Реєстрація Увійти
Вхід на сайт

Україні необхідно підсилитися підводними безпілотниками

26 грудня 2017
Переглядів: 274
Коментарів: 0
Версія для друку
Це ефективна зброя для гарантування протимінної безпеки й не лише…

Сьогодні ворог може поставити лише одну «розумну» міну, яку вкрай важко знайти звичайним траленням, і цього буде достатньо для того, щоб призвести до блокування шляхів цивільного судноплавства. Тому реагувати на сучасні виклики потрібно теж по-новому. Крім «прибиральників мін» - протимінних кораблів, нашому флотові потрібні «мисливці за мінами» - новітні безпілотні підводні апарати (БПА). Їх доцільно використовувати як у відкритому морі, так і поблизу узбережжя. Вражає ефективність їхньої роботи: БПА можуть швидко виявляти вибухонебезпечні предмети і, що важливо, на безпечній відстані знищувати їх

Патрулювання, протимінна оборона, розвідка - це ті завдання, які можуть узяти на себе підводні безпілотники. У той час, як відновлення корабельного складу національних ВМС - справа нешвидка, котра вимагає значних коштів, альтернативою підвищення рівня обороноздатності й захисту морських рубежів наразі можуть стати безпілотники.

За словами заступника начальника штабу командування ВМС ЗС України з євроатлантичної інтеграції капітана 1 рангу Андрія Риженка, вітчизняні ВМС зацікавлені в закупівлі БПА для протимінного захисту, адже безпека судноплавства в територіальних водах України є одним із головних завдань для флоту. Сучасні технології й досвід використання БПА у ВМС країн НАТО дає змогу спрогнозувати, що в майбутньому наші ВМС також закуповуватимуть безпілотники й для протичовнового захисту, а також для морської розвідки й патрулювання визначених морських ділянок.

- Сьогодні готовий тральщик коштує 70–100 млн євро, а безпілотна телекерована підводна система - близько 3 млн євро. Звісно, протимінні кораблі нам потрібні, але забезпечувати мирне судноплавство в наших водах треба вже сьогодні, тому БПА дадуть змогу ефективно, а головне з порівняно невеликими фінансовими затратами, вирішувати покладені завдання, - зазначає капітан 1 рангу Андрій Риженко. - У разі передачі американських патрульних катерів типу «Айленд» саме на них можна буде встановити протимінні безпілотники, щоб військові моряки могли точно виявляти міни та знищувати їх на безпечній відстані.

В оборонному бюджеті США передбачено підтримку українського флоту

В оборонному бюджеті країни на 2018 рік, який підписав Президент США Дональд Трамп, передбачено, зокрема, 350 млн доларів для надання допомоги Україні.

Серед переліку авторизованої допомоги США в підписаному законі, зокрема, передбачено радари ППО та РЛС берегової оборони, засоби протидії морським мінам, засоби прибережної та берегової оборони.

Як же працюють підводні безпілотники? Під час роботи телекерованого безпілотного комплексу у воду спускають «ідентифікатор», який визначає, чи там є міна, а не брухт, чітко вказує, на якій глибині ідентифікується міна. Тоді програмне забезпечення БПА визначає два можливі варіанти: перший - міну знешкоджують водолази, у разі другого варіанта, якщо система визначає, що це небезпечно, випускають радіокерований знищувач, який детонує міну. Загалом середня дистанція ефективного застосування безпілотника - до 1000 м, що дає змогу безпечно знешкоджувати міни на великій відстані.

Одними з найкращих у світі фахівці вважають французькі системи, а саме - Echo Ranger.

Зазвичай інтегровану протимінну підводну систему становлять автономні підводні апарати, апарати ідентифікації підводних об’єктів та їх знищення, єдина багатофункціональна платформа управління. І це дає змогу будь-якому тральщику (протимінному катеру) здійснювати обстеження й захист морських шляхів у повністю безпілотному режимі. До того ж сам корабель і його екіпаж залишатимуться на безпечній відстані від зони операції. Водночас наявність сонара та відеокамери дає змогу підводним апаратам не тільки ефективно відпрацьовувати протимінні дії, а й виконувати інші підводні роботи або долучатися до пошуково-рятувальних операцій.

- Звісно, ми спочатку вивчали можливості українських виробників, але, на жаль, вітчизняні розробки не є системними, відсутнє серійне виробництво та й електроніка не відповідає сучасним вимогам, - додає капітан 1 рангу Андрій Риженко. - Після придбання закордонних зразків, сподіваємося, що наші винахідники опанують виробництво, адже в Україні існує кілька перспективних моделей підводних безпілотних апаратів.

Дмитро Завтонов

Підводний безпілотник уперше застосували після авіакатастрофи над Паломаресом

Україні необхідно підсилитися підводними безпілотниками

17 січня 1966 року американський стратегічний бомбардувальник B-52G з термоядерними бомбами на борту зіткнувся з літаком-паливозаправником KC-135 під час дозаправлення в повітрі. Унаслідок катастрофи загинуло семеро осіб і було втрачено чотири термоядерні бомби. Три з них упали на суші, і їх було знайдено відразу, четверту бомбу, яка впала в море, знайшли після двомісячних пошуків.

Щоб здійснювати пошукові роботи, було сформовано ескадру ВМС США з 34 кораблів, на яких було понад три тисячі військових моряків і цивільних контрактників. Для дослідження дна на малих глибинах до 24 метрів використовували аквалангістів. Водолази в скафандрах працювали на глибині до 120 метрів. Пошуки на великих глибинах виконували підводними пілотованими апаратами «Алвін» та «Алюмінаут».

Бомбу було виявлено апаратом «Алвін» на глибині майже 800 м. Вона лежала на схилі розлому, глибина якого доходила до 1300 м. Перша спроба підняти її, прив’язавши трос до парашутних строп, виявилася невдалою. Після цього інциденту в подальших роботах використовували дистанційно керований безпілотний апарат CURV-І, розроблений на початку 1960-х. 7 квітня за допомогою апарата вдалося прикріпити два троси до парашута, але під час спроби завести третій трос CURV заплутався й не впорався з керуванням. Спроби звільнити його закінчилися невдачею, і було вирішено піднімати бомбу разом з апаратом на двох тросах. Цього разу все закінчилося успішно, і бомбу було піднято на палубу рятувального корабля на 81-й день після катастрофи.

Успішне використання першого дистанційно керованого підводного апарата спричинило подальший розвиток цієї технології, а сам CURV-I тепер називають «піонером» концепції підводних телеоператорів.

Автор: Інф. «НА»

Думка редакції "Військової панорами" може не співпадати з точкою зору автора публікації.

  
Шановний відвідувач, Ви увішли на сайт як незареєстрований користувач. Ми радимо Вам зареєструватися чи увійти на сайт під своїм ім`ям.

Інформаційне повідомлення

Відвідувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі в даній статті.