Холодна зброя: пластмасові ножі
Порівняно недавно саме поєднання слів «пластмасові ножі» викликало асоціації тільки з одноразовими комплектами громадського харчування та пластиковими ножами, призначеними для розкриття конвертів в офісах.
Крім цього пластмасові ножі активно використовувалися в якості тренувальних при освоєнні прийомів ножового бою. Використання пластмаси дозволило перейти від дерев’яних і гумових ножів, що імітують лише загальну форму ножа, до габаритних копіям реальних ножів. Використання габаритних копій реальних зразків підвищувало ефективність освоєння прийомів ножового бою та маніпуляцій з ножем.
Тренувальні габаритні копії ножів і їх прототипи
Звичайні ножі господарсько-побутового призначення і тактичні ножі виготовлялися із сталі, хоча перші в історії ножі виготовлялися з дерева, кістки, кремнію і вулканічного скла.
Досягнення хімічної промисловості привели до створення нових досить міцних видів синтетичних матеріалів, які стали використовуватися для виготовлення тактичних ножів і ножів особистої самооборони.
Для виготовлення перших пластикових ножів використовувалися пластмаси типу ABS (АБС) і Zytel (зайтель).
Ножі з матеріалу зайтель мали гарну пробивну здатність, але слабку ріжучу кромку. Надалі замість цих матеріалів стали використовувати досконаліші композитні матеріали на основі епоксидних смол, армованих углеволокон (карбонові ножі) або скловолокно. До їх числа відносяться G-10, Gravory, GPR і MP45. Армування пластмаси скло-і углеволокна дозволило забезпечити значне збільшення ріжучих властивостей ножів, оскільки за рахунок волокон на лезі формувалися мікро-зубці.
Лідерство в області пластмасових ножів належить американським компаніям.
Крім того, в даний час з’явилися ножі з кераміки, які по ріжучій здатності практично не поступаються ножам із сталі. Однак зважаючи на свою крихкість до останнього часу з кераміки виготовлялися в основному кухонні ножі.
У 1980-х рр.. американська компанія «Lansky Sharpeners», відома своїми пристосуваннями для заточування ножів, випустила на ринок пластиковий ніж для розтину упаковок. Для виготовлення ножа був використаний термопластик АБС.
Ніж Lansky
Одна сторона ножа була опуклою, а інша — плоскою. Для збільшення ріжучих властивостей ножа половина його ріжучої кромки була виконана у вигляді пилки з невеликих зубців. Цікаво відзначити, що на рукоятці мався так званий «відбиток великого пальця», який вперше з’явився на клинку знаменитого кинджала командос «V-42». Повна довжина ножа складала 17,8 см, з яких 8,9 см доводилося на лезо. Вага ножа не перевищувала 20 грамів.
Експлуатація цього ножа показала, що він може використовуватися і як засіб самооборони — міцність пластика дозволяла нанести колючий удар, пробивши шар одягу.
З того ж матеріалу компанією «Union Blade» був виготовлений вже повнорозмірний ніж господарсько-побутового призначення під найменуванням «Кинджал загального користування» (Practical Dagger). Ніж був виконаний у формі японського ножа танто з довжиною леза 15 см, при повній довжині ножа — 29 см.
Одним з перших використав матеріал зайтель для виготовлення ножів відомий американський конструктор ножів Е. Дж. Рассел (AG Russel).
У середині 1970-х років їм був розроблений ніж «CIA Letter Opener». Його форма практично повторювала його сталевий захалявними ніж (boot knife) «Sting 1 A», який у той час користувався великою популярністю.
Ніж «CIA Letter Opener»
Повний розмір ножа становив 16,5 см, а вага — всього лише близько 23 г (сталевий аналог важив близько 110 грам). Ребра жорсткості і дол на клинку забезпечували міцність, достатню для пробивання дерев’яної дошки. Для того часу це був найміцніший з пластмасових ножів, призначений для застосування в самих різних ситуаціях — від самооборони до використання в якості кілочків для туристського намету.
