Реєстрація Увійти
Вхід на сайт
Вибір редакції

Наказ 200. Дві сторони справи прикордонника Колмогорова

7 листопада 2017
Переглядів: 63
Коментарів: 0
Версія для друку
Прикордонник Сергій Колмогоров (крайній праворуч) пішов добровольцем відразу після анексії Криму, пройшов Іловайськ і важкі бої під Комінтерновим

У понеділок, 6 листопада, Вищий спеціалізований суд починає розгляд касації прикордонника Сергія Колмогорова.

Симпатики засудженого впевнені: він виконував військовий обов'язок, захищаючи Україну від терористів. Але чоловік убитої Колмогоровим Інни Рожкової, якого розшукала «Українська правда», називає те, що трапилося «параноїдальним розстрілом».

Яке рішення винесе Вищий суд?

2 листопада 2017 року біля будівлі Вищого спецсуду на Пилипа Орлика, 4, в Києві було людно. Сюди прийшли активісти і ветерани АТО. Підтримати старшого солдата Колмогорова зібралися близько 200 осіб. На прохання прокуратури засідання перенесли на 6 листопада.

Василь Серватюк, заступник голови Держприкордонслужби висловив надію, що касація призведе до конституційного вирішення.

До захисту Колмогорова підключилися і народні депутати.

Зокрема, ініціативна група зустрілася з генпрокурором, домагаючись перегляду справи і більш ретельного розслідування.

Зустріч ініціативної групи з генпрокурором Луценком 2 листопада 2017 року

15 листопада 2016 року Сергія Колмогорова визнали винним. Йому дали 13 років за умисне вбивство та перевищення службових повноважень. 7 лютого 2017 року Апеляційний суд Донецької області залишив рішення в силі.

Слідство змогло переконати суддів у наступному: 7 вересня 2014 року, близько 21:30, прикордонник, перебуваючи на узбіччі дороги в Маріуполі, стріляв із службового АК-47 в «Шкоду Рапід» з київськими номерами. У момент інциденту авто знаходилося на відстані 68 метрів, прямувало в сторону того, хто стріляв, не уявляючи загрози його життю.

Іномаркою керував 29-річний уродженець Донецька Євген Рожков. Поруч сиділа його дружина, 31-річна Інна Рожкова. Вона померла в лікарні від отриманих поранень. Фатальним стало наскрізне поранення в голову.

Версія захисту Колмогорова

Початок вересня 2014 року, коли стався фатальний інцидент, було часом тривожним і складним.

Йому передувало жорстке оточення, в яке ЗСУ і добробати потрапили під Іловайськом, а також захоплення військами РФ Новоазовська і спроби ворога прорватися далі, на Маріуполь.

У ті дні в Маріуполі побоювалися висадки російського десанту з моря. Всі, хто ніс тоді службу в номінально мирному місті, очевидно, перебували в умовах максимальної мобілізації та напруження. Одним із них і був прикордонник Сергій Колмогоров, який на той час вже встиг понюхати пороху в реальних боях.

«Таких пацанів, як Серьога, мало в українській армії, - коментує УП Андрій Косенчук, бойовий товариш Колмогорова. - Він служив в Іраку, після окупації Криму записався добровольцем. Ми з ним разом виходили з оточення. 4 вересня 2014 року наш розвідзагін з чотирьох чоловік врятував трьох поранених бійців в районі Комінтернова, Талаківки. Кулемет Колмогорова знищив бронебійно-запальними патронами ворожий «Урал» з зеніткою і бензовоз. А через три дні з Серьогою трапилася ця біда в Маріуполі».

За порятунок поранених і виведення з ладу техніки супротивника всю розвідгрупу навіть представили до держнагород. Але Колмогоров, який опинився в центрі скандалу з убивством, її так і не отримав.

Прикордонник Сергій Колмогоров (в зеленому береті) має великий досвід ведення бойових дій

«Було перехоплення підозрілої машини, яка ховалася, - переказує Косенчук слова Колмогорова. - Серьога почав стріляти після отримання «наказу 200» (наказ №200 Держприкордонслужби - інструкція із застосування зброї - УП), причому вистрілив не першим.

