Велетенська етажерка

На зорі авіації поміж інших побутувала думка, згідно з якою чим більше навішати на літак крил, тим краще він і полетить. Наочним прикладом практичного втілення цієї ідеї є найбільший американський бомбардувальник 1920-х років Witteman-Lewis XNBL-1 «Barling Bomber».

Як добре видно на фото, це триплан. Військові (військові конструктори не виняток) взагалі завжди любили, коли все велике і всього багато. Так що у цього аероплана не тільки крил багато. У нього шість двигунів, десять коліс (з них два під самим носом — на випадок, якщо він при зльоті або посадці раптом надумає цим самим носом клювати) і сім чоловік екіпажу, з яких п’ятеро — стрілки. Останнє зрозуміло: для винищувача така величезна дура легка мішень, а тому треба було, щоб «Barling Bomber» міг стріляти відразу в усі сторони і винищувачі до себе не підпускати.

Повоювати, правда, цьому апаратові не довелося: при випробувальному польоті з Детройта до Вашингтона він не зміг перелетіти гори Аппалачі. На доопрацювання бомбера у США тоді не знайшлося грошей (сьогодні таке важко уявити, так?), і в 1925 році проект закрили. Однак до 1937 року XNBL-1, хоч і в єдиному екземплярі, залишався найбільшим літаком у США, а деякий час, навіть і в світі.

Дуже зворушлива стрілецька башточка на носі, правда? Їй тільки кріпосних зубців не вистачає

Ось хтось приставив до цієї літаючої фортеці штурмові драбини

Етажерка в польоті