Ірландські армійські рейнджери: відбір і підготовка

Про спеціальний підрозділ збройних сил Ірландії, яке називається Крило армійських рейнджерів (Army Ranger Wing), ми вже писали раніше. Офіційна назва підрозділу на ірландській мові — Sciathan Fianoglach an Airm. Безумовно, це сучасний переклад, оскільки Fianоglach — ґальське слово, запозичене у древніх Fianna — легендарних ірландських воїнів. Стародавні військові традиції дотримуються у збройних силах і понині.

Сьогодні ми розповімо детальніше про те, як організовані відбір та підготовка особового складу цього елітного підрозділу.

Кандидатом у Крило армійських рейнджерів (ARW) може стати будь-який бажаючий, незалежно від віку, оскільки командування не вважає вік обмеженням для участі у випробуваннях. Найстаршому військовослужбовцю Крила 44 роки, середній вік особового складу підрозділу становить 31 рік. При діях у Східному Тиморі командування при формуванні груп комплектувало їх різновіковими бійцями, що робило підрозділи більш стійкими і надійними у роботі. Тому основним критерієм придатності є тільки фізичний стан кандидата. Щоб його визначити, кандидатам належить пройти щорічний рейнджерський курс відбору (Ranger selection course). Кожен рік для участі у відбірковому курсі прибуває від 40 до 80 кандидатів. Зазвичай після 4 тижнів випробувань у строю залишається не більше 15 відсотків. Кожен кандидат має право спробувати пройти рейнджерський курс відбору не більше трьох разів.

Ці 4 тижні організаційно розділені на два етапи.

На першому етапі всі починають з нуля — інструктори роз’яснюють основні вимоги, що пред’являються до кандидатів. Новачкам належить пройти велику кількість фізичних тестів, відпрацювати впевнену поведінку у воді, пройти курс навчання штурмовим діям і індивідуальні навігаційні тести, а також восьмикілометровий марш-кидок. При проведенні випробувань кандидати сплять не більше 4-5 годин на добу і піддаються постійному психологічному тиску з боку інструкторів. Якщо кандидат не здатний виконати більше трьох з дев’яти базових тестів, він повертається у свою військову частину, звідки прибув. Третій і четвертий тижні складаються з тривалого розвідувального патрулювання, яке включає в себе не тільки тестування, але й навчання особового складу. Кандидатам викладають тактику дій спецназу, основи ведення розвідки, організації та ведення спостереження, збору інформації, а також організацію розвідки військ противника і проведення засадних дій. Найвищої напруги кандидати досягають у ході 45-кілометрового маршу, яким завершується відбір.

Всім кандидатам, які успішно пройшли курс рейнджера, вручають ремінь через нашивку з написом: «Fianоglach». Комплектування офіцерських і сержантських посад також здійснюється на підставі відбіркових випробувань. У середньому офіцери служать в частині 3-4 роки.

Варто звернути увагу на те, що у ході відбіркового курсу пропоновані кандидатам тести однакові і для рядового, і для сержантського, і для офіцерського складів. У ході відбору не мають значення ані звання кандидатів, ані займані ними раніше посади, важливі тільки якісні показники при проходженні випробувань.

Тим, кому пощастило пройти відбіркові випробування, чекає довгий шлях освоєння нової військової спеціальності. Протягом півроку вони проходять курс базових навичок, перебуваючи у складі навчального загону, де носять чорні берети. Тут новачки вивчають все озброєння і техніку, які знаходяться в розпорядженні рейнджерів, а також набувають і інших навичок, які їм знадобляться для того, щоб успішно влитися до складу підрозділу. І тільки після проходження цього курсу, кандидати, які успішно закінчили його, отримують право носити зелений берет, який вказує на приналежність до крил армійських рейнджерів. Новачки, які пройшли відбір і курс підготовки, входять до складу штурмових загонів, в яких освоюють мистецтво ведення розвідки у ході далекого патрулювання і закидання в глибокий тил противника, набувають навички підводного плавання у спеціальному легководолазному спорядженні, стрибків з парашутом і проведення підривних робіт.

Всі рейнджери здобувають кваліфікацію парашутиста після здійснення п’яти стрибків з парашутом, після чого щорічно повинні підтверджувати її, здійснюючи не менше п’яти програмних стрибків на рік. Бійці штурмових загонів вчаться влучно стріляти з усіх видів зброї, наявної у їхньому розпорядженні, освоюють тактику штурму різних транспортних засобів: автобуса, залізничного вагона або складу, а також повітряного судна. Надалі, залежно від займаної посади у групі, вони проходять курси спеціалізації: надання першої медичної допомоги (при цьому весь особовий склад проходить базовий тренінг надання першої допомоги у медичній школі сил оборони), підводне плавання, устрій і проведення підривних робіт, екстремальне водіння автомобіля.

