Реєстрація Увійти
Вхід на сайт
Вибір редакції

Армія майбутнього. Хто і як буде керувати Збройними силами?

7 листопада 2017
Переглядів: 313
Коментарів: 0
Версія для друку
Військове керівництво

Поки теоретично це має вигляд армії мрії, але перебудова української армії за принципом «J-структури» має відбутися не в такому вже і далекому майбутньому – до кінця 2020 року. Хто за що відповідатиме і як поступово Збройні сили відходять від радянської моделі та приймають модель НАТО?

Продовжуючи тему реформ у Міністерстві оборони і Генеральному штабі, найважче, на думку фахівців, реформувати матеріально-технічну складову. Бо це дорого – взяти і відремонтувати стару (якої 80%) або закупити нову техніку. Тим паче що вона не просто простоює в частинах, а експлуатується в зоні АТО.

Але з залізяками простіше, найважче з людьми. Як говорив один командир батальйону морської піхоти, «на жаль, наші ЗСУ після їхнього відокремлення і формування в 1991 році, старі і навіть сучасні офіцери з радянської армії взяли лише найгірше — бюрократію, папери, незрозуміле зверхнє ставлення, було втрачено правильні відносини в офіцерському корпусі тощо». Командири завжди боялися ухвалювати рішення, бо раптом воно буде неправильне чи помилкове, за це можна отримати на горіхи від старшого командира, бо він у свою чергу вислухає від свого старшого командира, а той від свого і т.д. Якась ієрархія стусанів. І тому ініціативи як такої в ухваленні рішень не було.

До 2020 року в МО та Генштабі має відбутися серйозна реформа щодо вдосконалення системи управління. Отже, як показує досвід НАТО, така система надає більшу самостійність керівникам усіх рівнів в ухваленні управлінських рішень. І найбільше покращення, яке хочуть досягти цими реформами, – це розділити керування військами від їхнього забезпечення та підготовки.

Секрет успіху оборонних формувань світу – виконуй свої чітко визначені функції та відповідай за них! А ще необхідно передавати повноваження до максимально найнижчого рівня, для того щоб вище керівництво зосереджувалося на найбільш важливих питаннях. І добре, коли цей найнижчий рівень упевнений у тому, що найвищий рівень не розкрадає його армію, а займається найскладнішою інтелектуальною діяльністю – плануванням. А вищий рівень упевнений, що нижчий не колупається в носі, а сумлінно виконує делеговані йому повноваження.

Держави - члени НАТО досить по-різному структурують власні оборонні відомства. Але альянс побудував і відпрацював таку модель, яку і перейняли союзники, зокрема щодо рівнів військового управління, «J-структури», цивільного контролю тощо. Тож спочатку слід розповісти, що це таке, а потім – що вже зроблено станом на сьогодні.

J-структура. Поки це матиме вигляд армії мрії, але побудова української армії за принципом «J-структури» має відбутися не в такому вже і далекому майбутньому – до кінця 2020 року.

Щоб найбільш ефективно керувати операціями, НАТО розробило стандарт, ідеальну структуру управління, своєрідний конструктор - «J-структуру».

Відповідно до критеріїв НАТО, «J-структура» складається з таких основних елементів:

112.ua

Традиційними функціями «J-структур» НАТО, які поширюються на всі штаби, є:

112.ua

Для чого це робиться? Кожен знає, за що він відповідає, така організація дозволяє уникнути подвійності, зосередити більше зусиль на бойовій підготовці, підтримці бойової готовності та логістиці, вона чітко розділяє: тут займаються підготовкою сил, а тут – веденням операцій.

«Виконання спланованих заходів дозволить побудувати Генеральний штаб Збройних сил України за принципами, ухваленими в НАТО, в основу його діяльності буде покладено ефективні процедури та механізми планування оборони держави. Завдання і функції його структурних підрозділів планується збалансувати за обсягами, а повноваження делегувати нижчим ланкам управління та раціонально розподілити», - йдеться в офіційній відповіді Генерального штабу.

Фото: 112.ua

Головнокомандувач. Сьогодні Віктор Муженко є і головнокомандувачем ЗСУ, і начальником Генерального штабу ЗСУ. До 2020 року ці посади мають бути розділені – окремо головнокомандувач і окремо буде начальник Генштабу.

Головнокомандувач стане найвищою військовою посадовою особою, підпорядкованою президенту і міністру оборони, на яку покладатиметься вся повнота повноважень щодо керівництва Збройними силами України. В його підпорядкуванні будуть: Генеральний штаб ЗСУ, Об'єднаний оперативний штаб ЗСУ, командування видів (окремих родів військ, сил), інші органи військового управління, що не належать до видів (окремих родів військ, сил) Збройних сил України.