Назва ножа пов’язана з тим, що він був «невидимий» для металодетекторів. Абревіатура C. I. A. (ЦРУ) у назві ножа — це синонім всього, що пов’язане з розвідкою та шпигунством. Тобто назву ножа можна перевести на російській мову як «Шпигунський ніж для розкриття листів».
Ніж користувався великою популярністю і послужив зразком для створення численних клонів із загальною назвою «CIA Letter Opener».
Клони ножа «CIA Letter Opener»
На початку нашого століття Блеккі Коллінс (Blackie Collins) за сприяння компанії «Shomer Tec» випустив нову версію ставшого класичним «C. I. А. Letter Opener» Е. Дж. Рассела.
Для виготовлення ножа був використаний різновид нового полімеру Gravory (греворі) — GV3 H, посиленого скловолокном (60%).Застосування цього матеріалу дозволило отримати чудову пробивну здатність і набагато більш міцну крайку в порівнянні з ножем-прототипом з зайтеля.
Для забезпечення кращого різу волокнистих матеріалів на частини одного боку леза з’явилася мікропилка. Для зручності носіння ножа на його рукоятці встановлена кліпса із пластику, а ніж обзавівся пластиковими піхвами. Крім цього на рукоятці був отвір для кріплення темляка / витяжного шнура.
Дещо відрізняється від традиційної форма ножа «C. I. А. Letter Opener» компанії« Choat Machine and Tool».
Свій варіант «C. I. А. Letter Opener» в даний час випускає ізраїльська компанія« FAB Defense», що спеціалізується на випуску високоякісного тактичного оснащення для армійських, поліцейських та спеціальних підрозділів Ізраїлю. Цей ніж має серейтор вже на двох сторонах леза.
Повна довжина цих ножів становить 20,5 см, а вага всього 30 грам. Ножі випускаються в трьох колірних виконань — чорному, зеленому і оливковому.
Надалі «шпигунський» напрям знайшов своє втілення в кинджал прихованого носіння «OSS Lapel Dagger» компанії «Blackjack Knife» (припинила свою роботу в 1997 році). Компанія налагодила виробництво невеликого кінжальчика з клинком трикутної форми, який був пластиковою копією одного з типів зброї останнього шансу англійських і американських розвідників і диверсантів, що засилаються на територію фашистської Німеччини у період Другої світової війни.
Кинджал прихованого носіння «OSS Lapel Dagger»
Як і його сталевий прототип, пластиковий варіант міг кріпитися на одвороті лацканів піджака. Для цього по краях прозорих пластикових піхов було декілька невеликих отворів, використовуючи які можна було пришити піхви за одвороти лацканів піджака.
Повна довжина кинджала становила близько 9 см, з яких 6 см — лезо.
Ернст Емерсон (Ernest Emerson) був одним з перших конструкторів, який використовував для виготовлення тактичних ножів склотекстоліт G-10. Його тактичний ніж мав гучну назву — «Ніж для роботи під глибоким прикриттям» (Deep Cover Knife). Ніж розроблявся для підрозділів поліції, армії і бойових плавців для використання в таких умовах, де магнітні властивості ножа, електропровідність або можливість утворення іскор можуть перешкодити виконанню поставленого завдання. Ніж випускався компанією «Shomer-Tec».
Це був міцний, надійний ніж, який важив всього 85 грам. Ніж міг використовуватися в якості зброї особистого захисту, щупа при розмінуванні, для риття землі або в якості імпровізованого наконечника списа. Використання нового матеріалу і його конструкція дозволили значно збільшити міцність вістря і ріжучої кромки. Довжина ножа складала близько 26 см при товщині 6 мм. До ножу додавалися піхви з нейлону, що забезпечують носіння ножа як рукояткою вгору, так і вниз. Неметалічний затиск-кліпса на піхвах забезпечувала кріплення ножа на поясному ремені.
