Реєстрація Увійти
Вхід на сайт

«Лише противник може першим об'єктивно оцінити наші дії»

21 грудня 2017
Переглядів: 678
Коментарів: 0
Версія для друку
Михайло Забродський: «Не тільки силою зброї можна повернути в Україну певні населені пункти»

У №48 (844) від 1 грудня «2000» опублікували статтю «До чого готують Михайла Забродського?», в якій розповіли про можливі причини призначення колишнього керівника повітряно-штурмових військ України командувачем силами АТО. Сьогодні ми представляємо інтерв'ю з Михайлом Віталійовичем, його оцінка ситуації в прифронтовій зоні, безумовно, зацікавить наших читачів.

- З чого починається день командувача, який робочий графік?


- Ранок починаю з фіззарядки та інших обов'язкових для військової людини процедур. Потім приймаю доповіді про стан справ від оперативно-чергової служби об'єднаного командного пункту, командувачів оперативно-тактичних угруповань. Далі беруся за невідкладні документи, уточнюю поточні завдання. На короткому ранковому оперативному брифінгу обговорюємо нагальні питання та завдання, які належить виконати протягом доби.

Робота з плановими документами, спілкування з начальниками структурних підрозділів штабу - теж частина моєї щоденної діяльності в районі АТО. Досить регулярні в щільному робочому графіку виїзди в частини і підрозділи. А ввечері настає час тактичних нарад, де ми підбиваємо підсумки всього, що сталося за день. Якщо заплановані заходи вдалося успішно реалізувати, за опівніч можу дозволити собі відпочити.

- Виїзди в підрозділи - обов'язкове завдання командувача або це ваша особиста ініціатива і прагнення побачити на власні очі те, про що доповідають?

- У цьому немає нічого незвичайного. Існує саме такий спосіб військового управління та комунікації з підлеглими - особисте спілкування. Його придумали ще задовго до нас, а тим більше задовго до початку АТО. Я цей метод вважаю надзвичайно ефективним, наочним і результативним.

- З якими проблемами або порадами під час таких зустрічей до вас звертаються військовослужбовці?

- Виникає чимало запитань тактичного змісту. Вони стосуються поліпшення становища військ, вдосконалення фортифікаційного облаштування позицій, загороджень, нових прийомів і засобів вогневого ураження противника тощо. Відверто скажу, що і побутова складова в наших фронтових діалогах з військовослужбовцями є обов'язковою. Наприклад, часто виникає тема по окремим видам забезпечення. Саме в процесі такого спілкування нерідко вдається оперативно вирішувати проблемні питання.

- Почалася зима. Яка ситуація в зв'язку з настанням холодів?

- У цьому році при підготовці до зимового періоду ми врахували колишні напрацювання, побажання наших військових і досвід, в тому числі і негативний, що мав місце в попередні роки. Командування АТО, видів Збройних сил і окремих родів військ і докладає всіх зусиль, щоб питання готовності до дій взимку вирішувалися оперативно, своєчасно і ефективно.

- Чи вдалося налагодити співпрацю і взаєморозуміння з місцевою владою, громадами? Адже людям потрібно вселити віру, що у них існує перспектива нормального життя. І у військових тут не остання роль.

- З огляду на складність і багатогранність обстановки, в якій діють війська, ми добре розуміємо: Збройні сили та інші силові структури виконують завдання не в міжзоряному просторі, а на територіях певних адміністративних одиниць, де живуть люди зі своїми проблемами і негараздами. Від надійного управління та впливу на ситуацію з боку військово-цивільних адміністрацій, безумовно, багато в чому залежить успішність тих чи інших антитерористичних та бойових дій.

Відповідно, наскільки це можливо, свої дії узгоджуємо з військово-цивільними адміністраціями, сподіваючись на взаємодопомога і всебічну підтримку. Роль військових тут очевидно позитивна. Наприклад, після обстрілів Донецької фільтрувальної станції тільки військові могли неодноразово, ризикуючи життям, запобігати екологічну катастрофу. Після поліпшення свого тактичного положення наші підрозділи змогли налагодити канал гуманітарної допомоги в села Гладосове і Травневе Донецької обл. Під захистом Збройних сил з'явилася можливість почати тут роботи по відновленню електропостачання.

Однак противник постійно блокує спроби повернути нормальне життя в ці населені пункти, здійснюючи збройні провокації. В Травневому офіцери цивільно-військового співробітництва організували тимчасовий гуманітарний центр для поліпшення доставки питної води, продуктів харчування, відновлення електромереж і рішення ряду інших невідкладних для місцевих жителів питань. А в прифронтовому селищі Золоте на Луганщині військові сапери допомогли відновити подачу електроенергії, якої тут не було тиждень через обстріли незаконними збройними формуваннями.

До речі, військові медики повсюдно надають допомогу місцевому населенню, особливо в тих районах, де доступ цивільних лікарів практично неможливий через загрозу їхньому життю. Офіцери цивільно-військового співробітництва, військові інженери, які відновлюють зруйновану інфраструктуру і проводять розмінування, виконують важливу місію - дають надію багатьом жителям Донбасу на настання ліпших часів виключно разом з Україною. І не тільки силою зброї можна повернути в Україну певні населені пункти, а й щирістю і добросердя-ністю наших намірів.

- Як вдається утримувати армійські підрозділи в зоні АТО в високому тонусі?

- Наскільки дозволяє обстановка, заходи бойової підготовки прагнемо проводити в повному обсязі. Використовуємо для цього певні ділянки місцевості. Зокрема, організовуємо навчальні стрільби зі штатної зброї з виконанням різних способів маневрування та управління. У цьому процесі намагаємося зробити все можливе, щоб навіть в умовах АТО не знижувати темпів бойової підготовки.

- Що дає військовому керівнику вашого рівня досвід управління силами АТО?

- Функціонал будь-якого військового керівника відповідного рангу передбачає певний стиль управління і підхід до вирішення проблемних питань. У цьому сенсі посаду командувача силами АТО формально дійсно не дуже відрізняється від функції командувача десантно-штурмовими військами. Але у керівника сил антитерористичної операції незрівнянно більш високі рівні як можливостей, так і відповідальності.

- На ваш погляд, хто першим буде оцінювати обрані вами способи дій, ідеї і підходи?

- Єдиним, хто першим об'єктивно оцінює правильність наших дій, є противник. Тільки він насправді здатен відчути, наскільки ефективно ми виконуємо поставлені завдання. Взагалі вважаю, що слід постійно працювати над собою, щоб, не дай Бог, не виникало відчуття, що ти всього досяг, все знаєш і все можеш. Нормальний стан для військового керівника полягає в тому, що він бачить напрямки вдосконалення - як свого, так і підлеглих. І такий підхід гарантовано веде до успіху.


Думка редакції "Військової панорами" може не співпадати з точкою зору автора публікації.

  
Шановний відвідувач, Ви увішли на сайт як незареєстрований користувач. Ми радимо Вам зареєструватися чи увійти на сайт під своїм ім`ям.

Інформаційне повідомлення

Відвідувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі в даній статті.