J-структура. Скриншот

Начальник Генштабу підпорядковуватиметься головнокомандувачу і буде виконувати відповідні функції:

112.ua

«До 2020 року МО і ЗСУ мають бути повністю розділені. Так само, як у президента є своя адміністрація, так і в головнокомандувача має бути свій штаб. Ми беремо собі за приклад американську модель, де військами керує комітет Начальників штабів. Основна посада Муженка сьогодні – це головнокомандувач, керувати військом, всі інші функції - вторинні. А начальник Генерального штабу повинен готувати військо, а не керувати ним.

За радянських часів головнокомандувачем був міністр оборони. Це не ефективно. На сьогодні ми маємо проблему перехідного періоду, зокрема, щодо поділу функцій. Наприклад, ті самі арсенали, вони частково і під МО і під ЗСУ, медицина – під МО, але у зв’язку з АТО працює в системі ЗСУ, і багато так з іншими підрозділами.

Це величезний радянський монстр, якого ніхто не чіпав фактично до 2013 року. Тільки розкрадали і поширювали корупцію», - вважає головний редактор газети «Військовий кур’єр» Олександр Сурков.

Що вже зроблено?

У матеріалі 112.ua про стандарти НАТО в українському війську вже розглядалася «Матриця досягнення стратегічних цілей і виконань основних завдань оборонної реформи». Нагадаємо, туди заносять усі відмітки щодо стану реформ. Що ж до управлінських реформ, вони описані від пунктів 1.1 до 1.3.4. Можна прослідкувати, що поки триває «паперова» робота: положення, правки, закони тощо. З практичних моментів читаємо «завершено формування Об'єднаного оперативного штабу та інших органів військового управління Збройних Сил України (до кінця 2016 року). Воно, звичайно, нудно і зовсім не схоже, на перший погляд, на перемогу, але читаємо далі (за 2016 рік):

«Реорганізовано:

Головне управління персоналу Генерального штабу Збройних сил України шляхом включення до його складу Мобілізаційного управління Головного управління оборонного та мобілізаційного планування Генерального штабу Збройних сил України; Головне управління оборонного та мобілізаційного планування Генерального штабу Збройних сил України шляхом передачі Мобілізаційного управління до Головного управління персоналу Генерального штабу Збройних сил України;

Центральне управління підготовки та повсякденної діяльності військ (сил) Збройних сил України у Головне управління підготовки Збройних сил України (J7) шляхом удосконалення структури та прийому до свого складу Управління оперативної підготовки Головного оперативного управління Генерального штабу Збройних сил України.

І далі за списком...

Посилання на список:

https://ua.112.ua/statji/armiia-maibutnoho-khto-i-iak-bude-keruvaty-zbroinymy-sylamy-418941.html

Кадрова політика. Є у ЗСУ посади офіцерського складу, які не передбачають кар’єрного зростання, частка таких близько 4%. Що це означає? Це такі посади, що не мають наступних вищих посад (за штатно-посадовою категорією) за таким же самим фахом (військово-обліковою спеціальністю).

Наприклад, для посади “старший технік літака” зі штатно-посадовою категорією “капітан” відсутні вищі посади зі штатно-посадовою категорією “майор” або “підполковник”. Тому згідно з оборонними документами до 2020 року такі посади мають замінити на посади сержантського і старшинського складу.

Ще одним напрямком кадрової політики до 2020 року є «зменшення майже в два рази в органах військового управління стратегічного та оперативного рівнів, у вищих військових навчальних закладах, наукових установах та військових частинах кількості посад зі штатно-посадовою категорією «полковник» за рахунок зростання в них кількості посад зі штатно-посадовою категорією «майор», «підполковник» та цивільних посад». Тобто «полковницьких» посад буде менше, а майорських та підполковницьких - більше. Куди подінуться полковники, які вже перебувають на посаді? У ГШ обіцяють, що скорочувати нікого не будуть і що це процес самоплинний.

«Порядок проходження військової служби особами офіцерського складу передбачає, що вони звільняються у запас або відставку за закінченням строку контракту, за досягненням граничного віку перебування на військовій службі, за сімейними обставинами та з інших причин. Тобто, «примусового» звільнення через скорочення певної категорії посад НЕ ПЕРЕДБАЧАЄТЬСЯ. Адже плинність кадрів притаманна будь-якому колективу, в т.ч. військовому», - йдеться у відповіді.

До 2018 року міністром оборони має стати цивільна людина, не військова. Також цивільними мають бути заступники міністра, державний секретар і керівники структурних підрозділів апарату Міністерства оборони України. Оскільки це відомство повинне працювати над забезпеченням війська.

Залишилися два роки, і вони повинні бути найважчими для армії перехідного періоду. Дуже хотілося б вірити, що 2020 рік стане точкою неповернення.

Автор: Ірина Сампан

Думка редакції "Військової панорами" може не співпадати з точкою зору автора публікації.

  
Шановний відвідувач, Ви увішли на сайт як незареєстрований користувач. Ми радимо Вам зареєструватися чи увійти на сайт під своїм ім`ям.

Інформаційне повідомлення

Відвідувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі в даній статті.