Реєстрація Увійти
Вхід на сайт
Вибір редакції

Розвиток ОПК – першочергова справа сьогодення

9 листопада 2017
Переглядів: 606
Коментарів: 0
Версія для друку
Розвиток ОПК – першочергова справа сьогодення

Російська агресія та окупація українських територій викликала неабияке пожвавлення оборонної промисловості. При цьому, найбільш активною частиною національного ОПК виявилися приватні підприємства, які за рахунок гнучкості та здатності використовувати обігові кошти з цивільних секторів виробництва продемонстрували чудову динаміку розробок та налагодження виробництв оборонної продукції.

Стрімко зросла й чисельність самих приватних підприємств – якщо на рівні 2000 року їх налічувалося не більше чотирьох десятків, через три роки війни кількість таких структур в державі впевнено наближається до двох сотень.

Оскільки з кожним роком роль приватного сектора у переозброєнні армії зростає (Згідно з інформацією у березні ц.р. заступника міністра економічного розвитку і торгівлі України Юрія Бровченка, співвідношення державних і приватних підприємств, які беруть участь в оборонних замовленнях, приблизно 50% на 50%.), а головними орієнтирами мають стати залучення іноземних інвестицій і технологій у ОПК, слід більше говорити про необхідність створення в країні належних умов для ефективної робити оборонних підприємств, в тому числі, приватних.

Поява низки нових гравців в ОПК обумовила суттєве розширення спектру власної продукції. Ідеї в приватному секторі впроваджуються в кілька разів динамічніше, ніж у державному. На сьогодні, в приватному секторі успішно діють не тільки відомі з 2000 років АТ «Мотор Січ», ХК «Укрспецтехніка», корпорація «Таско», але й такі підприємства, що раніше були маловідомі, а нині звучать на усю країну. Це такі як ПРАТ «НВО «Практика», «НПК «Техімпекс», НВФ «Адрон», ПАТ «Завод Кузня на Рибальському», Інжинірингова компанія «Стілетто Україна», НВП «Темп-3000», НВО «Атлон Авіа», «Укрспецсістемз», ТОВ «Телекар-прилад», Українське агентство з перспективних науково-технічних розробок UA.RPA і ще багато інших.

За останні три роки з’явилася низка нових зразків озброєнь та військової техніки (ОВТ), деякі з яких вже постачаються у війська, в тому числі в зону бойових дій. Так, в країні з’явилася лінійка різноманітних машин з колісною формулою 4х4: «Козак-2» від ПРАТ НВО «Практика», «БАРС-8» від корпорації «Богдан Моторс», «Кугуар» та «Спартан» від ПАТ «АвтоКраз» та «Трітон» від ПАТ «Завод Кузня на Рибальському». Деякі з яких вже використовуються за призначенням. Так, наприклад, на сьогодні випущено вже 64 одиниці автомобіля «Козак-2» в інтересах Державної прикордонної служби та Національної гвардії України, замовило 10 «Козаків» і військове відомство. Щонайменше 120 бронемашин KRAZ Spartan та Cougar поставлені до низки силових структур України, а кілька ББМ «Трітон» використовується вітчизняними прикордонниками.

За останні три роки з’явилася низка нових зразків озброєнь та військової техніки (ОВТ), деякі з яких вже постачаються у війська, в тому числі в зону бойових дій

Успішно застосовуються за призначенням безпілотний авіаційний комплекс (БАК) А1-С «Фурія» від НВП «Атлон Авіа» та PD-1 від всеукраїнського центру волонтерів «Народний проект» та компанії UkrSpecSystems, а також БАК «Лелека-100» від виробничо-інноваційної компанії «DeViRo», БАК «Мара-2М» від ТОВ «Карболайн», БАК «Валькірія» від «Армії SOS». Комплексів поставлено не багато, однак головне, що ситуація в цьому питанні у військах вже почала змінюватися.

Приватне АТ «Мотор-Січ» за власні кошти реалізовує нові проекти модернізації вертольотів Мі-2МСБ-В і Мі-8МСБ-В, які поки що у війська не пішли. Українське агентство з перспективних науково-технічних розробок UA.RPA в свою чергу розробило тактичний розвідувально-ударний комплекс, лазерну систему виявлення снайперів, балістичні каски, портативний УКХ модем для передачі даних в режимі псевдовипадкової перестройки частоти. На фронті позитивно себе показали комплекси боротьби з безпілотними літальними апаратами «Анклав» розробки ХК «Укрспецтехніка» та системи захисту від високоточної зброї «Адрос» від НВФ «Адрон». До речі приватники успішно почали розширювати промислову кооперацію. Скажімо, ХК «Укрспецтехніка» розробила мобільний комплекс наземної розвідки і радіоелектронної боротьби «Джеб» та за домовленістю з ПРАТ «НВО «Практика» встановила його на колісну базу бойової машини «Козак». Тобто, нині йдеться вже про створення і впровадження у виробництво бойових систем.

