Реєстрація Увійти
Вхід на сайт
Вибір редакції

Перше трансконтинентальне кільце «Руслана»

5 грудня 2017
Переглядів: 473
Коментарів: 0
Версія для друку
Крайній зліва - начальник ДК НДІ ВПС генерал-лейтенант Лев Васильович Козлов.

Друга половина 1980-х років - період світового тріумфу новітнього на той час важкого транспортного літака Ан-124 «Руслан». Наш «суперважковоз» з успіхом демонструвався на кількох світових авіасалонах, в тому числі найбільших - в Парижі і Фарнборо. Він виконував унікальні транспортні операції з перевезення важких і великогабаритних вантажів, підняти які в повітря інші вантажні літаки були просто нездатні.

На «Руслані» був встановлений ряд абсолютних світових авіаційних рекордів, Які доводять його неперевершені транспортні можливості. Один із таких рекордів - рекорд дальності польоту по замкнутому маршруту (20151 км) було встановлено в травні 1987 року екіпажем під командуванням В.І. Терського, льотчика-випробувача ДП «Антонов» на літаку Ан-124 (сер. № 01-08). «Руслан» облетів по периметру Радянський Союз, фактично подолавши без посадки відстань більш ніж 21000 км.

Після цього досягнення народилася ще більш амбітна ідея - за рекордний час облетіти на «Руслані» навколо Землі через Південний і Північний полюси. На початку 1990 року дозвіл на кругосвітній переліт було отримано, але грошей на нього (близько 170 тисяч доларів) не було. Спонсора знайшов начальник ДК НДІ ВПС генерал-лейтенант Л. В. Козлов. Він зумів зацікавити цією ідеєю Віктора Джамірзе, австралійського бізнесмена, адигейця за національністю, який будував плани по використанню величезного «Руслана» у своїй комерційній діяльності.

До майбутньої експедиції ретельно підготували Ан-124 «Руслан» (сер. № 05-07). Маршрут йому проклали дуже складний - через Південний і Північний полюси Землі і дві характерні точки на екваторі - 0 і 180 градусів. При цьому політ літака проходив далеко від міжнародних авіатрас, причому більше 90% маршруту припадав на безорієнтирні акваторії чотирьох океанів, ще кілька відсотків - на пустельну Антарктиду. Майже по всьому маршруту наземне радіотехнічне та навігаційне забезпечення практично було відсутнє.

Літак повинен був стартувати з Мельбурна (Австралія) і, облетівши земну кулю з проміжними посадками в Ріо-де-Жанейро (Бразилії), Касабланка (Марокко) і Петропавловську-Камчатському (СРСР), повернутися до місця старту.

Наприкінці жовтня запланований до «кругосвітки» літак Ан-124 перелетів з аеродрому Чкаловський в аеропорт Петропавловська-Камчатського, а потім - в Мельбурн. Пізніше туди ж перелетів інший «Руслан» (сер. № 06-02), який мав перебувати в черговому режимі з запасним двигуном і аварійно-рятувальним обладнанням на борту. До речі, на всьому протязі кругосвітнього перельоту для пошуково-рятувального забезпечення були задіяні близько сотні літаків, вертольотів і морських суден, які, до речі, так і не знадобилися.

Увечері 1 грудня 1990 року літак Ан-124 «Руслан» (сер. № 05-07) злетів з аеропорту Мельбурна і взяв курс на Антарктиду. На його борту летіли два екіпажі, в які входили: Л.В. Козлов, старший командир; Ю.П. Ресницький, командир; О.І. Припусків і А.В. Андронов, другі льотчики; А.Г. Смирнов, В.Г. Кряжевских і А.А. Брусніцін, штурмани; О.Ф. Булгаков, П.Ф. Мазуренко, В.В. Статьєнков і В.Ф. Бабінцев, бортінженери; Є.Б. Комірників і Н.І. Шевцов, бортрадисти; Є.І. Федоров і В.П. Минін, бортмеханіки; В.Г. Гущин, експериментатор. Крім них, до складу екіпажу входила і провідний інженер ЛІіДБ «Антонов» А.В. Стрєльникова, як спортивний комісар ЦАК СРСР. Екіпажі в польоті міняли один одного через кожні 8 годин. На борту знаходилися ще 24 людини, більшість з яких були, по суті, пасажирами, в тому числі і 12-річний Саша - син Джамірзе.

Алла Василівна Стрєльникова показує маршрут навколосвітнього перельоту літака Ан-124 «Руслан»

Через 17 год. 40 хв. польотного часу «Руслан» приземлився в Ріо-де-Жанейро, де в його баки залили 200 т палива. При цьому виявилася прикра проблема - бортові засоби заправки погано сприймали високий тиск, який подається. Тому заправка тривала майже 2,5 години, хоча екіпаж «Руслана» і намагався максимально прискорити підготовку літака до вильоту, оскільки в заліковий для рекорду час входили і стоянки на землі.

У польоті до наступного проміжного пункту - Касабланки екіпаж «Руслана» встановив новий рекорд - швидкості польоту від полюса до екватора (681,58 км/год). Заправивши в баки 220 т палива, вилетіли з Касабланки в Петропавловськ-Камчатський, але на підльоті до Північного полюсу отримали повідомлення, що в районі посадки лютує хуртовина, і вчасно розчистити від снігу ВПС не представляється можливим. Тому «Руслан» приземлився в Примор'ї - на авіабазі Воздвіженка. Тут повна заправка літака зайняла більше 3,5 годин, але вже з іншої причини - заправники на базі були малоємкі.

Увечері 4 грудня, обійшовши грози і тайфуни над Тихим океаном, Ан-124 «Руслан» (сер. № 05-07) приземлився в Мельбурні. Переліт протяжністю 50005 км був здійснений за 72 год. 16 хв. льотного часу. У цій «кругосвітці» екіпажу «Руслана» вдалося встановити 5 світових рекордів швидкості польоту. «У навколосвітній експедиції нам випала унікальна можливість, - говорив по завершенню цього унікального перельоту Лев Козлов, - строго перевірити працездатність всіх вузлів, агрегатів і систем «Руслана» в різних географічних широтах Світового океану, при швидкій зміні метеорологічних і геофізичних умов».


Думка редакції "Військової панорами" може не співпадати з точкою зору автора публікації.

  
Шановний відвідувач, Ви увішли на сайт як незареєстрований користувач. Ми радимо Вам зареєструватися чи увійти на сайт під своїм ім`ям.

Інформаційне повідомлення

Відвідувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі в даній статті.