Надалі ніж Емерсона був взятий за основу для серії ножів «контртерору» компанії «Mission knives», яка спеціалізується на розробці немагнітних ножів для армії і бойових плавців. Серія включала в себе чотири ножа двох розмірних категорій з списовидним клинком і клинком типу «американський танто». Основним споживачем цих ножів були підрозділи бойових плавців США.
Ножі компанії «Mission knives»
Після припинення випуску цих ножів компанією «Mission knives» ножі моделі СТ-3 деякий час продовжували випускатися компанією «Mantis Knives» в лінійці ножів під загальною назвою «Привид» (Ghost). Ця лінійка включала і найдовший з пластикових ножів — ніж мачете (повна довжина — 35,5 см). Ножі серії «Привид» комплектувалися піхвами з нейлону.
Ножі Ghost, компанії «Mantis Knives»
Інструктором ножового бою Лайсі Сзабо (Laci Szabo), який відомий своїми оригінальними бойовими і тактичними ножами, а також зброєю самооборони, розроблена серія пластикових ножів «GLO Knives» з матеріалу G-10. У серію ножів «GLO Knives» входять 6 моделей ножів з клинком різного типу.
Серія «GLO Knives». Розроблено Лайсі Сзабо
Після подій 11 вересня 2001 року вони продаються тільки співробітникам поліції і військовослужбовцям.
Компанія «Mad Dog Labs» при розробці свого пластикового ножа «Frequent Flyer» в якості матеріалу використовувала склотекстоліт власної розробки, який за своїми характеристиками міцності і ріжучих властивостях перевершував G-10. Завдяки якості виготовлення і добре продуманій конструкції цей ніж вважався одним з кращих на ринку.
Ніж Frequent Flyer від компанії «Mad Dog Labs»
Найміцнішим зі всіх композитних пластмасових ножів був ніж «Яструб невидимка» (Stealth Hawk) компанії «Busse Combat Knife Co».
Цей ніж почав вироблятися в 1992 році. Для його виготовлення використовувався композитний пластик «MP45», що володіє унікальними властивостями.
Спочатку цей ніж розроблявся для саперів армійських частин, поліції та спец-підрозділів, які випробовували насущну потребу в ножі, виконаному з немагнітного матеріалу і виключає утворення іскор при виконанні робіт. Крім цього в немагнітного ножа потребували і співробітники підрозділів по боротьбі з розповсюдженням наркотиків, що працюють під прикриттям. При «покупці» наркотиків у наркодилерів останні часто перевіряли їх метало-детектором на предмет виявлення металевих поліцейських значків або зброї.
Ніж Stealth Hawk компанії «Busse Combat Knife Co»
На відміну від інших компаній і майстрів, які в якості прототипу ножа вибирали існуючий ніж зі сталі, при створенні цього ножа форма його клинка і пили на ньому була обрана такою, щоб максимальним чином використовувати властивості вихідного матеріалу.
Ніж має специфічну форму вістря — «BAT» (Busse Armored Tip), а більша частина леза являє собою серейтор з досить великими зубами. Форма зубів підібрана таким чином, щоб забезпечити не розріз, а вспарювання поверхні, з якою вони контактують.
Зразки цих ножів успішно витримали суворі випробування на міцність, в ході яких ножем пробивали автомобільні двері, 200-літрові сталеві бочки, вбивали його в дерев’яний брус, перепиляли на 17 шматків напівдюймовий пеньковий канат. При затисканні ножа в лещатах він витримував без деформації вигини до 20 градусів.
Незважаючи на ці видатні функціональні властивості, виробництво цих ножів незабаром було припинено (в даний час «Busse Combat Knife Co» пластикових ножів взагалі не випускає). Це було обумовлено складною технологією виготовлення листів полімерного матеріалу, для заготовок ножів. Крім цього один з компонентів, що входять до складу пластмаси, проводився всього лише однією невеликоюж фабрикою, яка була закрита Агентством з охорони навколишнього середовища EPA (Environmental Protection Agency) через шкідливих викидів в атмосферу.