Приватне АТ «Мотор-Січ» за власні кошти реалізовує нові проекти модернізації вертольотів Мі-2МСБ-В і Мі-8МСБ-В

Однак, мусимо зауважити: національний ОПК не здатен забезпечити левову частку потреб ЗСУ, причому в найважливішій номенклатурі ОВТ і послуг (у грошовому еквіваленті це не менше 60—70%). Наприклад, Україна ніколи не виробляла й не виробляє бойових літаків, комплексів протиповітряної оборони, корабельного озброєння, ударних і оперативно-стратегічних та оперативно-тактичних безпілотних авіаційних комплексів (БАК), бойових вертольотів, значної частини авіаційного керованого озброєння, переважної більшості боєприпасів, стрілецької зброї і ще багато чого. І це передусім означає, що вибір способу забезпечення сил оборони в цих потребах повинен вирішувати міжвідомчий орган, з урахуванням виразно виведеного Генштабом ЗСУ переліку пріоритетів, аргументованих висновків інституту генеральних конструкторів і науково-технічної ради (остання може формуватися з директорів оборонних підприємств, економістів, провідних профільних учених). Більше того, капіталомісткі проекти (як створення бойових літаків або оперативно-стратегічних БАК, комплексів протиповітряної оборони) за умов перманентного браку ресурсів можна було розробляти виключно за умов наявності інвестицій і технологій, як від приватних вітчизняних компаній, так і від іноземних інвесторів.

А задля цього державі потрібно розв’язати низку питань. Від створення вже згаданого міжвідомчого органу виконавчої влади до створення багаторівневої підтримки приватного сектору ОПК. Сьогодні в Україні досі застосовуються радянські «ГОСТи», які повинні бути замінені Національними стандартами до 2019 року, але ця робота ще навіть не почалася. Викликає в західних партнерів здивування й те, що в Україні не заведено платити роялті розробникові ОВТ. Та й захист інвестицій — процес непередбачуваний, оскільки відсутні ключові закони у цій сфері. Взаємовигідних умов під спільні проекти з виробництва зброї з іноземними компаніями поки що не створено.

За період війни досить замало використовувалися очевидні можливості посилити потенціал ОПК. Наприклад, майже не використовуються ініціативи приватного сектору, не залучаються іноземні й приватні інвестиції, не здійснюється приватизація державної частини ОПК. На погляд експертів ЦДАКР, вдосконалення структури українського оборонно-промислового комплексу може отримати необхідний імпульс саме завдяки залученню потенціалу приватного бізнесу через активну реалізацію різноманітних проектів у межах державно-приватного партнерства (ДПП). Оскільки на відміну від компаній державної форми власності, підприємства приватного сектору мають більше можливостей для залучення іноземних інвестицій та участі у міжнародних проектах. Досі державні та приватні підприємства перебувають на нерівноправних позиціях, й тому про серйозні інвестиції у вітчизняний ОПК не може йти мова. Потрібна лібералізація та відхід від державної монополії збройного експорту – приватному підприємцю для того щоб продати продукцію за кордон потрібно питати дозволу у свого конкурента – «Укроборонпрому». Доки діє це обмеження, потенціал ОПК не буде використовуватися повною мірою.

Якщо спочатку у ЗСУ постачався комплекс А1-С, то нині – вже його модернізована версія БпАК А1-СМ Фурія. Компанія «Атлон Авіа» уклала контракт на постачання своїх виробів до війська по Держоборонзамовленню на 2017 рік.

Хоча й у владі починають змінюватися погляди. Так, у квітні ц.р. згадуваний вище Ю. Бровченко зазначав, що Міністерство прагне створити платформу для ефективної співпраці між приватним сектором ОПК та державою. «Ми відкриті до співпраці та обговорення всіх наших ініціатив. Зараз це, наприклад, законопроект «Про створення та виробництво озброєння, військової та спеціальної техніки», до спільної роботи над яким ми закликаємо. Ряд механізмів вже запущено, вони працюють і доводять свою ефективність - як, наприклад, кредити під державні гарантії», - зазначив чиновник.

