2013 не за горами. Чи зможе Румунія «відкусити» шматок території України?

У 2003 році Румунія та Україна підписали базовий договір про режим українсько-румунського кордону. Термін дії договору — 10 років з можливим продовженням. Але ані українське МЗС, ані румунська сторона не промовляють офіційних запевнень про його подальше життя. Фактично доля миру на території України опинилась під питанням.

Річ у тім, що Румунія у 1994 році денонсувала угоду по радянсько-румунському кордону, і фактично там вважають Північну Буковину та Бессарабію окупованими територіями.

Нещодавно на очі потрапила стаття: «Румунія проти України: сценарії збройного конфлікту». Період її публікації – березень 2011 року (але, вочевидь, стаття була написана трохи раніше). У ній положення України описувалося у невигідному світлі. І це факт.

За 10 минулих років наша армія не тільки не модернізувалася, а деградувала не стільки у боєздатності (хоча і цей факт неупереджений), скільки морально. Реформи з модернізації, започатковані у 2004 році за часів міністра оборони Кузьмука, канули у небуття. В результаті, Україна замість 300 танків БМ «Булат» отримала не більше ста. Модернізація МіГ-29 практично призупинилася. ЗРК «Бук-М» опинилися в Грузії. Підводний флот у кількості одного підводного човна іржавів у доках, а надводні кораблі тільки числилися номінально у строю. Кордон з Румунією відкрили, прибравши аеромобільну бригаду і не залишивши на її місці фактично нічого. Навіть Одеський інститут Сухопутних військ, на базі якого формувалася дивізія, був знищений.

Попередній Президент України демонстративно тягнув країну у НАТО, проти бажання більшості громадян. Його головним принципом був: «Зтерпиться — злюбиться». Він навіть не цурався пожертвувати частиною суверенної території, у вигляді величезного шматка Чорноморського шельфу. А як відомо, апетит приходить під час їжі. Румуни захотіли ще «біфштекс з кров’ю». У результаті — книга Крістіана Негря «Кров на Дністрі» (Sange pe Nistru) — стала, мало не бестселером у румунів. Форуми зарясніли фразами про окуповані території та відновлення кордонів 1939 року.

Загалом, всі фактори призвели до того, що Україна ставала неспроможною утримувати власну території. Та плюс до того, масова роздача румунських паспортів — аутсвайсів до Євросоюзу.

Так, на початку 2011 року картина виглядала не райдужно. Минулі роки пілоти практично не літали, всі навчання проводилися тільки «кінний — по пішому», за винятком потішних «Сі Бриз» і «Рапід Трейд». Але вже і тоді, коли публікувалася ця стаття, були видні деякі зрушення виходу української армії зі штопора. У Львові на заводі «МіГремонт» відновилася програма модернізації МІГ-29. У Запоріжжі освоїли не тільки модернізацію Су-25, але і приступили до нового проекту по модернізації Су-27. У Луцьку проходять модернізацію Су-24М, в Одесі та Чугуєві — Л-39. Тільки за 2010 рік у стрій повернули 40 літальних апаратів (щоправда, окрім літаків і вертольотів, там були і літаючі мішені для комплексів ВР-3). Підводний човен нарешті дочекалася свого ремонту.

Що змінилося за ці півтора року? На Україні восени 2011 року, вперше за 10 років, провели масштабне навчання «Адекватне реагування». І виявилося, що не все втрачено. Виявляється, молоді українські пілоти вміють не тільки літати по прямій, але й виконувати фігури вищого пілотажу і навіть пускати ракети більш-менш влучно. Зенітники теж не тільки пальцем в небо потрапляли, але і збивали мішені (не завжди, щоправда, вдало). У 2011 році, нарешті, запрацював відроджений Одеський військовий інститут (гордо названий Академією). Щоправда, там курсантів як кіт наплакав, але все ж інфраструктура відроджується. Легкий механізований полк, який повернули восени 2010-го на місце десантників в Болград, майже цілий рік відновлював і приводив територію до ладу і в кінці минулого року почав отримувати важке озброєння. Весь 2012 проходив за планами модернізації армії. Вони, звичайно, вони не так помітні й не висвітлюються у пресі, але вони тривають. Найяскравіші події, звичайно, не приховаєш. Модернізовані МіГи і Сушки, отримані 29 «Булатів» (за період 2011-12 роки), ухвалення нового вертольота Мі-24УП1.

Припустимо, мало хто знає, що майже всі ці винищувачі пройшли модернізацію за участю ЗАТ «Фазотрон-Україна», до рівня 4 + (вони бачать далі, отримали можливість попрацювати по декількох цілях і можуть кидати не тільки звичайні ФАБи, але й керовані авіабомби), а Л-39 повернули можливість легких штурмовиків із збільшеним спектром озброєння. Найгучніша подія — Україна, нарешті-таки, стала у ряди сусідніх держав, що володіють підводним флотом. До речі, ВМС України відроджуються. 20 кораблів встали на ремонт у доки. Нехай це всього лише фарбування, закручування гайок і перевірка приладів, але раніше і цього не робилося. На цьому тижні в Києві заклали два малих річкових броньованих катери проекту 58150 «Гюрза-М» Всього заплановано — 9-ть. Набір озброєння заявляється стандартний (2А42 (3ТМ-2), АГС-17, ПТУРи «Бар’єр»). Але неофіційно йде обговорення артилерійської частини, де передбачається встановити гармати ГШ-6-30, яких на Україні залишилося багато. Спуск на воду очікується влітку 2013 року.

Чітким сигналом для Румунії, що країна готується до відбиття можливої агресії, стали проведені кілька тижнів тому навчання «Перспектива-2012». У всьому цьому галасі з новим озброєнням, формою та екіпіруванням треба було побачити, що вперше за останню декаду здійснена масове викидання десанту з десантуванням техніки. Гірськострілецький батальйон відпрацьовував бойові дії у Криму, імітуючи Карпати. Батальйони здійснювали марші у сотні кілометрів. Комплекси ППО з Прикарпаття на полігоні Чауда здійснили найбільше пусків. Бомбардувальники Су-24 вперше за довгий час провели реальне бомбометання. Артилеристи провели стрільбу керованими снарядами «Краснопіль» і «Квітник». Понтонний міст дістали з «курних шаф» і показали, що вміємо наводити переправи через Дунай.

Супротивником виступали нібито незаконні бандформування, але чомусь з важким озброєнням. У ролі супротивника виступали звичайні бійці, але під «вищим керівництвом» ГРУ, тобто завдання, була максимально ускладнене. Не варто писати красиві картини, що скрізь було супер. В одеському секторі були серйозні промахи. Але на то вони і навчання.

Не варто думати, що і румунська армія продовжує тупцювати на місці. Там теж йде активне переозброєння. Нові системи ствольної артилерії, РСЗВ, бронетехніка. Наприкінці вересня таки вдалося домовитися про покупку закупівлю F-16BM у Португалії та Нідерландів, йде модернізація легких штурмовиків IAR-99.

Ситуація на тлі «гарячих точок», менш помітна ситуація з новими законами і законопроектами. Так, уже схвалений закон, що за наявності подвійного громадянства на Україні будуть стягувати значні штрафи. Внесений законопроект про заборону подвійного громадянства і заборону людині, що має подвійне громадянств,о право на приватне володіння українською землею. Загалом, Україна захищається всілякими способами від зазіхань на її суверенітет і територіальні претензії. Хотілося б вірити, що Румунія не здійснить відчайдушних кроків…