Машина дистанційного розмінування «Листя»
Наступного року підрозділи ракетних військ стратегічного призначення почнуть отримувати нову техніку. Для забезпечення безпеки рухомих ґрунтових ракетних комплексів використовуватиметься нова машина дистанційного розмінування (МДР) «Листя». На початку серпня новітня розробка російської оборонної промисловості пройшла випробування на полігоні під містом Красноармійськ. На даний час ведеться доведення конструкції та підготовка до серійного виробництва машин.
Перспективна МДР «Листя» (індекс ГРАУ 15М107) призначена для пошуку і знешкодження вибухових пристроїв, закладених на шляху проходження машин ракетних комплексів «Тополь», «Тополь-М» і «Ярс». При патрулюванні самохідні пускові установки, машини зв’язку та забезпечення ризикують піддатися атаці диверсантів, в тому числі і з застосуванням мін різних типів. Щоб уникнути подібних інцидентів, до складу ракетних підрозділів планується включити спеціальну машину, яка буде обстежувати дорогу і шукати закладені вибухові пристрої. Крім того, вона повинна вміти знешкоджувати або знищувати їх. Для виконання такої роботи, пов’язаної з безпекою машин рухливих ракетних комплексів, був створений новий проект «Листя».
Велика частина інформації про МДР «Листя» поки залишається засекреченою, але деякі уривчасті дані вже потрапили у відкритий доступ. Як видно з наявних фото- і відеоматеріалів, основою для машини розмінування «Листя» став тривісний бронеавтомобіль «Виріб 69501» заводу КАМАЗ, який представляє собою розвиток проекту «Постріл». З цього факту можна зробити приблизні висновки про ходові характеристики МДР. При переобладнанні на машину 15М107 «Листя», броньовик отримує комплекс спеціального радіоелектронного обладнання. Частина його, в тому числі системи управління, встановлюються всередині броньованого корпусу. На даху і в передній частині монтуються характерні агрегати, які використовуються для пошуку та знешкодження мін.
Мабуть, найпомітнішим елементом зовнішнього вигляду машини «Листя» — антена на її даху. Параболічна антена, схожа на застосовувані радіолокаційними станціями, ймовірно, використовується для пошуку мін. Як стверджується, можливості системи виявлення дозволяють знаходити міни на відстані до 100 метрів в секторі шириною 30°. При таких характеристиках МДР «Листя» досить швидко може обстежити потрібні ділянки маршруту патрулювання ракетних комплексів.
У передній частині машини є рухома рама, встановлена на телескопічних штангах і оснащена якимись приладами. У похідному положенні штанги коротшають і приладовий блок розташовується поруч із передньою частиною капоту броньовика. У бойовому положенні рама висувається вперед, а її приладове оснащення опускається до землі. Мабуть, саме передня рама несе на собі випромінювачі, призначені для знешкодження знайдених мін.
Необхідно відзначити, що в умовах відсутності офіційної інформації, залишається тільки будувати здогади про призначення тих чи інших агрегатів, змонтованих на броньовику. Цілком може виявитися, що в якості міношукача використовуються агрегати, встановлені на передній рамі, а антена на даху служить електромагнітною «гарматою». Більше того, не можна виключати і такий варіант архітектури радіоелектронних систем комплексу, при якому обидва агрегати можуть використовуватися і для виявлення, і для знешкодження вибухових пристроїв.
На даху і задній частині броньовика також розміщені деякі агрегати, призначення яких залишається невідомим. Ймовірно, на зовнішній поверхні броньованого корпусу встановлені ящики для перевезення різних вантажів, антени різних систем тощо. Крім того, можлива наявність додаткового генератора, встановленого на даху. Подібний агрегат потрібен машині через використання великої кількості різної електроніки і випромінювачів.
Як випливає з наявних даних, бойова робота машин 15М107 виглядатиме наступним чином. На певній відстані перед машинами ракетного комплексу за маршрутом рухається техніка з системами дистанційного розмінування. За допомогою системи виявлення вона обстежує дорогу і шукає міни. Виявивши боєприпас, МДР зупиняється і екіпаж з п’яти осіб, використовуючи наявні відомості, приймає рішення про спосіб знешкодження боєприпасу. Ліквідацією міни можуть зайнятися двоє саперів, що входять до складу екіпажу з п’яти осіб (водій, командир, оператор і два сапера). Крім того, можна використовувати наявні технічні засоби. В останньому випадку машина наближається до міни на достатню відстань і включає СВЧ-випромінювач. Якщо міна оснащена іншими електричними елементами, то потужне випромінювання буквально спалює їх, що робить боєприпас непридатним.
Враховуючи особливості диверсійної діяльності останніх років, автори проекту «Листя» передбачили захист від дистанційно керованих вибухових пристроїв. Оскільки подібні міни нерідко виготовляються з використанням цивільних засобів зв’язку (мобільні телефони, пейджери тощо), машина дистанційного розмінування здатна подавати радіосигнали, що імітують сигнали телефонів та іншої цивільної електроніки. Завдяки цьому підрив боєприпасу повинен відбутися вже в той момент, коли міна потрапляє в зону дії випромінювачів машини розмінування. Техніка ракетного комплексу, для якої призначався закладений заряд, у цей час буде знаходитися на великій відстані від місця вибуху і не постраждає. Заявлений радіус дії радіоелектронних систем машини дорівнює 70 метрам. Це означає, що вона зможе знаходити і знешкоджувати вибухові пристрої не тільки на дорозі або узбіччі, але і на досить великій відстані від самої траси.
Однак найбільший інтерес в комплексі «Листя» представляє саме система дистанційного розмінування за допомогою мікрохвильового випромінювання. Раніше в Росії такі системи не застосовувалися, що дозволяє вважати новий проект справжнім проривом в області інженерних засобів. При цьому, на жаль, навіть наявна інформація дозволяє говорити, що проект «Листя» не є універсальним засобом захисту ракетних комплексів від диверсій з використанням вибухових пристроїв. Неважко помітити, що мікрохвильовий передавач великої потужності може виводити з ладу лише ті міни, які оснащені детонаторами з дистанційним управлінням або будь-якими іншими електронними системами.
У випадку з мінами натискної дії застосована система може бути марною. Однак наявність міношукача дозволить вчасно виявити вибуховий пристрій і вжити відповідних заходів. Ймовірно, саме для знешкодження подібних боєприпасів в екіпажі МДР «Листя» присутні сапери. Таким чином, термін «дистанційне розмінування», застосований в назві нового класу техніки, виявляється справедливим лише для деякої частини випадків, які можуть статися з машиною «Листя» в ході бойової роботи.
Коли саме машинам дистанційного розмінування 15М107 «Листя» вдасться використовувати свої можливості на практиці, сказати важко. Враховуючи їхнє призначення, хотілося б, щоб всі випадки виявлення мін відбувалися виключно на навчаннях. Що стосується термінів початку поставки нових машин в частині РВСП, то вони вже визначені. Перші серійні броньовики зі спеціальним радіоелектронним обладнанням надійдуть у війська в наступному році. Надалі поставки будуть йти з темпом у кілька машин на рік. Точні відомості про закупівлі МДР «Листя», найімовірніше, будуть опубліковані пізніше.
