Українські системи захисту танків хочуть використовувати в НАТО

Днями завод ім. Малишева виготовив і відвантажив у США чотири танки Т-80УД. Як повідомив Defense Express представник українського танкобудування, бронемашини мають різну комплектацію та системи захисту. Зокрема, три танки оснащені новітньою українською розробкою — комплексом вбудованого динамічного захисту з модулями «Ніж», що дозволяє захиститися від усіх типів протитанкових засобів, включаючи саме грізне — бронебійний підкаліберний снаряд. Один танк відвантажено у США «голим» — без динамічного захисту.
Переговори про закупівлю американськими військовими партії українських танків тривають понад двох років. Вперше про можливість придбання Сполученими Штатами української важкої бронетехніки стало відомо у березні 2011 р. Після переговорів у Вашингтоні колишнього міністра оборони України Олександра Кузьмука з тодішнім керівником американського оборонного відомства, прес-служба Міноборони України повідомила, що Вільям Коен висловив зацікавленість у придбанні деяких зразків української бронетанкової техніки. Нові танки знаходяться як у Збройних силах країни, так і можуть бути оперативно випущені Харківським заводом ім. Малишева, який володіє правом на самостійну торгівлю зброєю. Проте тодішній гендиректор підприємства Григорій Малюк поставився до американських пропозицій упереджено. Він, зокрема, заявив, що американці закуповують два-три екземпляри дорогої техніки у різних країнах світу для відпрацювання засобів ураження. Директор відкинув пропозицію поставити танки в якості мішеней. «Ми бідні, але горді, і поки що на це не підемо. Бо вважаємо, що це питання престижу, а крім того, не виключено розкриття певних властивостей машини», — підкреслив Г.Малюк.
Після цього настало певне затишшя. Щоправда, наприкінці 2011 р. у держкомпанії «Укрспецекспорт» почали вважати, що продаж українських танків США ніяк не зашкодить обороноздатності України. Навпаки, експерти впевнені, що тестування українських машин в умовах застосування бойової зброї продемонструє високі можливості національної школи бронетанкобудування. І відкриє деякі нові ринки. Адже визнання зброї можливе або після його «обкатки» справжньою війною, або у результаті реального порівняння з аналогічними видами зброї. Сам факт продажу танків, на думку ряду військових експертів, свідчить про впевненість українських розробників у тому, що машини відповідатимуть заявленим характеристикам. Крім того, у модифікованих версіях цей танк також брав участь в тендерах для переозброєння армії Греції, Туреччини та Малайзії.
13 травня 2012 на брифінгу у прес-службі Міноборони начальник Озброєння ЗСУ генерал-полковник Олександр Стеценко підтвердив, що, починаючи з минулого року, американська фірма веде переговори з Харківським заводом ім. Малишева про закупівлю десяти танків Т-80. При цьому він зазначив, що з боку українського оборонного відомства заперечень з приводу цієї покупки немає. Перебуваючи у США, держсекретар Міноборони України з питань міжнародного співробітництва генерал-полковник Віктор Банних сказав, що Харківський танкобудівний завод готовий до реалізації подібного контракту.
У червні 2012 р. представники України та США визначилися щодо того, які танки і за яку ціну будуть вироблені у Харкові. Як повідомив Defense-Express поінформоване джерело, близьке до Міністерства промислової політики України, йшлося про випуск нових українських танків різної модифікації.
Нині, коли поставка танків у США все-таки відбулася, можна зробити певні висновки.
По-перше, українські танки можуть бути використані на американських полігонах для відпрацювання навчально-бойових дій проти умовного противника. У США існує два полігони, на яких практикуються такі дії. Однак навряд чи можна вважати, що американців цікавить, як удосконалити боєприпас для ураження українського танка Т-80УД. Подібна броня використовувалася при виробництві Т-72, які з 1979 р. за ліцензією почали виготовляти у Польщі, а потім у Югославії (під маркою М-84), Чехословаччини, Індії та Іраку. Тому ці танки США могли роздобути у колишніх державах радянського блоку або у тому ж Іраку.
Але, судячи з комплектації поставлених у США танків, можна припустити, що американських військових зовсім не цікавить, як пробити броню радянських танків і таким чином виготовити новий боєприпас. Багато експертів упевнені, що США зацікавлені новою українською розробкою — комплексом динамічного захисту «Ніж». Враховуючи, що цим захистом укомплектовані три машини з чотирьох, американські військові хочуть на власні очі побачити різницю у тому, як поводиться захищений танк порівняно з незахищеним. Якщо український захист «Ніж» такий хороший, як про це заявляють його конструктори, то не виключено, що США стануть закуповувати його для захисту своїх танків, а у подальшому, можливо, і для бронетранспортерів. Адже війна в Іраку показала вразливість американських танків, які вважалися самими непробивними у світі. 28 серпня снаряд невідомого походження пробив з одного боку 100-міліметрову броню 69-тонного танка, пройшов через крісло навідника, його тіло і заглибився на 50 мм у протилежний бік. Крім того, була пошкоджена система управління баштою, через що танк був виведений з ладу. На початку війни в Іраку один танк також було пошкоджено гранатометом РПГ-7. Судячи з характеру пошкодження, про яке було надруковано в американській газеті Defense News, 28 серпня американський танк також став жертвою снаряда, випущеного з гранатомета РПГ-7.
Для українських же розробників також очевидна вигода угоди. Вона — зовсім не фінансова. Факт купівлі й аналізу розробки, безумовно, послужить хорошою рекламою української технології. Головний конструктор Базового центру критичних технологій «Мікротек», професор Василь Хитрик стверджує, що комплекс вбудованого динамічного захисту з модулями «Ніж», дозволяє захиститися від усіх типів протитанкових засобів, насамперед бронебійних, чого не робить жодний відомий попередній захист. «Більше того, захист витримає зі 100 метрів бронебійний підкаліберний снаряд радянського і натовського виробництва. Це — єдиний захист, що дозволяє захиститися від ядерних ударів», — підкреслив він. За його словами, в основі цього захисту лежать кумулятивні ножі, яких в одному ящику може бути до семи одиниць. При влучанні снаряда у ящик, вони спрацьовують і розривають цей боєприпас на шматки. Захист ефективний проти як радянських, так і західних боєприпасів.
Сьогодні у світі динамічним захистом старого радянського зразка оснащується тільки ізраїльський танк Merkava, французи тільки готуються ставити динамічний захист на танку Leclerc. Як зазначив В.Хитрик, російський НДІ сталі у створенні захисту нового типу відстає від українських розробників на п’ять років.
Тому Україна виявилася фактично єдиною у світі країною, яка володіє новим унікальним захистом, який, до того ж, вже прийнятий на озброєння. Крім того, в країні розробляється активний захист під назвою «Заслін», до якого США також проявляють зацікавленість.
Інтерес американців до захисту пояснюється не тільки наміром підвищити надійність своїх непробивних танків. Відомо, що США почали роботи зі створення більш перспективних танків майбутнього, основними характеристиками яких є підвищена мобільність, вогнева міць. Ці машини повинні стати легше, і як наслідок, мати меншу товщину броні. А оскільки на полі бою доведеться битися, очевидно, і з справжніми танками, то цим перспективним танкам потрібний новий захист, який сильно їх не обтяжуватиме. Таким захистом може стати пропонований українськими розробниками динамічний і активний захист.
Питання тепер лише у тому, щоб заявлені українськими конструкторами характеристики, були підтверджені на американських полігонах. Для України така угода могла б стати підтвердженням того, що саме українські танки залишаються одними з найбільш популярних у світі.
Автор Дмитро Сасин