Не обійшли увагою пластикові ножі і такі відомі ножові компанії, як «Cold Steel», «Fox», «Emerson», «Boker Plus» та ін.
Так, відділом спеціальних проектів (Special Project) компанії «Cold Steel» був розроблений і розпочато випуск пластикових стилетів «Дротик Дельта» (Delta Dart) і «Ножа танто для роботи під прикриттям» (CAT Tanto, CAT — Covert Action), виготовлених з зайтеля.
Дротик «Дельта» являє собою тригранний стилет 10 х 10 х 10 мм, довжиною 20,5 см (клинок — 8 см). Рукоятка діаметром 12 мм має накатку. Delta Dart може комплектуватися пластиковими круглими піхвами (довжина 13 см) з ланцюжком для носіння на шиї.
CAT Танто є точною копією популярного сталевого тактичного ножа Cold Steel, створеного на основі легендарних японських ножів танто і айкутті. Спочатку він, як і Delta Dart, виготовлявся з зайтеля.
Згодом компанія для виготовлення CAT Tanto стала використовувати більш сучасний і міцний матеріал греворі. З цього матеріалу була випущена ціла серія неметалічних ножів «Нічні тіні» (Nightshades). Крім CAT Tanto ця серія включає ще 9 різних ножів і кинджалів — від класичних захалявними кинджалів (Boot Blade) до екзотичного «Бойового кільця» (Boot Ring), що представляє собою зброю і багатофункціональний інструмент Куна, який входив до арсеналу ніндзя. Більшість з них — пластикові варіанти сталевих ножів, що випускаються компанією «Cold Steel».
Серія неметалічних ножів «Нічні тіні»
На відміну від Delta Dart, виконаної цілком з одного виду пластика, всі ножі цієї серії мають покриття рукояток з резиноподібного полімерного матеріалу «Kraton», який використовується компанією в якості покриття рукояток з початку 1980-х років. Цей матеріал забезпечує надійне захоплення рукоятки в самих різних температурних умовах, у тому числі і при підвищеній вологості.
Із сучасних ножів за характеристиками міцності кращими вважаються ножі компанії «Granger Knives & Pale Horse Fighters». Вони виготовляються з нового матеріалу GPR і призначені для продажу тільки військовослужбовцям і співробітникам правоохоронних органів. За інформацією цієї компанії, ножі використовуються федеральними агентами і оперативниками поліцейських підрозділів, що працюють під прикриттям. Ножі були розроблені в кінці першого десятиліття нашого століття.
Ножі «Granger Knives»
Використання матеріалу GPR дозволило зробити черговий крок по шляху збільшення пробивних і ріжучих властивостей пластмасових ножів. По твердості ріжучої кромки вони поступаються тільки керамічним ножам і в 4-5 разів перевершують ножі з G-10, і в 2-3 рази ножі з інших полімерів, армованих скловолокном. Твердість їх різальної крайки еквівалентна 47 одиницям за шкалою Роквелл. При випробуваннях платівка текстоліту GPR товщиною 4 мм з розміром 17,8 х 3 см витримувала поперечне навантаження до 113 кг. Оскільки ножі виготовлялися з листів текстоліту товщиною 6 мм, їх міцність була ще вище.
Ножі GPR випускаються зі стандартною, серейторною або комбінованою ріжучою кромкою. Для зручності носіння вони комплектуються універсальними піхвами з кайдекса, що забезпечують різні варіанти прихованого носіння ножа.
Правка стандартного леза може бути виконана звичайним напилком, а серейторною — надфілем.
В якості прикладу на фото показані ножі «Granger Knives» моделей GKI 3 і 9.
Використання пластика в ножовий індустрії не обійшло і стали модними в кінці минулого століття ножі типу керамбіт.