За що пацан сидить? Він - професіонал. Такі, як він, сидять в тюрмах, а офіцери на свободу. Я впевнений, що він не винен. Продажні судді та прокурори Донецької області просто не стали розбиратися, що ж там сталося».

За версією прикордонників, вночі 7 вересня в районі вулиці Гірська, на пагорбі, було виявлено авто, яке відправляло сигнали фарами в море.

Коли «Шкода» почала рухатися в бік блокпоста, її водія спробували зупинити для перевірки документів, але він не відреагував і збільшив швидкість. Не допомогли і попереджувальні постріли. Загону довелося виконувати наказ командира - відкривати вогонь на ураження. Стріляли дев'ять осіб, але покарали лише Колмогорова.

Цієї версії подій продовжують дотримуватися в Держприкордонслужбі. Там наполягають: водій йшов на прорив, не реагуючи на попередження; Колмогоров діяв за інструкцією, захищав суверенітет України.

«Сергій їздив сумлінно на судові засідання в Маріуполі, ні від кого не переховувався, продовжуючи службу в Бердянську, - розповідає УП його дружина Ірина. - Майже рік він проходив у справі як свідок. На одному із засідань Сергійка закрили, знайшли «козла відпущення» . Я йому завжди казала: твоя чесність тебе погубить».

Ірина Колмогорова впевнена: вирок винесли несправедливо, а розслідування обставин трагедії проводили поспіхом.

«Він був там не один, це знають всі, - зазначає вона. - Сергій - досвідчений кулеметник, володіє всіма видами зброї. Коли машина летіла на нього, він стріляв по колесах. Все, що він просить, - не знімати з нього автоматично провину, а розібратися. Просто розібратися, що ж відбулося насправді.

Не міг же він просто так стріляти. Адже він наказ отримав».

Версія Рожкова

32-річного Євгена Рожкова та його загиблу дружину користувачі соцмереж звинувачують в «сепаратизмі, пособництві терористам і колабораціонізмі».

УП вдалося розшукати Рожкова, щоб вислухати його версію подій.

Інна та Євген познайомилися в Донецьку під час навчання у вузі. Вони жили в обласному центрі, працювали в філіях великих міжнародних компаній. Після початку війни Рожкови виїхали з окупованого Донецька до Маріуполя разом з сином Єгором.

Інна та Євген Рожкова.  Архівне фото

За словами чоловіка, увечері, 7 вересня 2014 року, він з дружиною вирушили на західну околицю Маріуполя, в Приморський район, до пляжу Пасічник.

«Ми з дружиною багато подорожували, об'їздили весь Крим, Азовське узбережжя. Вона виросла біля моря, тому не уявляла себе без нього. У кожного є свої улюблені місця, де можна розслабитися, поспілкуватися після робочого дня.
З цією метою ми опинилися на тому пагорбі. Там же ми були і за тиждень до загибелі Інни. Приїжджали зазвичай ввечері, коли навколо порожньо, немає людей і метушні», - розповідає Рожков.

Після 15-20 хвилин самоти подружжя поїхало назад. Євген вирулював до будинків приватного сектора по ґрунтовій дорозі. Він стверджує, що не поспішав (службову машину отримав всього півроку тому), їхав на другій передачі, не більш ніж 30 км/год.

«І коли вони наблизились до приватного сектору, почалися хлопки, іскри в салоні. Не було там ніякого блокпоста, про який пишуть! Ніяких знаків. У зоні видимості не було нікого, хто намагався б мене зупинити, попередити», - запевняє Рожков.

«Як потім скаже на суді Колмогоров, вони сиділи в засідці, в заростях, на узбіччі, - продовжує Рожков. - Він стріляв, стоячи на коліні. Це не була стрілянина по колесах, є докази, що вони залишилися цілими.

Якби хтось позначив свою присутність, я б зупинився. Я добре знаю, що таке блокпости: після окупації Донбасу я продовжував багато їздити по країні, і обізнаний, як вести себе на дорозі».

«Шкода» зупинилася тільки після того, як врізалася в стовп. Рожков каже, його силою витягли з машини. Насамперед почали з'ясовувати, кому він подавав світлові знаки.

