Реєстрація Увійти
Вхід на сайт
Вибір редакції

Ніндзя ЗСУ. Чим здивує гібридів український спецназ

19 жовтня 2017
Переглядів: 1 326
Коментарів: 0
Версія для друку
Ніндзя ЗСУ. Чим здивує гібридів український спецназ

Бойовий досвід трьох років війни на Донбасі дозволив сформувати нашому військовому і політичному керівництву бачення подальшого розвитку українських Збройних сил. І тенденції добре видно практично неозброєним оком

На тлі зрозумілого посилення вогневої складової - артилерії, авіації і танків - явно видно, що наші військові зробили ставку на розвиток ще одного важливого елементу, який не існував до 2014 року. Йдеться про Сили спеціальних операцій.

Вперше про такі формуваннях в Україні заговорили в 2007 році, коли був створений офіцерський 140-й центр Сил спеціальних операцій. Однак через відсутність виразної військової стратегії і потенційного противника - на той момент вважалося, що на нас ніхто не нападатиме, придатного застосування бійцям так і не знайшли. Їх стали залучати переважно до операцій ООН в Африці і Іраку, в яких тоді активно брала участь Україна.

У наступні роки про Сили спеціальних операцій згадували мало. Найяскравішим прихильником їх розвитку був тодішній начальник Генерального штабу ЗС України генерал-полковник Григорій Педченко, який в листопаді 2011 року на зустрічі з представниками військово-дипломатичного корпусу, акредитованими в Україні, заявив: «Сили спеціальних операцій готуватимуться за спеціальною програмою, опрацювання якої зараз завершується. У ході дослідницького командно-штабного навчання «Адекватне реагування-2011» ми створили і випробували в дії командування Сил спеціальних операцій з певним комплектом військ, досліджували питання форм і способів їх застосування». Але потім його відправили у відставку, розігнали командування Силами спецоперацій, яке тільки приступило до роботи.

Відродження (а фактично створення заново) Сил спеціальних операцій пов'язане з бойовими діями на Донбасі і почалося в січні 2016 року. З тих пір бійці ССО відзначилися в численних операціях по всій лінії зіткнення і в таких, про які ми дізнаємося ще не скоро. При цьому військове керівництво, крім індивідуальної підготовки бійців, багато зусиль докладає до технічного оснащення та озброєння спецчастин. І яскраве свідчення цьому - збройова виставка в Києві, яка нещодавно пройшла, і передача техніки на полігоні в Озерному на святкування 14 жовтня.

Ніндзя ЗСУ. Чим здивує гібридів український спецназ

Безсумнівно, увагу численних відвідувачів київської виставки привернула «маршрутка для спецназу» - «Легкий тактичний автомобіль» від компанії «Техімпекс». Фактично виробник, взявши за основу світовий досвід (а подібні машини широко використовуються спецназом США і Великобританії як мінімум з початку 1990-х років) і побажання бійців (такі машини, створені волонтерами, час від часу миготять на фотографіях з фронту), зміг створити легку (повна вага всього 1270 кг) з екіпажем з трьох осіб машину. І вона може використовуватися для дозорно-розвідувальних дій, а при установці озброєння (опціонально передбачені варіанти з 12,7-мм кулеметом ДШКМ, 7,62 мм кулеметом ПКМ і 30-мм автоматичним гранатометом АГС-17) - для вогневої підтримки підрозділів.

За словами виробника, машина розроблялася що називається «під замовлення» і вже найближчим часом надійде на полігонні випробування.

Ніндзя ЗСУ. Чим здивує гібридів український спецназ

Другою новинкою, яка істотно підвищить вогневі можливості підрозділів спецпризначення, став легкий 60-мм міномет М60-16 «Камертон» від заводу «Маяк». При вазі всього в 20 кг дальність його стрільби становить 3500 м. Основною особливістю міномета є електронний мінометний приціл EMS-1 від іншого національного виробника «Прецизійні артилерійські системи», який полегшує і прискорює роботу навідника.

Цікаво, що раніше міномети такого калібру (по суті стандарт НАТО) ніколи не перебували на озброєнні української армії і боєприпаси для нього нині випускає одне з українських підприємств.

Ніндзя ЗСУ. Чим здивує гібридів український спецназ

До речі, дослідна партія цих мінометів була передана президентом України Петром Порошенко 14 жовтня під час урочистої церемонії на полігоні Озерне в Житомирській області.

Там же перед журналістами була засвічена і ще одна новинка, яка вже знаходиться на озброєнні Сил спеціальних операцій - тандемний двомісний автожир «Сільвер» виробництва приватного підприємства «Автожир» з Бердичева. В ході показових виступів здійснювали вильоти два таких апарати, при цьому один автожир був представлений у варіанті для евакуації пораненого з додатковою корзиною. Масове насичення спецчастин подібними машинами є світовою тенденцією - вони є на озброєнні в Китаї, Японії, в західних країнах вже перейшли до розробок безпілотних варіантів. І сенс в цьому є - економічний, подібно легкому літаку, по простоті управління він нагадує автомобіль і при цьому неймовірно безпечний: навіть в разі відмови двигуна здатний плавно опуститися на авторотації.

Ніндзя ЗСУ. Чим здивує гібридів український спецназ

Апарат з двигуном Rotax 912, що знаходиться на озброєнні, має злітну вагу всього в 600 кг. При цьому, маючи бензобак всього в 50 л, екіпаж автожиру може зробити безпосадочний політ на відстань до 500 км. Крім прекрасної керованості, апарат може розвивати швидкість до 170 км/год (крейсерська 140 км/год, мінімальна - 30 км/год).

У такому вигляді автожир має свою нішу і може використовуватися для перекидання одиночного агента в прифронтовій зоні, а також екстреної евакуації пораненого. Адже апарати цього типу є практично невидимими для сучасних засобів виявлення. Про це, наприклад, свідчить випадок в квітні 2015 року, коли поштовий автожир зміг пролетіти над центром Вашингтона і приземлитися біля Капітолію, як писала американська преса, «поза полем видимості радарів».

В цілому і загальному можемо сміливо говорити, що Сили спеціальних операцій ЗСУ вже на сьогодні перетворилися на якийсь «скальпель», який може ефективно виконувати покладені на нього завдання, а саме: ведення засадних дій, проведення нальотів в тилу противника, проведення диверсій на об'єктах інфраструктури противника, а також організація і керівництво партизанським рухом або безпосередньо на території противника, або на тимчасово окупованій території.

Автор: Михайло Жирохов, військовий експерт

Думка редакції "Військової панорами" може не співпадати з точкою зору автора публікації.

  
Шановний відвідувач, Ви увішли на сайт як незареєстрований користувач. Ми радимо Вам зареєструватися чи увійти на сайт під своїм ім`ям.

Інформаційне повідомлення

Відвідувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі в даній статті.