Пластикові керамбіти
Проте пластикові керамбіти класичної конструкції з серповидним клинком не забезпечують знаменитий розпорюють розріз, властивий керамбітам зі сталі.
Тому значно більшого поширення набули ножі, орієнтовані на колючий удар з прямою, а не серповидною формою клинка, але з елементами конструкції керамбіта, що забезпечують надійне утримання ножа в руці — рукоятки з кільцем (або кільцями) для пальців.
Ножі з елементами конструкції керамбіта
Як правило, переважна більшість пластикових ножів відносяться до ножів або кинджалів з фіксованим клинком. Мабуть, єдиним пластиковим складним ножем був ніж Блеккі Коллінса (Blackie Collins). Ніж позиціонувався як ніж особистої самооборони, а також як допоміжний інструмент для електриків.
В якості матеріалу для ножа був використаний зайтель, армований нейлоновими волокнами (30%). Правку ножа можна проводити звичайною пилкою для нігтів або наждачним папером.
Пластиковий складаний ніж Блеккі Коллінса
Єдиним металевим, але немагнітним елементом цього ножа була невелика пружина з берилієвої бронзи, що забезпечує напівавтоматичне розкривання леза ножа. На рукоятці мався пластиковий зажим (кліпса) для зручного носіння ножа.
Ніж випускався як зі звичайним, так і серейторним лезом. У відкритому стані довжина ножа складала 16,5 см, з яких 7 см доводилося на лезо. У закритому стані довжина ножа — 10 см. Вага ножа не перевищував 40 грам.
Тим не менш, незважаючи на те, що за останній час міцність ножів із пластику значно збільшилася, за своїми можливостями вони, звичайно ж, поступаються ножам зі сталевим клинком, особливо по здатності різати. У кращих пластикових ножах твердість ріжучої кромки еквівалентна 47 одиницям за шкалою Роквелл, в той час як у бойових сталевих ножів цей показник становить від 58 до 62 одиниць.
Ці ножі добре підходять для виконання таких звичайних повсякденних операцій, як розтин целофанових пакетів, картонних упаковок, розрізання скотча та мотузок. Що ж стосується тактичного використання, то тут вони програють сталевим клинкам. Вони здатні наносити лише неглибокі ріжучі рани по незахищеній одягом поверхні тіла. У той же час їх міцність достатня для того, щоб пробити навіть досить щільний одяг. Руйнування ножа може наступати після 5-6 ударів. При цьому велике значення мають конструктивні особливості ножа, в першу чергу геометрія клинка, його товщина, наявність додаткових конструктивних елементів, що підсилюють міцність клинка, і наявність повноцінної гарди.
Тому для цілей самооборони найбільш кращі пластикові ножі та кинджали толчкового типу з кастетним хватом рукоятки, орієнтовані на укол, а не розріз.
Однією з перших випустила на ринок ніж толчкового типу компанія «Choat Machine and Tool» під назвою — «Лопатка для льоду» (Ice of Spades). Ніж виконаний у вигляді брелока для ключів, виготовлений з зайтеля.
Пластикові ножі толчкового типу
Гарні бойові характеристики мають відштовхувальні ножі Push Blade компанії «Cold Steel». Вони створені на основі серії своїх відмінних сталевих ножів толчкового типу — Safe Keeper. Push Blade виготовляються з матеріалу греворі і випускаються в двох розмірних категоріях з клинком завдовжки 8,8 (Push Blade I) і 5,7 см (Push Blade II). Обидва ножа мають товщину 6,5 мм.
Цікавий варіант «зброї останнього шансу» розроблений вже згадуваним Лайсі Сзабо (Laci Szabo).