«Погрожували, що розстріляють мене на місці, - розповідає він. - Щодо нібито маякування можу пояснити: комплектація авто така, що під час запалювання включаються габаритні і ходові вогні. Ми приїхали, вимикали запалювання. Потім відкривали вікна, а для цього потрібно було повертати ключ, і вогні, відповідно, знову спалахували».

Розстріляний автомобіль Рожкова.  Фото надано Євгеном Рожковим

Ті, хто стежив за судом, поставили в провину потерпілому те, що після смерті дружини він втік до Росії. Це підігріло розмови про те, що Рожков – «сепаратист і колаборант».

«За цю брехню, яку поширює прикордонна служба, рано чи пізно доведеться відповісти, - каже він противникам. - До Росії я не збігав. Після надання свідчень, інших процедур поїхав із сином до Києва. Там оформили документи і полетіли до Франції, де проживає моя мати. Покинув країну через погрози, які надходили на мою адресу з незнайомих номерів. Перебуваючи у Франції, контактів зі слідчими не втрачав».

«Так, це правда, потім я брав участь в судових засіданнях по відеозв'язку, знаходячись в українському консульстві в Санкт-Петербурзі, - продовжує Рожков. - Тому що на той момент був у РФ по робочих справах.

Я прекрасно розумію, навіщо брешуть, що я втік в РФ. Це був елемент відволікання уваги громадськості та слідства. Одна тільки назва «Росія» зараз діє на людей, як червона ганчірка».

На питання, де він зараз перебуває, Євген Рожков відповідає так: «Це не має ніякого відношення до справи. Всі розмови про моє місцезнаходження - популізм. Я продовжую працювати в міжнародній компанії і пересуваюся між різними країнами».

Наслідки

Справа Колмогорова вийшла на загальнонаціональний рівень через свій прецедентний характер.

Спостерігачі відзначають, що вирок прикордоннику може стати тією червоною рискою, яку побояться переступати інші військовослужбовці. Тепер в екстрених ситуаціях, в воюючій країні, де не введено військового стану, рядовому бійцю потрібно добре подумати, перш ніж виконувати наказ і почати стріляти.

«Не треба боятися, - звернувся Сергій Колмогоров до військовослужбовців України в залі суду 2 листопада. - Якщо є закон, значить треба за законом діяти. Як і я в тому випадку зробив - все по закону. Згідно з усіма інструкціями».

Після виконання наказу Колмогоровим, без матері залишився дев'ятирічний Єгор Рожков. У самого засудженого в Бердянську двоє дітей.

Чоловік загиблої каже, що ніколи не пробачить Колмогорова.

«Замість визнання провини він просто намагається перекласти відповідальність, - вважає він. - Зараз 21 століття на дворі, і розповіді про те, що хтось маякував фарами в сторону моря, схожі на марення людей, які надивилися фільмів про війну.

Яким чином можна було цю ситуацію настільки параноїдально прийняти?! Повідомити по рації, потім почати стрілянину замість того, щоб підійти до авто, розібратися, провести перевірку. Це - параноя, яка призвела до розстрілу. Іншого пояснення у мене немає».

У той час як Рожков сподівається, що Вищий спецсуд не дасть можливості оскаржити вирок, у дружини Колмогорова зовсім інші очікування.

«Дуже сподіваюся на Вищий суд. Може, там знайдуть правду. Може, там залишилися адекватні люди, і вони повернуть справу. Хочеться вірити, що не все прогнило в нашій країні. Сергій - боєць. Повторюся, все, що він просить - просто розібратися, що ж сталося. Він готовий відповідати за свої вчинки», - резюмувала Ірина Колмогорова.

Автор: Євген Руденко, УП

Відео по темі:

Думка редакції "Військової панорами" може не співпадати з точкою зору автора публікації.

  
Шановний відвідувач, Ви увішли на сайт як незареєстрований користувач. Ми радимо Вам зареєструватися чи увійти на сайт під своїм ім`ям.

Інформаційне повідомлення

Відвідувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі в даній статті.