Основний бойовий танк Т-84-120 «Ятаган» («об’єкт 478Н»)

Танк Т-84 «Оплот» активно просувається на закордонні ринки озброєнь, адже саме бронетанкова тематика вивела Україна до десятки найбільших світових виробників військової техніки та озброєнь. Проте, паралельно пройшли тендери на поставку танків до Туреччини, Греції та Малайзії, у яких брав участь танк Т-84, успіху не принесли. Ще у 1997 р. один з експериментальних Т-84 випробовувався у Туреччині, яка вивчала можливості для оновлення свого танкового парку, що складається в основному із застарілих американських М60. У лютому 2000 р. урядом цієї країни був офіційно оголошений один з найбільших тендерів у сфері озброєнь на створення сучасного танку. Тендер оцінювався у 4-4,5 млрд. доларів й спочатку припускав, що країна-переможець поставить 250 основних бойових танків та отримає замовлення на організацію їхнього подальшого виробництва у Туреччині – тут розраховували створити власну сучасну танкобудівний галузь.

Для участі у конкурсі були запрошені провідні танкобудівний фірми. У результаті ретельного відбору до фіналу першого етапу вийшли Німеччина, США, Україна та Франція. Німеччина представила Анкарі проект заводу по збірці обмеженого парку машин «Леопард» 2А6. Франція також розробила план «лімітованого» заводу існуючих танків «Леклерк». США на тих самих умовах запропонували збирати машини M1A2 «Абрамс». Україна пішла далі своїх конкурентів, розробивши спеціально для Туреччини проект заводу зі збірки необмеженого парку «чисто турецької» моделі танка Т-84-120 «Ятаган» («об’єкт 478Н»), який мав на озброєнні 120-мм гармату. Оскільки Туреччина – член НАТО, то одним з неодмінних умов конкурсу було відповідність основного озброєння танка стандартам цього військового блоку. Така вимога виключило з учасників конкурсу, наприклад Росію.

Українська машина, заводський індекс «об’єкт 478Н», яка отримала пізніше назву «Ятаган» (у різних виданнях – Керн 2-120, Т-84-120, Т-84У, а проте в ХКБМ ці назви не використовувалися), була розроблена наприкінці 1999 року. Вона повністю збиралася з комплектуючих українського виробництва, хоча передбачалося, за бажанням замовника, встановлення систем та агрегатів зарубіжних виробників. При розробці танка Т-84-120 «Ятаган» застосовувалися технічні рішення, перевірені при модернізації танка Т-72-120, який вперше демонструвався на міжнародній виставці озброєнь IDEX-99. Оскільки 120-мм гармата (на відміну від російської 125-мм) використовує унітарні боєприпаси, то для Т-72-120 був розроблений абсолютно новий автомат заряджання, який розмістили у задній частині башти у навісний кормовій ніші.

Перший зразок танку Т-84-120 «Ятаган» мав на озброєнні 120-мм гладкоствольнц гармату українського виробництва КБМ2, конструкція якої відповідає вимогам стандартів НАТО. Враховуючи жорсткі терміни підготовки до тендеру, восени 1999 р ХКБМ уклало через корпорацію «Укрспецекспорт» контракт зі швейцарською фірмою «Swiss Ordnace Enterprice Corp» на виготовлення 120-мм стволів для гармати КБМ2. Заряджання гармати танка «Ятаган» проводилося за допомогою автомата заряджання, який забезпечував скорострільність 8-10 постр./хв, причому передбачалися також режими напівавтоматичного та ручного заряджання. Боєкомплект становив 40 пострілів, 22 з яких розміщувалися безпосередньо у конвеєрі автомата заряджання у спеціальному відсіку у задній частині башти, відокремленої від бойового відділення броньованої перегородкою. 16 пострілів знаходилися у допоміжній механізованій боєвідсіку, розміщеному у корпусі, ще два – в бойовому відділенні. Могли застосовуватися боєприпаси всіх типів, які були розроблені відповідно до стандартів НАТО (STANAG 4385 і STANAG 4110), APFSDS-T НЕАТ-МР-Т та інші, а також керовані лазерним променем ракети виробництва Україна, адаптовані до калібру 120 мм. На танку Т-84-120 «Ятаган» встановлювався комплекс керування вогнем танка Т-84 «Оплот», адаптований до нового озброєння.

