Реєстрація Увійти
Вхід на сайт
Вибір редакції

Творцем ракетної механізованої установки «Катюша» був … німець з України, страчений в 1938 році

30 жовтня 2017
Переглядів: 452
Коментарів: 0
Версія для друку
Творцем ракетної механізованої установки «Катюша» був … німець з України, страчений в 1938 році

Цікаво, багато хто не знав. Виявляється творця «Катюші» розстріляли ще в 1938 році. Так, 10 та 11 січня були розстріляні творці системи польової реактивної артилерії «Катюша» (прабатько системи «Град»).

Про це стало відомо лише в 1991 році, до цього вважалося (так на уроках і в музеях розповідають досі) що її створив якийсь Костиков, який отримав безліч нагород.

Над створенням працювала ціла група, практично всі були репресовані. Основним творцем був Георгій Еріхович Лангемак. Саме він ввів в ужиток слово і термін «космонавтика».

Саме він відкрив так званий закон подоби, знання якої дозволило визначати оптимальну геометрію сопла реактивного двигуна без тривалих дорогих експериментів – аналітичним розрахунком, що дозволило летіти в космос, розробляти нові види озброєнь.

Лангемак Георгій Еріхович – головний інженер Реактивного Науково-дослідного інституту (РНДІ) №3 Народного комісаріату оборонної промисловості з наукової частини, військовий інженер 1-го рангу; піонер ракетної техніки, один з творців ракетної механізованої установки «Катюша».

Творцем ракетної механізованої установки «Катюша» був … німець з України, страчений в 1938 році

Катюша — неофіційна назва реактивних систем залпового вогню БМ-8 (калібр 82 мм), БМ-13 (калібр 132 мм) та БМ-31 (калібр 310 мм). Система перебувала на озброєнні Червоної армії під час Другої світової війни.

У списку договірних робіт, що проводилися Реактивним Науково-Дослідним Інститутом (РНДІ) для Автобронетанкового Управління (АБТУ), остаточний розрахунок за яким мав проводитися в першому кварталі 1936 року, згадується договір № 251618с від 26 січня 1935 — дослідний зразок ракетної установки на танку БТ-5 "обутий" у резиновые гусеницы з 10-ма ракетами. Подібні ракети спочатку розроблялися під установку на літаки Су-2.

Ракетна механізована установка призначалася для забезпечення хімічного нальоту ракетними хімічними снарядами /СОВ і НОВ/ 132 мм з ємністю 7 літрів. Установка дозволяла вести вогонь по площах як одиночними пострілами, так і залпом у 2 — 3 — 6 — 12 і 24 постріли. «Установки, зведені в батареї 4 — 6 машин, представляють із себе дуже рухливий і потужний засіб хімічного нападу на дистанцію до 7 кілометрів».

Установка і 132 мм ракетний хімічний снаряд на 7 літрів отруйної речовини пройшли успішно полігонні і державні випробування, прийняття їх на озброєння було заплановано в 1939 році.

Творцем ракетної механізованої установки «Катюша» був … німець з України, страчений в 1938 році

В таблиці практичної влучності ракетно-хімічних снарядів зазначалися дані механізованої автомобільної установки для раптового нападу стрільбою хімічними, осколково-фугасними, запальними, освітлювальними та ін. ракетними снарядами. I-й варіант без приладу наведення — кількість снарядів одного залпу — 24, загальна вага отруйної речовини випуску одного залпу — 168 кг, 6 автомобільних установок замінюють сто двадцять гаубиць калібру 152 мм, швидкість перезаряжання автомашини на 24 постріли — 5-10 хв., кількість обслуговуючого персоналу — 20-30 чол. на 6 автомашинах. В артилерійських системах 3 Артполку. II-варіант з приладом управління.

Творцем ракетної механізованої установки «Катюша» був … німець з України, страчений в 1938 році

Реактивний 132-мм осколково-фугасний снаряд та пускова установка БМ-13 були прийняті на озброєння артилерії 21 червня 1941.

26 червня 1941 на заводі імені Комінтерну у Воронежі було завершене складання перших двох серійних пускових установок БМ-13 на шасі ЗІС-6. На наступний день установки були відправлені своїм ходом до Москви.

Вперше застосовано в бойових умовах 14 липня 1941 в районі Рудні.

Георгій Лангемак народився 26 червня в м. Старобільську Харківської губернії (нині Луганської області). Батьки Георгія Лангемака були лютеранського віросповідання та сестра викладали французьку мову в гімназії, тож з дитинства Георгій Лангемак досконало володів французькою і німецькою мовами. Батько, німець за народженням, Еріх Францевич Лангемак, закінчив Берлінський університет, разом з дружиною, швейцаркою за народженням, Марією Костянтинівною прийняв російське громадянство і став на службу в Міністерство освіти. Еріх Лангемак заслужив звання статського радника і був нагороджений орденом Станіслава ІІ ступеня, він помер в 1905 році.

У серпні 1908 року Георгій Лангемак вступив до восьмикласної Єлисаветградської гімназії, яку закінчив зі срібною медаллю при відмінній поведінці 29 квітня 1916. Вирішивши присвятити своє життя вивченню японської філології, Георгій Лангемак у тому ж 1916 році вступив на філологічний факультет Петроградського університету.

Творцем ракетної механізованої установки «Катюша» був … німець з України, страчений в 1938 році

У жовтні 1916 року Георгій Лангемак був мобілізований до армії. 29 жовтня 1916 він пише прохання на ім’я начальника Школи Прапорщиків по Адміралтейству з проханням про прийом. 9 листопада 1916 його зараховують до 4-ого взводу. Служив у береговій охороні Фінської затоки. Потім направлений у Кронштадтську фортецю на посаду командира батареї, трохи пізніше став командиром форту «Тотлебен». У 1918, після розвалу флоту, демобілізувався.