З’явився деякий позитив й у баченні проблем ОПК. Так, за поданням об’єднання приватних оборонних структур «Ліга оборонних підприємств України» (ЦДАКР є одним із співзасновників організації, а автор цієї статті обраний головою Експертної ради Ліги) Міжвідомча комісія з питань оборонно-промислового комплексу прийняла рішення утворити робочу групу за участю представників Ліги задля розв’язання цієї проблеми. Йдеться про те, що «драконівські» умови для приватних компаній можуть бути замінені більш лояльними, що дозволить збільшити зацікавленість до розвитку нових ОВТ та, відповідно, покращить переозброєння армії. Так, підприємства зможуть при ціноутворенні ОВТ додати в прибуток не 1%, а 5% - при закупівлі комплектуючих, та 30% замість 20% - на виконання робіт.

До речі, на утворенні неурядового об’єднання українських підприємств і організацій, які є виробниками/розробниками продукції оборонного та подвійного призначення, слід зупинитися детальніше. Створення Ліги оборонних підприємств України стало віддзеркаленням недоліків воєнно-технічної політики держави та справжнім викликом часу. Близько сорока підприємств, які нині у складі Ліги, реалізовують намір об’єднати зусилля приватників оборонної промисловості навколо удосконалення внутрішньої кооперації, налагодження ефективного державно-приватного партнерства у оборонно-промисловій сфері, реалізації спільних зусиль щодо удосконалення маркетингу оборонної продукції приватних підприємств як всередині держави, так і на ринках іноземних держав. Головним напрямом роботи Ліги визначено участь її членів у ефективному та якісному переозброєнні Збройних сил України. При цьому Ліга досить конструктивно співпрацює з Урядом України та усіма українськими оборонно-промисловими структурами.

Кілька ББМ «Трітон» використовується українськими прикордонниками

Варто підкреслити необхідність поступових змін колишніх радянських механізмів та процедур на внутрішньому ринку озброєнь. А саме, у напрямку створення рівних прав для діяльності приватних і державних підприємств, певних змін у нормативно-правовій базі, що регламентує функціонування ОПК. Окремим напрямком зусиль Ліги стає формування умов для інвестицій держави у новітні розробки і виробництво озброєнь та військової техніки та заохочення держави для партнерства у проектах з державними гарантіями закупівель в рамках державного оборонного замовлення (за умов відповідності технічних характеристик). А також формування нових умов для використання можливостей військово-технічного співробітництва з метою створення спільних з іноземними компаніями виробництв, залучення нових технологій в Україну, а також для залучення інвестицій провідних світових компаній.

Українська приватна оборонна компанія «НВФ «Адрон» під час міжнародної оборонної виставки «Зброя та безпека 2017» вперше представило систему попередження про ракетну атаку РСП-1У «Страж»

Спробуймо виокремити найбільш актуальні проблеми приватних оборонних підприємств (з цим переліком погоджуються і промисловці, і профільні експерти).

Перше. Потребує змін процедура ціноутворення на продукцію та послуги оборонного та подвійного призначення (про це вказувалося вище). Зокрема, проценти при ціноутворенні на ОВТ (потрібне скасування Методичних рекомендацій міністра оборони (2591 / у / 2 від 18.10.2016 Було Затверджено «Методичні рекомендації щодо єдиних підходів під час застосування окремих положень, визначених постановою КМУ №517 від 08.08.2016 р. …»). У перспективі необхідна відміна і самого Постанови КМУ (постанова КМУ №517 від 08.08.2016 р.). Орієнтовно рішення даної проблеми можливе з прийняттям Закону про створення та виробництво озброєнь і військової техніки.

Друге. Нині потрібні чіткі гарантії закупівель підприємствам - виробникам ОВТ на річну (мінімум, враховуючи прийняття ДОЗ на три роки з 2017 р.) перспективу (в разі підтвердження ГШ ЗСУ орієнтирів, наявності їх в Держпрограмі розвитку ОВТ). Проблемою для виробників і розробників ОВТ залишається ситуація, коли навіть прийняття на озброєння в ЗСУ (НГУ, інше збройне формування держави) не гарантує закупівлі даних ОВТ. Або забезпечити, щоб декларації відповідали реаліям. При цьому необхідно законодавче рішення про виділення приватним підприємствам фінансування на підготовку виробництв нових ОВТ. А також отримання приватними підприємствами можливостей для виконання дослідно-конструкторських робіт (ДКР) в інтересах державного замовника – нині це передбачено лише для державних підприємств. Орієнтовно рішення даних проблем можливе з прийняттям Закону про створення та виробництво озброєнь і військової техніки.