Ця зброя має незвичайну назву «Секретна соломка» (Covert Straw) і являє собою трубку з вуглеволокна діаметром 7,4 мм з косим зрізом на ударному кінці. Для зручності втримання в руці ця «соломка» має обмотку з синтетичного шнура або стрічки. У дещо зміненому вигляді випуск його був налагоджений в США в трьох розмірних варіантах — малому з довжиною 9,5 см, середньому — 12 см і довгому — 14 см. На відміну від прототипу на «рукоятці» американських моделей надіта трубка з м’якого пластику з двома невеликими валиками для міцного втримання знаряддя в руці.
«Секретна соломка»
Аналогічна зброя, маскувалися під кулькову авторучку, випускалося і компанією «Shomer-Tec».
Для жіночої самооборони на ринку можна знайти пластмасові гребінці у вигляді ножів італійського дизайнера Лоренцо Доміані (Lorenzo Damiani), а також стилети, масковані під щітку для волосся («Cold Steel») або гребінець (компанія «United Cutlery»).
У рукоятці щітки для волосся компанії «Cold Steel» приховано стилет, що складається з двох плоских клинків з кінцем, що становлять єдине ціле і розташованих хрест-навхрест. Товщина кожної пластини-клинка трохи більше 1 см. Довжина стилета — 9 см. Конструкція рукоятки стилета забезпечує можливість використання кожного хвата.
Для виготовлення стилета використовувався матеріал зайтель, армований скловолокном.
Повна довжина цієї щітки з вкладеним стилетом складає 21,5 см, а вага — 2,2 унції.
Стилет в гребінцю «United Cutlery» має аналогічну конструкцію, але виготовлений з поліпропілену.
Ніж і стилети для жіночої самооборони
Довгий час пластикові ножі сприймалися суспільством не більше ніж екзотична іграшка, тим більше що спецпідрозділи особливо не поширювалися з приводу досвіду їх використання оперативними працівниками.
Фото і відео-матеріали про тестування пластикових ножів, що приводяться компаніями-виробниками, сприймалися не більше ніж рекламний трюк. Однак ефективність використання таких ножів була підтверджена і незалежними випробуваннями.
Унікальна властивість цих ножів полягає в тому, що вони не виявляються метало-детекторами. Тому їх можна вільно проносити через рамки цих пристроїв, встановлені в аеропортах, в місцях масового скупчення людей. На жаль, цим користуються і злочинні елементи.
Після кількох інцидентів з використанням пластикових ножів в США стали вводиться різні обмеження. Ці обмеження були посилені після терористичних актів із захопленням авіалайнерів 11 вересня 2001, коли, за деякими даними, терористи для захоплення літаків використовували і пластикові ножі. У ряді штатів їх продаж і носіння були взагалі заборонені, багато компаній-виробників припинили випуск таких ножів, а інші обмежили їх продаж тільки співробітникам правоохоронних органів і військовослужбовцям.
Деякі фірми стали розміщувати всередині ножів з пластмаси невеликі металеві пластинки для того, щоб зробити їх «видимими» для метало-детекторів. Для цієї ж мети всі пластикові ножі компанії «Cold Steel» стали продаватися із закріпленим на кінці рукоятки металевим кільцем.
Після трагічних подій 11 вересня ФБР почало збирати інформацію про невеликі, легко приховувані ножі і інші подібні потенційно небезпечні об’єкти, які можуть бути пронесені авіапасажирами в ручній поклажі або під одягом. На основі аналізу цієї інформації був складений спеціальний довідник-каталог «Довідник ФБР по прихованої зброї» (FBI Guid to concealable weapons). Цей довідник був поширений серед операторів рентгенотелевізійних інтроскопів правоохоронних органів США. Видання містить фотографії небезпечних з точки зору ФБР предметів, які повинні вилучатися при виявленні в ручній поклажі пасажирів авіарейсів. Для того щоб допомогти ідентифікувати включені в довідник предмети, їх опис супроводжується фотографіями їх відображення на екрані інтроскопії.
