П’ять російських шпигунських технологій, які купують на Заході
Кілька років тому Кремль почав підтримувати розробників таких спеціальних технологій, а після «арабської весни» та масових протестів у Москві, інтерес влади до цієї теми лише посилився. У листопаді минулого року, коли в Росії стала діяти система Інтернет-фільтрації у вигляді реєстру заборонених сайтів, провайдери і телекомунікаційні оператори були змушені купувати технологію DPI (глибокого аналізу пакетів). Ефективна для блокування окремих сторінок сайтів, DPI також здатна ідентифікувати користувача в Мережі і таємно перехоплювати його повідомлення.
Деякі російські компанії вже домоглися помітних успіхів і визнані за кордоном. Наприклад, «Центр розмовних технологій» (ЦРТ) — найбільша російська компанія, що спеціалізується на розпізнаванні голосів. Те, що компанія веде свою історію з ГУЛАГу і була створена на базі марфінської «шарашки», в якій колись працював Олександр Солженіцин, мало кого бентежить.
Ось в яких областях російські виробники технологій стеження добилися найбільшого визнання на західному ринку.
Голосова ідентифікація
Світовий лідер у технологіях розпізнавання голосів виступає під двома назвами. У рідному Санкт-Петербурзі це «Центр розмовних технологій» (ЦРТ). У Нью-Йорку компанія діє під ім’ям SpeechPro.
Обидві назви цілком нейтральні і ніяк не впливають на той факт, що спочатку ці розробки велися в секретному НДІ під дахом КДБ, який утворився на базі гулагівської «шарашки», де трудилися вчені та інженери, що отримали строки ув’язнення. Перед ними було поставлено завдання — працювати над ідентифікацією голосів тих, хто дзвонить в іноземні посольства в Москві.
«Наш центр був заснований у 1990 році, — розповів нам Сергій Коваль, провідний аналітик ЦРТ. — До цього всі основні співробітники працювали у відділі прикладної акустики, взагалі відділ був кадебешним, а формально належав НВО «Дальзв’язок» Міністерства промислових засобів зв’язку… «Шарашка», в якій працював Солженіцин, вона була переведена з Москви до Пітера, і цей відділ був прямим її спадкоємцем. Люди, які описані в романі (мається на увазі «У колі першому». — Forbes), продовжували працювати там і після звільнення, і я з ними починав працювати, коли прийшов у відділ в 1973 році».
У 2010 році ЦРТ завершив впровадження першого в світі національного проекту ідентифікації по голосу. Проект був реалізований в Мексиці, на території якої була розгорнута система державного обліку голосів і біометричного пошуку, здатна ідентифікувати особистість буквально по фрагментам мови. У національну базу голосів внесли не тільки злочинців і співробітників правоохоронних органів, а й законослухняних громадян: у деяких мексиканських штатах навіть для отримання водійських прав потрібно було здавати зразки голосу. За п’ять секунд програма може просканувати 10 000 зразків голосів з точністю щонайменше 90% (оцінка ЦРТ). Не так давно компанія отримала підтримку російської влади — у вересні 2011 року Газпромбанк став співвласником ЦРТ.
Технології ЦРТ також використовуються в США. Як директор зі стратегічного розвитку ЦРТ Олексій Хитров розповів у вересні Інтернет-журналу Slate, компанія співпрацює з держструктурами США різного рівня.
Біометричне розпізнавання осіб
ЦРТ не обмежується розробкою технологій, пов’язаних з голосом, а займається також створенням систем розпізнавання за рисами обличчя. У грудні 2012 року ЦРТ оголосив, що почав працювати в Еквадорі і впровадив там «першу у світі платформу біометричної ідентифікації, яка поєднує можливості розпізнавання по голосу та по обличчю».
Система дозволяє створювати величезні бази даних із зображеннями та зразками голосів злочинців і підозрюваних, які є в розпорядженні влади цієї країни. ЦРТ стверджує, що вони розробили алгоритм, за допомогою якого можна отримати надійний результат, навіть якщо риси обличчя людини змінилися.
Звичайно, публічно ЦРТ про це намагається не говорити, але її технології стеження та ідентифікації можуть використовуватися не тільки для боротьби із злочинцями. Розробки ЦРТ встановлені в Казахстані, Киргизії, Узбекистані та Білорусі, а також на Близькому Сході.
Стеження в Інтернеті
У сфері законного перехоплення телекомунікацій, стандарти і процедури в Росії і на Заході відрізняються досить сильно. Тим не менш, це не завадило кільком російським компаніям вийти на цей специфічний ринок у Північній Америці.
«МФІ Софт» — одна з них. Її спеціалізація — виробництво технологій в галузі інформаційної безпеки і рішень для спецслужб, а також технологій для інтернет-телефонії. Заснована в 1989 році «МФІ Софт», стала найбільшим в Росії виробником засобів перехоплення телекомунікаційного трафіку (телефонні переговори, мобільний зв’язок, Інтернет). Компанія продає свої системи ще в Казахстані та Узбекистані.
Після того, як у країні заробила всеросійська система інтернет-фільтрації, компанія швидко відгукнулася на нову реальність, розробивши продукт «Периметр Ф», який «МФІ Софт» просуває як більш дешеве рішення у порівнянні з технологіями DPI для фільтрації сторінок.