За офіцерської мобілізації в червні 1919 був мобілізований до Червоної армії і, як офіцер флоту, був призначений командиром батареї 4-го дивізіону артилерії Кронштадтської фортеці, а потім комендантом форту «Тотлебен» 4-го дивізіону артилерії. Кандидат у члени ВКП(б) з лютого 1920 року, член Кронштадтської організації з червня 1920-го. Протягом півтора року в 1919-1921 рр. був викладачем грамоти по лінії лікнепу на фортах «Риф» і «Тотлебен».

Під час Кронштадтського повстання Георгій Лангемак був заарештований бунтівниками і засуджений ними до розстрілу. Перебував під вартою з 2 березня до 18 квітня 1921 і був звільнений тільки після придушення заколоту вірними уряду більшовиків військами. З 15 червня 1921 призначений командиром 2-го дивізіону артилерії, начальником стройової частини, з 13 січня 1922 – помічник начальника артилерії фортеці Кронштадта. У 1922 році Георгій Лангемак був виключений з ВКП(б) і знятий з партійного обліку через вінчання в церкві з громадянкою Оленою Володимирівною Каменєвою.

У 1923 році Георгій Лангемак вступив до Військово-технічної академії РСЧА (тоді – Артилерійський інститут ім. Дзержинського, а нині Ракетно-артилерійська академія імені Імператора Петра Великого) і в 1928-му закінчив її. Під час навчання разом з іншими слухачами академії під керівництвом викладача академії С. Сєрікова виконував замовлення лабораторії Н. І. Тихомирова (з 1928 року – Газодинамічна лабораторія).

Після закінчення академії Георгій Лангемак був призначений на посаду начальника артилерії Чорноморського флоту, але на прохання Н. І. Тихомирова був залишений для роботи у Газодинамічній лабораторії, де займався розробкою реактивних снарядів РС-82 мм і РС-132 мм. У 1933 році був створений перший у світі Реактивний науково-дослідний інститут (РНИИ), також відомий як НДІ-3. У 1934 році Г. Е. Лангемака призначено головним інженером цього інституту. Він обіймав цю посаду до листопада 1937 року. У вересні 1935 йому присвоєно персональне військове звання «військінженер 1-го рангу».

У першому збірнику наукових праць цього інституту опублікована стаття „Про єдину термінологію в системі позначень з ракетної техніки”. Практично всі рекомендовані в ній формулювання закріпилися у вітчизняній ракетній техніці. Ефективно поєднуючи роботу головного інженера інституту з творчою роботою, Г.Лангемак керував роботами зі створення наземної, повітряної та морської артилерії.

В цей час виходить спільна книга В.П.Глушко та Г.Е.Лангемака „Ракети, їхній пристрій і застосування” (1935 р.). Георгій Еріхович був не тільки автором розділу про порохові ракети, але й редактором усієї книги. Велике значення мали дві публікації Г. Лангемака в другому випуску праць інституту „Ракетна техніка”. У статті „До питання про підвищення швидкості й дальності реактивних снарядів” дані рекомендації з оптимізації параметрів снаряда, що дозволяють значно збільшити далекість стрільби.

У другій статті «Ракетні авіаційні бомби» Георгій Еріхович висловив ідею про використання реактивної тяги для авіаційних бомб. Завершення досліджень з цієї теми він доручив молодому енергійному інженерові Володимиру Александрову. У 1937 р. як «дітище» Тухачевського Реактивний науково-дослідний інститут зазнав «чистку». Керівництво інституту було заарештовано. 2 листопада 1937 року Е. Лангемак був заарештований (ордер № А 810) органами НКВС м. Москви як німецький шпигун. Донос в НКВС був написаний завідуючим одним із відділів інституту А.Г. Костиковим і відісланий у квітні 1937 року до ЦК ВКП (б). Георгій Еріхович Лангемак був засуджений до вищої міри покарання – розстрілу з конфіскацією всього особистого майна. Через 10 днів вирок був виконаний.

В 1937-1938 рр. після арешту й осуду як ворогів народу основного керуючого складу цього інституту його керівником стає Андрій Григорович Костиков. Ставши керівником інституту, Костиков виявився й „автором” цього нового типу озброєння, за яке й був одразу нагороджений на початку війни. Одержавши завдання на іншу розробку, А. Г. Костиков виявився нездатним її виконати, у зв’язку із чим ще під час війни був знятий з роботи й звільнений з інституту.

Після багатьох років забуття 19 грудня 1955 року видатного діяча ракетної техніки реабілітовано. Указом Президента СРСР М. С. Горбачова від 21 червня 1991 Г. Е. Лангемаку посмертно було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. У 1966 році, за ініціативою академіка В.П. Глушка, іменем Г. Е. Лангемака названий кратер на зворотному боці Місяця. В 1991 році за ініціативою секції ветеранів ракетної техніки Указом Президента СРСР от 21 червня 1991 року Г.Е. Лангемаку, разом з іншими творцями «катюші», посмертно було присвоєне звання Героя Соціалістичної Праці.

У 1995 році комісією щодо увічнення пам’яті жертв політичних репресій було виявлено місце поховання Г. Е. Лангемака на Донському цвинтарі у Москві.


Думка редакції "Військової панорами" може не співпадати з точкою зору автора публікації.

  
Шановний відвідувач, Ви увішли на сайт як незареєстрований користувач. Ми радимо Вам зареєструватися чи увійти на сайт під своїм ім`ям.

Інформаційне повідомлення

Відвідувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі в даній статті.