За оцінками фахівців, технічні характеристики чотирьох машин, які брали участь у другому етапі конкурсу, були приблизно рівними. Але за неофіційними результатами комплексних випробувань, що проходили як на полігонах Туреччини, так і на території країн-конкурентів, на перше і друге місця вийшли «Леопард» та Т-84-120 «Ятаган». До переваг українського танка можна було б віднести те, що він приблизно на 10 т легше свого конкурента, корпус його нижче, тобто танк менш уразливий, без підготовки долає водні перешкоди завглибшки до 1,8 м. До того ж, унікальний харківський двигун вдалося пристосувати до роботи в умовах спекотного клімату, завдяки чому він не втрачав потужності при температурі повітря до +55 ° С. Важливим було і те, що Україна виставила за Т-84-120 «Ятаган» найнижчу ціну, а також виявилася єдиною країною, готовою передати Туреччині технологію танкового виробництва.
Проте, у 2005 році тривалий танковий тендер напередодні скорочення військових програм турецьким військовим командуванням було відмінено. Перевагу віддали модернізації 170 застарілих танків М60. Контракт на 668 млн. доларів отримала ізраїльська компанія «Israel Military Industries». Уклали турки також контракт на поставку до своєї країни 298 колишніх та тих танків, що перебували на озброєнні армії ФРН, «Леопардів» 2А4, які попередньо повинні були пройти капітальний ремонт на заводах фірм Krauss-Maffei Wegmann і Rheinmetall Landsysteme. Аналогічна ситуація склалася раніше й на танковому тендері у Греції – у результаті, ця країна також вирішила закупити німецькі танки «Леопард».

У 2000 г танк Т-84-120 «Ятаган» взяв участь у міжнародному тендері, який провела Малайзія. У порівняльних випробуваннях були задіяні польський танк РТ-91М «Тварди», що є модернізацією радянського Т-72М, російський Т-90С і шведський легкий танк CV90 120. Навесні того ж року український Т-84 був представлений на виставці озброєнь DSA-2000 в Куала-Лумпурі (Малайзія), що було обов’язковою умовою для участі в конкурсі на поставку танків для армії цієї країни. Випробування в Малайзії проходили в період з 19 червня по 21 серпня, причому військових в основному цікавили рухливість й експлуатаційна надійність танків у непростих місцевих умовах. Машинам належало пройти близько 2800 км по джунглях, по гірському ландшафту, через заболочені ділянки та водні перешкоди.

Результати малазійського конкурсу виявилися досить несподіваними. Незважаючи на те, що у ході випробувань польський РТ-91М по більшості основних показників значно поступався як російському Т-90С й українському Т-84-120 «Ятаган», тим не менше, у квітні 2002 р. уряд країни оголосив про рішення закупити 48 танків РТ-91MZ та шість БРЕМ WZT-4 у Польщі. Загальна сума контракту склала 370 млн. доларів. Російські експерти стверджують, що один польський танк обійшовся Малайзії приблизно у 4 млн. доларів, або на 1,2 млн. дорожче тих танків, що брали участь у цьому тендері, російського Т-90С і українського Т-84. Так і не вигравши міжнародних танкових тендерів, танк Т-84 «Оплот» поки залишається на озброєнні виключно Української армії. Проте роботи з удосконалення конструкції танку тривають, тим більше, що прийняті на озброєння у 2000 році серійні «Оплоти» вже зараз потребують модернізації.

Тактико-технічні характеристики Т-84-120 «Ятаган» («об’єкт 478Н»)

Бойова маса, т 48
Екіпаж, чол. 3
Довжина корпусу, мм 7705
Довжина з гарматою вперед, мм 9664
Ширина корпусу, мм 3595
Висота, мм 2215
Тип броні багатошарова композитна
Динамічний захист вбудована
Озброєння:
— Гармата 120 мм КБМ-2
Боєкомплект гармати 40 пострілів
Приціли денний 1Г46М
тепловізійний Буран-Катрін-Е
Кулемети спарений:
— 7,62-мм КТ-7, 62
— 12,7-мм КТ-12, 7
Інше озброєння керовані ракети
Двигун – багатопаливний дизель 6ТД-2
Потужність двигуна, л. с. 1200
Швидкість по шосе, км / год 65
Швидкість по пересіченій місцевості, км / год 45-50
Запас ходу по шосе, км 540
Запас ходу по пересіченій місцевості, км 350-400
Питома потужність, л. с. / т 26
Тип підвіски торсіонна
Долаємо стінка, м 1