У рамках міжнародної виставки озброєння «Зброя та безпека 2017» свою продукції презентувала суднобудівна компанія «КОЛІБРІ», яка добре відома в Європі своєю якісною продукцією (надувні човни; судна класу RIB (човни з жорстким алюмінієвим корпусом та надувними або комбінованими бортами); алюмінієві, пластикові човни; каяки; аксесуари для відпочинку та додаткове обладнання для роботи на воді)

Третє. Час потребує вільного виходу приватних оборонних підприємств на зовнішні ринки, ліквідації положення про узгодження ціни з ДК «Укроборонпром». Рішення даної проблеми можливе з прийняттям Закону про військово-технічне співробітництво України з іноземними державами, з чітким зазначенням цього положення.

Четверте. Необхідне спрощення РКМ (розрахунково-калькуляційні матеріали), в перспективі - ліквідація РКМ у випадках, коли у тендерах беруть участь кілька виробників ОВТ. Орієнтовно рішення даної проблеми можливе з прийняттям Закону про створення та виробництві озброєнь і військової техніки або постановами КМУ.

П’яте. Потребує прийняття Закон про державно-приватне партнерство, в якому чітко прописані положення п.2,4, а також положення про обов'язкову виплату роялті підприємствам-розробникам ОВТ. Рішення даної проблеми можливе з прийняттям Закону про державно-приватне партнерство (остання версія проекту Закону - «Про гарантування прав інвесторів та залучення приватних інвестицій на умовах застосування механізму державно-приватного партнерства в оборонно-промисловому комплексі»).

Шосте. Потребує вирішення завдання створення у державі конкурентних умов для підприємств усіх форм власності, а також належного захисту інвестицій приватних, в т.ч. іноземних інвесторів. Можливе розв’язання проблеми з прийняттям «Закону про гарантування прав інвесторів та залучення приватних інвестицій на умовах застосування механізму державно-приватного партнерства в оборонно-промисловому комплексі»).

Розвиток ОПК – першочергова справа сьогодення

Під час XIV Міжнародної спеціалізованої виставки «ЗБРОЯ ТА БЕЗПЕКА – 2017», що в період з 10 по 13 жовтня 2017 року пройшла в м. Києві приватна Інформаційно-консалтингова компанія Діфенс Експрес презентувала Друге видання Каталогу «Українські технології: Українські приватні оборонні підприємства». До створення цьогорічного каталогу долучилась команда міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Сьоме. Існує нагальна потреба розв’язання проблеми непрозорості проведення тендерів, завеликої та необґрунтованої засекреченості Держпрограми розвитку ОВТ до 2021 року, Державного оборонного замовлення. Непрозорість тендерів (в 2016 році, за визначенням начальника профільного департаменту МЕРТ, 95% закупівель здійснювалось в неконкурентних умовах) - результат «ручного» управління сектором безпеки. Рішення даної проблеми можливе з прийняттям Закону про створення та виробництві озброєнь і військової техніки (ОВТ).

Восьме. Досі практикуються завищені оперативно-тактичні вимоги Генштабу ЗСУ щодо ОВТ, які необхідні для ЗСУ. Військовим відомством практикується оголошення про потреби сотень одиниць ОВТ окремої номенклатури, а у ДОЗ в результаті потрапляють одиниці. Поглиблює проблему відсутність урядового органу управління ОПК (за наявністю в державі 12 замовників одного профільного заступника міністра економічного розвитку та торгівлі недостатньо). Має місце «ручне» управління сектором безпеки, що створює умови для зловживань чиновників. Проблеми можна вирішувати шляхом реалізації комбінованого парламентського контролю та цивільного громадського контролю за сектором безпеки і оборони, використанням як публічних, так і непублічних каналів з метою зміни державної ідеології переозброєння ЗСУ та інших збройних формувань держави. Це дозволить впровадження у життя реалістичних та корисних для підприємств ОПК законів та постанов уряду.

Нині ефективність та результативність державного управління у сфері ОПК у світі усе частіше вирішується завдяки залученню структур приватного сектору, адже в його межах новаторські ідеї впроваджуються в рази динамічніше, ніж у державному. Натомість розвиток ОПК виключно силами державних інститутів є малоефективним в умовах глобального ринку. Успішна реалізація такого партнерства дозволить підвищити якість виробленого озброєння, ефективніше залучати цивільні технології та забезпечити ефективність бюджетних інвестицій в ОПК.

Автор: Валентин Бадрак, директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння

Думка редакції "Військової панорами" може не співпадати з точкою зору автора публікації.

  
Шановний відвідувач, Ви увішли на сайт як незареєстрований користувач. Ми радимо Вам зареєструватися чи увійти на сайт під своїм ім`ям.

Інформаційне повідомлення

Відвідувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі в даній статті.