Реєстрація Увійти
Вхід на сайт
Вибір редакції

Скинув-забув. Як у Львові МіГи посилили самонавідними бомбами

12 лютого 2018
Переглядів: 666
Коментарів: 0
Версія для друку
Скинув-забув. Як у Львові МіГи посилили самонавідними бомбами

Досвід застосування авіації на Донбасі під час літньої кампанії 2014 року став основою як для модернізації літакового і вертолітного парку, так і для створення нової стратегії застосування авіації загалом.

Що стосується літаків, то тут вже в ході війни проявилася одна з основних проблем - явна недостатність як парку бойових машин, здатних працювати по цілям на землі, так і спеціалізованих штурмовиків. Так, в липні-серпні 2014 року для ударів по одиночним цілям навіть довелося залучати фронтові винищувачі МіГ-29, льотчики яких не мали достатньої кваліфікації і тому втрати були неминучі.

Тому одним із основних завдань для львівських інженерів (а модернізація МіГів відбувається виключно на Львівському державному авіаремонтному заводі) стала модернізація МіГ-29 для штурмових завдань.

З цими машинами справи в Україні не такі погані, як здається, хоча частина найбільш «свіжих» літаків була продана за кордон, а дев'ять найбільш боєздатних в бригаді МіГ-29 Росія захопила в Криму, проте в стрій ще можна поставити 45-50 МіГ-29. Всього ж з моменту початку ATO від 10 до 15 машин були доведені до льотного стану.

При цьому інженери ЛДАРЗ мають солідний досвід як модернізації, так і капітального ремонту МіГ-29. Ще в 2006 року був реалізований варіант модернізації винищувача, який успішно застосовується як на машинах для ВПС Азербайджану (поставлено 14 одиниць), так і для національної армії, - варіант МіГ-29МУ1.

При цьому по максимуму були використані комплектуючі українського виробництва. Так, у співпраці з «Фазотрон-Україна» була модернізована радарна система Н019, встановлена нова супутникова навігаційна система СН-3307-01, інтегрована в стандартну навігаційну систему МіГ-29, яка може використовувати дані GPS.

Скинув-забув. Як у Львові МіГи посилили самонавідними бомбами

На основі цієї модифікації був розроблений і штурмової варіант - МіГ-29МУ2. При цьому в базову комплектацію «радянського» МіГ-29 будуть внесені досить суттєві удосконалення, які дозволять використовувати не тільки некероване авіаційне озброєння, але і керовану зброю, причому як керовані ракети класу «повітря-поверхня», так і керовані бомби. Так, згідно з відкритими даними, буде вдосконалена система управління зброєю 20ПM, встановлена бортова інтегрована апаратура навігації і посадки «Курс-93М» і замінена навігаційна система РСБН A-323.

Ще однією родзинкою цієї модифікації може стати застосування системи радіоелектронного захисту літальних апаратів «Вир» від київської фірми «Радіонікс». Причому комплекс універсальний і включає в себе не тільки систему радіоелектронної розвідки, а й систему радіоелектронної протидії, що забезпечує високу ймовірність придушення засобів радіолокаційного виявлення і наведення зенітно-ракетних комплексів і головок самонаведення ракет класу «повітря-повітря».

Є відомості, що наші військові роблять ставку на коректовану авіаційну бомбу, яка вже досить довго розробляється ДержКБ «Луч». За даними ЗМІ, вона оснащена телевізійною головкою самонаведення, що забезпечує захоплення цілей під носієм і автоматичне наведення в автономному польоті з реалізацією принципу «скинув-забув». Є проекти оснащення звичайних «чавунних» бомб головкою самонаведення - принаймні, один із зразків демонструвався під час недавньої виставки «Зброя та безпека-2017».

При цьому досі незрозуміло, які саме ракети планується застосовувати в нових МіГах. Адже на озброєнні ПСУ залишилися тільки ракети Х-29 з невеликою дальністю застосування в 10 км, яка не дозволяє «штурмовому» МіГу запускати ракети, не заходячи в зону дії навіть таких застарілих систем ППО на кшталт «Стріла-10» або «Оса», що знаходяться на озброєнні окупантів на Донбасі.

Є цікава думка, що в планах використання західних зразків, проте в такому випадку модифікація повинна бути вкрай серйозною. Крім того, є обґрунтовані сумніви, що такого роду зброю нам продадуть взагалі.

Таким чином, за рахунок відносно недорогої модифікації Україна може отримати достатньо сучасні ударні машини, які ще 10-15 років можуть послужити країні.

Автор: Михайло Жирохов, військовий експерт

Думка редакції "Військової панорами" може не співпадати з точкою зору автора публікації.

  
Шановний відвідувач, Ви увішли на сайт як незареєстрований користувач. Ми радимо Вам зареєструватися чи увійти на сайт під своїм ім`ям.

Інформаційне повідомлення

Відвідувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі в даній статті.