Програма підготовки

Медична підготовка

Кожен рейнджер Крила проходить поглиблений курс надання першої медичної допомоги під керівництвом фахівців армійського медичного корпусу. Програма навчання включає в себе базовий курс надання допомоги при травмах, курс внутрішньовенного введення та курс кисневої терапії.

У ході бойових операцій, а також на заняттях і навчаннях, весь перелік медичного обладнання знаходиться у готовності для надання медичної допомоги як особовому складу рейнджерів, так і іншим постраждалим.

У складі підрозділу є штатні співробітники, які стежать за станом і готовністю до застосування медичного обладнання Крила.

Радіопідготовка

ARW використовує для передачі інформації і зображення технології цифрових комунікацій і режим швидкодії.

На озброєнні ARW знаходяться радіостанції SINGCARS і RACAL. Рейнджери вивчають матеріальну частину засобів зв’язку і вчаться встановлювати зв’язок як зі штабом Крила, так і всередині команди при виконанні завдань.

Зв’язок Крила зі штабом сил оборони здійснюють фахівці зв’язку.

Стрілецька підготовка

Як тільки кандидат відібраний для проходження служби у підрозділі, він негайно отримує інструктаж про правила поводження зі зброєю. Особлива увага приділяється придбанню навичок влучної стрільби з усіх видів штатної зброї: пістолети, пістолети-кулемети, гвинтівки. Влучна стрільба з зазначених видів зброї є нормою для основної маси рейнджерів. Найбільш підготовлені стрілки освоюють мистецтво снайперської стрільби.

Снайперська підготовка підрозділу

Одною з основних військових навичок, якою повинен володіти ірландський рейнджер, — це снайперська підготовка. До половини особового складу Крила мають кваліфікацію снайпера. Такий високий рівень підготовки надає командуванню більш широкі можливості при розподілі ролей у групі відповідно до професійної кваліфікації.

Бажаючі стати снайперами повинні пройти семитижневий базовий курс снайпера. Під час навчання викладаються різні спецдисципліни, такі як ведення вогню зі снайперських гвинтівок різних моделей на різні відстані як вдень, так і вночі, мистецтво камуфляжу і маскування, орієнтування на місцевості за допомогою карти і без неї, а також прокладання маршрутів і рух на різній місцевості по обраному маршруту. Закінчивши навчання, рейнджер отримує кваліфікацію снайпера.

Для відібраного у снайпери особового складу проводяться інтенсивні тренування, іноді спільно з фахівцями зарубіжних спецпідрозділів. У підрозділі також є спецкурс снайперів антитерору, який включає в себе наступні дисципліни: більш досконалі методи стрільби, маскування у місті, скоординовані процедури ведення вогню, а також передача комп’ютерних даних.

Заняття позиції, ведення спостереження і доповідь про виявлені цілях — дуже важливі навички снайпера ARW, якими він повинен володіти досконало. Особовий склад снайперів Крила набув необхідний бойовий досвід виконання цих важливих функцій під час участі ірландського батальйону у місії ООН у Південному Лівані.

Поглиблений курс навігації

З моменту зарахування до підрозділу, кожен рейнджер проходить курс орієнтування. Впевнене визначення свого місця розташування на різній місцевості, включаючи сильно пересічену і гірську, як вдень, так і вночі є основною запорукою успіху при виконанні бойових завдань. Це вимагає більш глибокого знання топографії та вміння орієнтуватися. Участь військовослужбовців Крила у змаганнях по військовому орієнтуванню допомагає відточувати майстерність, яке потрібно для досягнення поставлених цілей.

Для вирішення цих завдань використовуються самі різні прилади і предмети — від звичайної робочої карти і компаса до більш складного електронного навігатора Global Positioning System з комп’ютеризованим інтерфейсом.

Використання вибухових речовин для операцій втручання

Спеціальні операції втручання припускають застосування вибухових речовин та вибухових пристроїв для проникнення у приміщення, зайняті супротивником. Зазвичай заряди ВР встановлюють для того, щоб зруйнувати двері. Для того, щоб не постраждали сусіди або випадкові люди, розрахунок ваги ВР проводиться дуже ретельно.

