Реєстрація Увійти
Вхід на сайт
Вибір редакції

Збільшення держоборонзамовлення. «Печора» та інші фантоми українського ОПК

24 січня 2018
Переглядів: 752
Коментарів: 0
Версія для друку
Фото: Петро Порошенко / Facebook

Чи залишаться вітчизняні виробники серед постачальників ЗСУ років через п'ять?

17 січня на РНБО було прийнято рішення про збільшення на 37% витрат на закупівлю озброєнь. Президент України Петро Порошенко повідомив, що 21 млрд грн піде на закупівлю бронетехніки, ракетного озброєння і засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), антиснайперської техніки, а також на закупівлю безпілотників.

Здавалося б, це найкраща новина за останні десять або двадцять років: армія отримає нові зразки озброєнь. Однак до бочки меду домішуються кілька ложок дьогтю.

Перша - це валютний курс, який знецінює гривню, і ніяка РНБО цьому цікавому процесу не указ. Від затвердження держоборонзамовлення до укладення контрактів пройде в кращому випадку місяць, а то й два. Яким за цей час буде курс гривні, не знає ніхто. Підозрюю, навіть НБУ.

Друга - гроші наших платників податків підуть на посилення армії, але український ОПК ці кошти побачить лише здалеку: в момент укладення держпосередником контрактів на імпорт зброї з зарубіжними виробниками. І поки ЗСУ будуть зміцнюватися, оборонна промисловість і далі буде занепадати.

Третя - ви помітили відсутність великих угод в ОПК? За минулі два роки не було повідомлень про підписання договорів на поставку великих або не дуже великих партій нової техніки і озброєння made in Ukraine. Може, промисловість активно працює на внутрішній ринок? На жаль, ні.

Частина підприємств зайняті ремонтом техніки АТО, але ці роботи стосуються в основному бронетанкобудування. А по інших напрямках не перший рік спостерігається ситуація, коли потік розробок в різних сферах військового виробництва ніяк не може перейти в багатосерійне виробництво.

Ні армія, ні іноземні замовники не балують українську промисловість замовленнями

Навряд чи ситуація зміниться і після епохального рішення РНБО.

Порошенко вже заявив, що довгоочікувані протитанкові ракети Javelin українська армія отримає за рахунок фінансової допомоги США, хоча в документах Конгресу США поставки американських ПТУР проходять по статті Foreign Military sale (FMS), тобто продаж. Навіть якщо щось зміниться, інші позиції доведеться оплачувати. Тому хоч оборонний бюджет на закупівлі військової техніки став рекордним, але українські виробники отримають від нього лише невеликі «шматочки пирога».

Наприклад, в кінці 2017 року був підписаний контракт на поставку радіостанцій з американською фірмою Harris на $ 170 млн. У минулому році еквівалентна сума в національній валюті називалася в межах 4 млрд грн, але тепер, ймовірно, буде більше. Крім американських станцій, підписані контракти з турецької Aselsan на порівнянну суму. В Україні немає серійного виробництва, хоча розробки є, їх традиційно позиціонують як унікальні, і ця унікальність справді присутня.

Всі ці шедеври існують в єдиному екземплярі, кочуючи з однієї виставки на іншу, а їх розробники ведуть багаторічні війни з конкурентами за гіпотетичне держзамовлення, яке в підсумку їм не дістанеться.

Засоби РЕБ, про які говорив Порошенко, також будуть іноземного виробництва, тому що українське виробництво в особі НДІ комплексної автоматизації залишилося в Донецьку. У 2014-2015 роках засоби радіоелектронної боротьби вже закуповували у Франції, і, ймовірно, ця практика продовжиться. За межами України будуть закуповувати і антиснайперські засоби, і безпілотники.

Наша промисловість отримає замовлення на виробництво ракетного озброєння і бронетехніки від держави. Наприклад, можлива давно анонсована закупівля броньованих машин «Дозор» і танків «Оплот». «Оплоти» завод ім. Малишева насилу збирає для МО Таїланду, контракт давно прострочений, але техніку треба поставити, щоб уникнути штрафних санкцій. А «Дозор» ще не вийшов зі стадії дослідного виробництва, і якщо замовлення на машини буде сформований, то в кількості не більше декількох десятків одиниць. Для промисловості це мізер, який не вирішує питання відновлення виробництва або поліпшення кадрового потенціалу, не кажучи вже про нові розробки.

На жаль, нічого не чути про організацію виробництва артилерійських боєприпасів. Після пожеж на великих арсеналах це стає актуальним. Чим стріляти зброї, закупленого для посилення української армії? Патронне виробництво залишилося в Луганську. А новий завод, який анонсував Порошенко, поки тільки в проекті.

Тим часом зусилля ОПК спрямовані на відновлення засобів ППО. Якщо ви думаєте, що не бачили, чим воювали проти американців у В'єтнамі, то помиляєтеся. Укроборонпром модернізував ЗРК С-125 "Печора", який успішно збивав американські «Фантоми» ще півстоліття тому, і на цьому тижні це радісно прорекламував.

До речі, ще десять років тому МОУ проводило тендер на вибір проекту з модернізації цього комплексу, і серед трьох або чотирьох пропозицій вибрало, як зазвичай, найдорожче. Але проект так і залишився проектом, хоча в 2006-2008 роках всі зацікавлені сторони гарячково вважали доходи від замовлення на оновлення кількох десятків «Печора». Тепер історія йде по третьому колу: успішно випробувана модернізована ракета, і планів громаддя.

Хоча в світлі активних імпортних закупівель потрібно радіти і такого розвитку власного потенціалу. Чи залишаться вітчизняні виробники серед постачальників ЗС України років через п'ять? Велике питання.

Автор: Наталія Печоріна, журналіст

Думка редакції "Військової панорами" може не співпадати з точкою зору автора публікації.

  
Шановний відвідувач, Ви увішли на сайт як незареєстрований користувач. Ми радимо Вам зареєструватися чи увійти на сайт під своїм ім`ям.

Інформаційне повідомлення

Відвідувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі в даній статті.