Спецслужби Сирії з тріском провалилися

Одним із справжніх одкровень «арабської весни» в Сирії є крайня неефективність її спецслужб, про всесильність яких ходили легенди далеко за її межами. Приводом поговорити про них служить подвійний теракт, здійснений в Дамаску 23 грудня біля будівель штаб-квартир місцевих спецслужб за допомогою замінованих автомобілів. У результаті десятки людей загинули, серед яких чимало і працівників держбезпеки.
Як відомо, в Сирії кілька спецслужб, над якими стоїть Мухабарат, військова розвідка. Здавалося б, ситуація була під їх контролем. У Сирії невесело жартують, що агентами спецслужб є кожен другий сирієць. Однак сирійські «лицарі плаща і кинджала» виявилися повністю неспроможними при відбитті нинішніх ударів проти режиму. Здавалося б, хто, як не співробітники органів держбезпеки повинні були перехоплювати ворожу руку, поки вона ще не завдала удар?
Причому з приводу поширеної в їхньому середовищі корупції в Сирії взагалі ходять легенди. Втім, справедливості заради слід сказати, що коли автор цього матеріалу знаходився в Алеппо і вирішив зробити нічний вояж «без збройного супроводу», на другий день він отримав досить докладну доповідь щодо того, де він був і скільки грошей і на які потреби їх витратив. Мені було дано недвозначний натяк, що «великий брат дивиться за тобою».
Тим самим мені, мабуть, продемонстрували неабиякі здібності місцевих чекістів. Але нічого надприродного тут немає. Кожен таксист і кожен власник кафе як люди, через яких проходить чимало людей, перебувають в Сирії на службі в «органах», і відстежити іноземців, яких, судячи з майже абсолютно безлюдного міжнародного аеропорту в Дамаску, в країні майже не залишилося, нескладно.
Однак відстежити реальних ворогів режиму їм чомусь не вдається. Адже прокол в Дамаску далеко не перший. Досить сказати, що сирійські спецслужби не змогли запобігти жодній великій змові (Дера, Джіср-еш-Шугуров, Дер-аз-Зор, Хама, Латакія, Хомс). Ситуацію прокоментував один з лідерів сирійського Національного Комітету Алі Салім Асад: «Сирійські спецслужби виявили себе з гіршого боку. Зараз заарештовані начальник держбезпеки Хомса і 90 відсотків його підлеглих. З’ясовується, що він допомагав бандитам і, як видно, робив це за гроші. На жаль, система прогнила, навкруги суцільна корупція. По суті, органи безпеки перетворилися на мафіозну структуру, і сталося це через ту обстановку необмеженої влади, в якій вони існували.
Адже те, що сталося в Дера і Хомсі, не є поодинокими випадками. Скрізь, де відбувалися збройні виступи, в тій чи іншій мірі наголошувалася зрада. Яким чином більше сотні людей потрапили в смертельну пастку в Джіср-еш-Шугуров? Серед працівників органів держбезпеки знайшовся зрадник, який повідомив бандитам негласний наказ, що діяв до початку літа, згідно з яким, заборонялося застосування зброї проти тих, хто виходить на вулиці.
Влада тоді ще розраховувала на те, що спалах можна погасити без зайвого кровопролиття і що становище вдасться залагодити без зайвого застосування сили. І ось натовп у декілька сотень чоловік, увірував у власну безкарність, увірвалася в будівлю, яку займають сили безпеки, і вчинила над захопленими людьми звірячу розправу. І подібні «кроти», що зливалися ворожим силам режиму цінну інформацію, були всюди.
Щоб виправити ситуацію, потрібно докорінно реформувати цю систему і вичистити її від подібних елементів. Це найважливіше завдання для президента, і для цього потрібно вольове рішення з його боку.
Країна в скрутну годину виявилася беззахисною, з неробочою системою держбезпеки, і її всесильність, як показала практика, виявилася міфом, навіяним ще з колишніх часів завдяки репресіям і терору, які чинили її працівники.
Треба сказати, що тривожні дзвінки про стан цієї найважливішої для країни сфери надходили і раніше. Приміром, в 2008 році в Дамаску була убита друга людина в керівництві «Хезболли» Імад Магній, що був військовим начальником цієї організації. Він сам і його місцезнаходження були глибоко засекречені. Здавалося, що він невразливий, адже далеко не всі знали його в обличчя. Тим не менш, він загинув. І сталося це в особливо охоронюваній зоні, спеціально контрольованою сирійськими спецслужбами.
У результаті розпочатого розслідування в Мухабарат було заарештовано багато «кротів», пов’язаних зі спецслужбами Саудівської Аравії і сумно знаменитим принцом Султаном, який і керує таємними операціями Ер-Ріяда».
До цього треба додати, що в ряді випадків (наприклад в Дера), саме дії спецслужбістів спровокували народні виступи. А з них почалися збройні виступи по всій країні. Нагадаємо, що приводом для заколоту в Дера 15 березня послужило затримання співробітниками госбеза малолітніх хлопчаків, які писали на стінах антиурядові написи.
Місцеві старійшини з’явилися до них просити відпустити «нетямущих дітей». Ті їм відповіли, що вони їх більше не побачать, а якщо хочуть ще синів, то нехай призводять до них своїх дружин, і вони їм їх зроблять, після чого спустили стусанами з порога.
У влади був шанс піти на діалог з місцевим населенням. Для цього потрібно було показово покарати винних. Але винні, судячи за даними місцевих джерел, поплатилися лише своїми постами і навіть не потрапили за грати. З боку це виглядало так, наче режим покриває темні і мерзенні діяння своїх годованців. І народ в Дера повстав.
Правда, рано чи пізно за подібні діяння приходить розплата. Багатьом, мабуть, спадає на думку осіння Угорщина 1956 року, коли повсталий народ виловлював представників держбезпеки і вішав їх на деревах і ліхтарних стовпах.
Однак є і куди більш свіжі приклади з самої Сирії, з властивим їй місцевим «колоритом». Наприклад, все той же Джіср-еш-Шугуров початку червня 2011 року. Весь світ обійшли зняті на камери мобільних телефонів ролики, на яких місцеві жителі тягають по місту спотворені, понівечені і випотрошені трупи вчорашніх панів-мухабаратчиків. І в Сирії можна почути чимало історій про безчинства, що творяться мухабаратчиками, яких навіть лояльні режиму люди називають «скаженими». І які, як показує практика, окрім як збирати данину з торговців і драконити мирне населення, мало на що здатні.
Автор Сергій Балмасов