Експерти армійського корпусу боєприпасів вважають команду саперів ARW найбільш підготовленою в армії у питаннях виявлення і знешкодження боєприпасів. Особовий склад фахівців ARW добре знайомий з різними саморобними вибуховими пристроями, які широко застосовуються бойовиками терористичних угрупувань в Ірландії, повстанцями в Південному Лівані, а також в інших куточках світу, де ірландським рейнджерам доводилося брати участь у миротворчих місіях ООН. Досвід, отриманий під час виконання гуманітарних завдань, має важливе значення, оскільки допомагає коректувати і розвивати навчальну програму підготовки фахівців з розмінування та вибуховим роботам з урахуванням новинок, які застосовують терористи і повстанці у різних регіонах світу.

Організація парашутної підготовки

Освоєння програми парашутної підготовки обов’язкова для всіх рейнджерів. Всі військовослужбовці Крила повинні здійснити не менше п’яти стрибків з висоти 600 метрів з парашутом Т10 круглої форми, щоб заробити відповідний нагрудний знак «Крила парашутиста». Кращі парашутисти надалі переходять до освоєння програми стрибків у вільному падінні із затримкою розкриття парашута. Ті рейнджери, які досягають у цьому компоненті найвищої майстерності, направляються для освоєння програми, яка за стандартами НАТО називається HALO (High altitude low opening) and HAHO (High altitude high opening). У ході цієї програми рейнджери освоюють стрибки з великої висоти з розкриттям купола на малій висоті, а також стрибки з великої висоти з розкриттям парашута на великій висоті і подальшим плануванням у заданий район для приземлення.

Більшість парашутистів Крила відзначено призами, отриманими на різних змаганнях зі спортивного парашутизму, у тому числі зі стрибків з парашутом на точність приземлення та з групової повітряної акробатики. Команда Крила армійських рейнджерів представляє ірландські сили оборони на щорічних всесвітніх змаганнях військових парашутистів.

Водолазна підготовка підрозділу

Окремі рейнджери отримують спеціалізацію бойового плавця. Для цього вони повинні пройти двотижневий попередній курс «легкого водолаза» під наглядом фахівців з водолазної секції ARW. Він дозволяє набути початкові навички легкого водолаза та освоїти водолазне обладнання. Навчають адаптуються до дій у водному середовищі у різних умовах і здійснюють підготовку до наступної фази курсу, яку проводить ірландська військово-морська служба.

Водолазна секція на базі ВМФ

Цей тритижневий курс є аналогом курсу водолазів ВМФ, у ході якого навчають, освоюють підводне плавання по компасу, пошук затонулих суден, глибоководні занурення, роботу в кесонній камері і керування малими суднами.

Заключна фаза складається з семиденного періоду підготовки бойового плавця під наглядом досвідчених фахівців зі складу водолазної секції ARW.

У цей час учні освоюють розвідку гавані і узбережжя, а також потайливу посадку на борт судна (Covert Ship Boarding). Фаза завершується морськими навчаннями за участю всіх бойових плавців Крила.

Міжнародний обмін

У якості частини триваючого навчання особового складу, Крило проводить заходи, спрямовані на обмін досвідом з підрозділами спеціального призначення з інших країн, серед яких королівська морська піхота Данії, група GIGN французької жандармерії, італійська CIS, німецька GSG-9 і шведська SSG. Обмін досвідом у ході міжнародного співробітництва дозволяє як оцінити власний рівень на фоні інших спецпідрозділів, так і придбати нові спеціальні навички і знання. Особовий склад ARW, що пройшов спеціальний відбір, проходить спеціалізацію відповідно до розподілу ролей у підрозділі за такими спеціальностями, як бойовий плавець, снайпер, парашутист, медик чи підривник.

Курси підготовки

Створення і підготовка секції бойових плавців

Для того щоб підрозділ ірландських рейнджерів відповідав світовим стандартам, у 1982 році в складі ARW була створена водолазна секція. Особовому складу, який відібраний до неї і має досвід водолазних спусків під воду, було поставлене завдання підготувати список необхідного водолазного обладнання. Незабаром воно було доставлено і включало в себе вісім повних комплектів водолазного спорядження, у тому числі підводний годинник, водонепроникні сумки для обладнання і бензиновий компресор для забивання аквалангів. Перші човни були замовлені в Великобританії у місті Ейвон. Це були 5,5-метрові човни Sea-Raiders з подвійними підвісними моторами YAMAHA 60. Ці човни були першими у своєму роді в ірландських водах і тому використовувалися не тільки водолазною секцією, але й для перекидання наземних підрозділів на озерах і в ході морських операцій.

Як тільки спорядження прибувало, починалося навчання особового складу. Ще до того, як перший «Курс бойових плавців ARW» був проведений службою флоту в період з 20 червня по 8 липня 1983 року, особовий склад секції прослухав лекції з особливостей підводного плавання, а також отримав досвід спусків під воду. Ці заняття організували і проводили їхні товариші, що мали досвід спусків під воду.

