Найсекретніший в світі танк КНДР «Покпхунхо»

Програма розробки танків в КНДР до цих пір є таємницею за сімома печатками. Навіть документальний фільм, який недавно вийшов та висвітлює візит нового лідера північної Кореї в одну з танкових дивізій, показує «генія серед геніїв» керуючого «легковим катером з гарматою» — ПТ-76. Хоча побачити його за важелями новітньої розробки — танка «Покпхунхо», було б більш логічним. Для «масовки» також використовувалися вже давно відомі північнокорейські варіанти Т-62. А «Грозовий тигр» начебто й не існує.

Невелика історична довідка. Програма з виробництва танків у північній Кореї стала розвиватися до кінця 70-х років, після того як північнокорейці отримали радянську ліцензію на виробництво, вже застарілого на той час, танка Т-62, який отримав місцева назва «Чхонмахо» — «Атакуючий тигр».

За роки роботи програми було випущено п’ять різних модифікацій танка-ветерана. За деякими даними, всього північнокорейці випустили більше 1200 одиниць різних варіантів Т-62. Незважаючи на традиційну північнокорейську закритість, питань по «Чхонмахо» не виникало. Однак ситуація з новітнім танком «Покпхунхо» — «Грозовим» або «Штормовим тигром», досить неясна. За припущеннями, його створили на базі Т-72М, ліцензію на виробництво якого КНДР отримала ще в 1988 році. Почати його виробництво мали в 1991 році, але розпад СРСР поховав ці плани.

У мережі з’явилася безліч малюнків-спекуляцій, що зображують цю бойову машину. Навіть з’явилися припущення про те, що він нагадує російський Т-90. Але достовірної інформації не було, поки не з’явився сюжет про новий танк на телебаченні КНДР, випущений в ефір у 2010 році. Усі, хто стежив за темою, одразу ж припустили, що це і є засекречений «Грозовий тигр».

Однак ті, хто очікував побачити щось передове, випробували сильне розчарування — представлений танк, за своїм зовнішнім виглядом, в кращому разі, був схожий на техніку початку 80-х років.

Одним з помітних на перший погляд відмінностей став зовнішній вигляд башти, зокрема, зміну отримала її кормова частина. Також додалося по одному катку з кожного борту. За припущеннями, вага танка складає трохи більше 40 тонн. Присутність на башті лючка, призначеного для викиду піддонів, аналогічного тому, що стоїть на Т-72, дозволяє говорити про те, що оснащуватися танк буде 125-мм гарматою.

В якості двигуна, на думку фахівців, буде використовуватися форсована версія радянського В-55, потужністю не менше 700 к.с. Присутність датчика вітру є свідченням наявності вдосконаленої системи управління вогнем. Зовні вони нагадують ті, що встановлені на чехословацькій СУВ «Клавдіво».

Найбільше військових фахівців збентежило присутність інфрачервоного освітлювача на башті. Це означає, що танк використовує застарілий нічний приціл першого покоління, який навряд чи зрівнятися з тепловізорами, встановленими на південнокорейській і американській техніці.

Після проведення цієї своєрідної презентації стає зрозуміло, що чутки про «суперсучасний» «Грозовий тигр» вигідні, насамперед, для військових з Південної Кореї, які намагалися під шумок вибити гроші на програму по виробництву свого бойового танка К-2.

Однак у північнокорейців, відомих своєю непередбачуваністю, знайшовся ще один сюрприз. На військовому параді, що проходив у 2010 році, вони продемонстрували ще один танк, в якому схожість з модернізованим Т-62 вже майже не простежувалося. Механік-водій в ньому розміщувався посередині. Також був творчо переосмислений досвід радянських конструкторів, зокрема, верхня лобова деталь позбулася ослабленої зони, характерної для другого покоління наших танків. Більше того, у танка виявилися елементи динамічного захисту.

У масивній башті з багатошаровим бронюванням була розвинена ніша, в якій можна було помітити якусь подобу вибивних панелей. Цілком імовірно, що північнокорейські інженери підсилили і захист даху башти.

Танк оснащений шестикатковою ходовою частиною, оснащеною підтримуючими роликами. Цілком ймовірно, що у зв’язку із збільшеною масою танка, він отримав двигун з підвищеною потужністю. Цілком ймовірна присутність додаткової силової установки. Озброєння танка представлено 125-мм гарматою, зенітним кулеметом 14.5 калібру. Однією з особливостей танка є наявність з боку командира переносного зенітно-ракетного комплексу. Однак система керування вогнем нагадує варіант з «Клавдіво».

Серед основних недоліків знову ж наявність застарілих приладів нічного бачення, які забезпечують видимість вночі максимум на один кілометр, та й то за наявності ідеальних умов. Будь який спалах від пострілу запросто може засліпити навідника, і він втратить здатність вести вогонь. Як згадувалося, такі ж системи до цих пір використовуються в більшості з російської бронетехніки.

Поява цього танка внесло повну плутанину в уми тих, хто намагався скласти генеалогію бронетехніки північної Кореї. За версією одних, новий танк і є «Покпхунхо», а презентований раніше — остання версія «Чхонмахо». Інші припускають, що ми бачили «Покпхунхо» -1 та «Покпхунхо» -2.

Проте достовірну інформацію з цього приводу ми навряд чи отримаємо найближчим часом. У Північній Кореї люблять зберігати секрети. Проте все ж є ймовірність, що «геніальний і коханий» керівник товариш Кім Чен Ин вирішить протестувати новинку, що обов’язково потрапить в ефір північнокорейських ЗМІ.