільної, інженерної та спеціальної техніки: за 6 міс. 2012 їх сукупний «мінус» становив 173 млн грн., а у відповідний період 2013 впав до 17 млн», — розповідає топ-менеджер. У сегменті ракет і боєприпасів збитки зменшилися з 22 до 11 млн грн. Всього цього вдалося досягти в умовах ослаблення міжнародного збройового ринку , який у 2012 вперше з 1988 року ослаб на 0,5 % «.

А значить, за весь рік збільшення експортного прибутку може досягти 20-30%, і навіть за офіційними даними національний військовий експорт вийде на рівень 1,2-1,3 млрд дол Це означає значне зростання інвестможливостей виробників, підкреслює В.Федосов. При цьому країна залишиться в лідерах світового рейтингу збройових експортерів , пропускаючи вперед США з показником приблизно в 25 млрд дол, РФ ( 14 млрд дол ), Францію ( 5,6 млрд ), Німеччину ( 4,5 млрд ), Британію ( 3 , 2 млрд ), Ізраїль та Італію ( по 2,8 млрд ) , КНР (1,9 млрд). І за показниками реального оборонного експорту поступово наближається до Пекіну — другий за масштабом економіці планети.