Секція легких водолазів служби флоту прагне передавати свій досвід новому підрозділу армійських водолазів. Тривалі пробіжки в костюмах сухого типу, біг по бруду і стрибки з мосту стали для новачків щоденною рутинною справою. Якщо армійські водолази збиралися отримати відзнаку бойового плавця, то її треба було заслужити. У ході всіх курсів вони адаптувалися до темної холодної води басейну, занурювалися під воду на тривалий термін, щоб зрозуміти свої можливості і освоїтися у новому для більшості середовищі.

Для фахівців секції легких водолазів флоту скоро стало зрозуміло, що армійські водолази повинні мати високий професійний рівень і володіти багатьма додатковими знаннями і навичками, оскільки їм належало виконувати завдання в якості підрозділу спеціального призначення. У той період налагоджувався тісний зв’язок між секцією водолазів флоту і секцією армійських водолазів ARW.

Курс бойового плавця

До теперішнього часу кандидати у бойові плавці ARW проходять чотиритижневий курс на базі флоту. Він складається з наступних занять: лекції, фізична підготовка — надводне плавання з ластами, плавання на виживання на максимальну дальність, плавання у розвантажувальних жилетах, пошук затонулих кораблів і технологія пошуку, підводне орієнтування вдень і вночі, вихід під водою за компасом до заданої ділянки узбережжя і тренування з розчищення прибережної ділянки, управління малими суднами.

Згодом кількість навчальних годин з підводного орієнтування було збільшено. Також до навчальної програми була включена тема «Використання вибухових речовин під водою».

У комплект індивідуального водолазного спорядження кожного бойового плавця секції входить: чотирьохміліметровий водолазний костюм сухого типу чорного кольору, розвантажувальний жилет «Коммандо», дихальний апарат (акваланг) Mark 10 з регулятором R190, консоль з трьома приладами: годинником, глибиноміром і компасом, озброєння та спеціальна герметична валіза для упаковки пістолета-кулемета MP5 D3 або гвинтівки Steyr і засобів зв’язку.

Поглиблена парашутна підготовка

У 1980 році в ARW були відкриті перші курси парашутистів сил оборони. Для навчання першого набору курсів використовувалися парашути С-9 — колишні парашути підрозділу The Curragh зі складу ВПС США.

За короткий проміжок часу підрозділ провів відбір кандидатів для вивчення матеріальної частини парашута та парашутного спорядження, а також для здійснення тренувальних стрибків з парашутом. З часом виникла потреба у нових парашутах, і в 1987 році держава закупила для підрозділу тридцять нових військових парашутів T-10 з круглим куполом.

Це дозволило створити в ірландському місті Горманстон курси ВПС. Крім проведення курсів ARW і сил оборони, інструктори сформували парашутну команду для показових виступів. Парашутисти Крила зазвичай представляють на міжнародних змаганнях сили оборони Ірландії.

Показова команда парашутистів завжди була лицем підрозділу. З перших років особовий склад ARW залучався спільно з командою показу сил оборони «The Black Knights» («Чорні лицарі») до проведення показових виступів, які проходили на дуже високому рівні.

Крім показових виступів, особовий склад Крила нерідко під час змагань з парашутизму представляв ірландську команду сил оборони, кілька разів виграючи національні змагання на точність приземлення. З 1991 року парашутна команда Крила представляє сили оборони за кордоном на різних міжнародних військових змаганнях. За останні десятиліття парашутисти ARW значно виросли у професійному плані, були закуплені нові військові парашути, які мають зменшену площу і спеціальну форму, що дозволяють виконувати вільне падіння при відпрацюванні програми HALO (high altitude low opening). Крім цього вони мають реальний бойовий досвід.

Висновок

Незважаючи на те, що ARW входить до складу регулярної армії, воно досить відособлене. Це обумовлено специфікою поставлених перед ними завдань і рівнем підготовки особового складу. Які б бойові операції ні доводилося виконувати ірландським рейнджерам, кожного разу вони отримують від вищого командування вельми схвальні відгуки зі своєї діяльності. В якості прикладу можна навести думку головнокомандуючого міжнародними силами в Східному Тиморі (INTERFET). Говорячи про ірландців, він в першу чергу відзначив їхній високий професіоналізм, який дивним чином поєднується зі скромністю і надійністю кожного з підлеглих йому рейнджерів.

Автор Сергій Козлов, Євгеній Гройсман

Першоджерело http://www.bratishka.ru