Довідник-каталог «Довідник ФБР по прихованого зброї»
Надалі цей довідник поступив і у вільний продаж. Серед інших вважаються небезпечними предметами, в довідник, звичайно ж, були включені і пластикові ножі: пластиковий ніж типу Танто, невеликий тичковий кинджал з листоподібним лезом «United Cutlery», складаний ніж Блеккі Коллінса, два ножі, масковані під гребінця для волосся «United Cutlery »UC-732 і UC-2714, стилет Delta Dart, а також ніж для розтину упаковок« Lansky ».
З перерахованих в огляді пластмасових ножів на території Російської Федерації у вільному продажу доступні ножі серії «Нічні тіні» компанії «Cold Steel» і господарсько-побутовий ніж компанії «Lansky».
Як уже зазначалося, незважаючи на відмінні ріжучі властивості, керамічні ножі до теперішнього часу не відрізнялися ударною стійкістю. Однак до теперішнього часу розроблені керамічні удароміцні матеріали і, як наслідок, тактичні ножі з кераміки.
Із досьє
Полімери — високомолекулярні речовини (гомополімери) з введеними в них добавками (стабілізатори, інгібітори, пластифікатори і т. д. Пластмаси, або пластичні маси — складні (композиційні) матеріали на основі полімерів, що містять дисперсні або коротковолокнистого наповнювачі, пігменти та інші компоненти.
ABS (АБС) — акрилонитрилбутадиенстирол, або акрилонитрилбутадиенстирольный сополімер. Ударостійка технічна термопластична смола на основі сополимера акрилонітрилу з бутадіеном і стиролом (назва пластику утворене з початкових букв найменувань мономерів).Непрозорий матеріал, що добре піддається фарбуванню.
Пластик АБС широко використовується в самих різних галузях промисловості завдяки своїм властивостям — стійкості до ударних навантажень, вологостійкості і термостійкості (робочий діапазон температур від — 40о С до +90 о С), стійкості до дії кислот, розчинів лугів і солей. Виготовлення деталей з АБС проводиться литтям під тиском.
G-10 різновид склотекстоліти — матеріал, основними компонентами якого є склотканина та епоксидні смоли. Процес виробництва матеріалу являє собою вимочування скловолокна в смолах, після чого просочене скловолокно піддають стиску. Матеріал володіє високими характеристиками міцності, вологостійкістю, не горючий, працює в широкому діапазоні температур і добре піддається фарбуванню. Як правило, має характерну текстуровану і злягла шорстку поверхню. У ножовий індустрії широко використовується в якості матеріалу для рукояток ножів.
Із досьє
GRIVORY (Греворі) — зареєстрована торгова марка матеріалу виробництва компанії «EMS-CHEMIE AG» (Швейцарія).
Греворі виготовляється на основі напівкрісталліческіх технічних термопластиків поліфталамідов (ПФА), посилених скловолокном, має високу твердість і міцністю, слабким поглинанням вологи, добре зберігає форму, стійкий до впливу хімічних речовин, по теплопровідності близький до дерева.
GPR (Glass-reinforced plastic — пластмаса на основі поліефірів, армована скловолокном) — склопластик, виготовляється з пластмаси на основі поліефірів, армованої тонкими скляними волокнами. Володіє високою механічною міцністю, стійкістю до дії хімічних речовин. Матеріал вогнестійкий і зберігає свої властивості в широкому діапазоні температур.
Вуглецеві волокна (УВ) були вперше отримані відомим американським винахідником Т. Едісоном ще в 1880 році. Вони використовувалися як нитки ламп розжарювання. Однак через те, що ці нитки відрізнялися крихкістю, вони незабаром були замінені нитками з вольфраму.
У середині XX століття на основі нової технології було отримано УВ, що володіє високою термостійкістю, міцністю, стійкістю до дії агресивних хімічних речовин. Завдяки цим унікальним властивостям УВ використовувалося при виробництві ракетних двигунів. У міру вдосконалення технології виготовлення УВ і зниження його вартості воно стало широко використовуватися в самих різних областях в якості наповнювача в різних видах вуглепластиків.