У Канаді «МФІ Софт» відома під назвою ALOE Systems, її офіс розташований в передмісті Торонто. До недавнього часу ALOE активно просувала на американському континенті продукт NetBeholder, який рекламувався як система, здатна перехоплювати, моніторити і зберігати перехоплений трафік у Мережі. Система встановлюється на ноутбук і, як стверджувалося на сайті продукту, «була розроблена спеціально для перехоплення в інтернет-кафе, готелях, ресторанах та інших громадських місцях».
За межами Канади список клієнтів ALOE включає телекомунікаційних операторів у США, Мексиці, Аргентині, Бразилії, Коста-Ріці, Сальвадорі, Перу та Уругваї. Головний менеджер з продажу ALOE Віталій Потапов, якого ми зустріли в торонтському офісі компанії, розповів нам, що ALOE збирається незабаром відкрити офіс в США. Щоправда, він пояснив, що на цьому ринку найбільшим успіхом користуються рішення для інтернет-телефонії виробництва ALOE: «У США величезний ринок для VoIP-рішень».
Судячи з усього, «МФІ Софт» знаходиться у досить близьких стосунках з російськими спецслужбами. У квітні її генеральний директор Олександр Бєляков був запрошений увійти до складу російської делегації на форумі з кібербезпеки у Гарміші, у Німеччині. Ця конференція проводиться щорічно завдяки схваленню самих високопоставлених російських чиновників в області інформаційної безпеки, і серед її організаторів голова Інституту проблем інформаційної безпеки МДУ, радник Радбезу і колишній керівник електронної розвідки ФАПСІ Владислав Шерстюк та Микола Клімашин, колишній начальник Науково-технічної служби ФСБ, нині обіймає посаду заступника секретаря Ради безпеки РФ.
Прослуховування мобільного зв’язку
Традиційний спосіб телефонного прослуховування — це задіяти апаратуру СОРМ, яка встановлена на вузлах кожного оператора зв’язку. Однак іноді, коли треба прослухати розмову по мобільному, набагато ефективніше перехопити її прямо на місці. Наприклад, коли треба прослухати та ідентифікувати учасників масових протестів.
Discovery Telecom Technologies (DTT) виробляє техніку саме для цього типу прослушки. Компанія була заснована у Москві, але зараз має офіси в Швейцарії і Сполучених Штатах, де влаштувалася в Солт-Лейк-Сіті, штат Юта. Серед клієнтів компанії, судячи з її сайту, є і Федеральна служба безпеки Росії.
Її 8-канальний активний GSM-перехоплювач з дешифратором А 5.1 (відомий як Система перехоплення з проміжною базовою станцією AIBIS) вагою близько 10 кг здатний перехоплювати стільниковий трафік у стандарті GSM.
«Цей продукт здатний на перехоплення всього трафіку стільникового зв’язку», — говорить Крістофер Согоян, провідний технічний експерт Американського союзу цивільних свобод ACLU. Відповідно до опису продукту, GSM-перехоплювач може прослуховувати до восьми вхідних і вихідних дзвінків мобільного телефону «з будь-яким типом шифрування, у режимі реального часу». Він також може працювати «з рухомими і стаціонарними об’єктами і надавати розмови і дані у реальному часі, робити аналіз отриманих даних, перехоплювати IMSI / IMEI і робити вибіркове придушення GSM-трафіку в заданому районі» і навіть проводити «операції від імені заданого об’єкта».
Перехоплення трафіку GPRS також не є проблемою для AIBIS, що означає у тому числі перехоплення SМS-повідомлень і відстеження інтернет-броузінга. Нещодавно в систему додали модуль, який визначає місце розташування телефону, що прослуховується. З практичної точки зору це означає, що машина, обладнана таким пристроєм, може бути припаркована біля офісу людини, яка прослуховується, або, наприклад, опинитися на задвірках площі, де проходить масова демонстрація.
На сайті компанії стверджується, що доставка перехоплювача здійснюється по всьому світові.
Як писали репортери Марк Амбіндер і Девід Браун у своїй книзі Deep State: Inside the Government Secrecy Industry: «Ваші дані могли бути перехоплені в Росії, Китаї чи Ізраїлі, якщо ви проїжджали через ці країни. Нещодавно ФБР тихо демонтувала передавачі, встановлені на декількох станціях стільникового зв’язку у Вашингтоні, які передавали перехоплені дані в іноземні посольства».
Відстеження транспорту
Російські технології стеження мають справу не тільки з людьми. Російський стартап Doroga.TV допомагає жителям Нью-Йорка відстежувати пересування міських автобусів. У жовтні минулого року Doroga.TV домовився з муніципальним транспортним агентством Нью-Йорка про запуск у тестовому режимі онлайн-сервісу для пасажирів місцевих автобусів. За допомогою цього сервісу жителі Нью-Йорка зможуть відстежувати місце розташування автобусів у режимі реального часу, дивитися прогнози їхнього прибуття на зупинки з урахуванням пробок, а також розраховувати оптимальний маршрут.
У порівнянні з іншими технологіями стеження, розробленими в Росії, ця технологія виглядає абсолютно безневинною. За словами Євгена Макарова, директора з розвитку Doroga.TV, нью-йоркський проект знаходиться на стадії тестування.
Doroga.TV, заснована в 2007 році зі штатом з 12 осіб, збирається відстежувати пересування автобусів Нью-Йорка за допомогою приймачів GPS, а потім представити статистичні дані міським службам. Цей сервіс вже реалізований в декількох містах Росії. Якщо проект буде реалізований, то жителям «Великого яблука» доведеться дякувати Москву за допомогу у боротьбі із пробками Нью-Йорка.