Реєстрація Увійти
Вхід на сайт

Кривавий молох Донбасу: наші втрати за три роки війни

11 жовтня 2017
Переглядів: 243
Коментарів: 0
Версія для друку
Кривавий молох Донбасу: наші втрати за три роки війни

Війна на Донбасі, яка триває вже четвертий рік, призвела не лише до економічних втрат, а й до величезних людських. За даними ООН, загальну кількість загиблих за час бойових дій на Донбасі оцінюють у 10 тис. осіб. Проте точні цифри втрат і понині є дискусійними. Але очевидно, що більшість загиблих - це військовослужбовці української армії та інших збройних формувань (Національна гвардія України, Держприкордонслужба, СБУ, МВС та добровольчі формування)

Трагічна статистика

Відзначимо, що втрати особового складу ЗСУ є одними з найкраще задокументованих, адже всі тіла загиблих обов’язково потрапляють до цивільних моргів, звідки їх або передають родичам, або ховають як «невідомих захисників батьківщини» на трьох великих кладовищах – у Дніпропетровську, Запоріжжі та Старобільську. Поступово кількість невідомих поховань зменшується, оскільки постійно відбувається процес ідентифікації за ДНК.

Питання полягає лише в класифікації загиблих. На сьогодні облік у ЗСУ регламентується наказом міністра оборони України від 28 липня 2016 року №388, погодженим із СБУ, МВС та заступником генерального прокурора України головним військовим прокурором. До цього діяв інший наказ, від 2 липня 2013 №444, який втратив чинність.

Основною відмінністю наказу від 2016 року є те, що загибель військовослужбовців під час проведення АТО проходить окремим рядком: «… окрім випадків загибелі та поранень військовослужбовців унаслідок ведення бойових дій або антитерористичної операції (далі обліковуються за висновком судово-медичної експертизи)».

Крім того, у військових є градація загибелі – «під час виконання військовослужбовцями обов’язків військової служби» і «не під час виконання обов’язків військової служби». Всі ці тонкощі призводять до зовсім різних цифр, які видають наші офіційні органи.

За офіційними даними Міністерства оборони України, станом на 2 червня 2017 року загинуло 3930 військовослужбовців Збройних сил України, причому 2267 загинули на полі бою, ще 1663 – потрапили до так званих небойових втрат. Це насамперед самогубства, нещасні випадки, дорожньо-транспортні пригоди, умисні вбивства, необережне поводження зі зброєю та порушення правил техніки безпеки. В останню цифру включають і випадки по всій армії, зокрема в тилових частинах та на полігонах.

При цьому з вуст офіційних осіб звучать й інші цифри. У серпні начальник Генштабу Віктор Муженко озвучив дані щодо загиблих військовослужбовців ЗСУ за три роки війни: 2307 загиблих у бойових діях, 871 – небойові втрати (всього 3178 загиблих).

Буквально за кілька днів до цього, на урочистих заходах із нагоди Дня повітряних сил ЗСУ за участі Петра Порошенка, було озвучено зовсім іншу цифру – 2600 загиблих військовослужбовців. Що мали на увазі вищі військові керівники, можна лише здогадуватися. Найімовірніше, Муженко мав на увазі загальні втрати, а Верховний Головнокомандувач – лише бойові. Або ж так вважали їхні прес-секретарі.

Бойові втрати українських збройних формувань під час війни на Донбасі в 2014-2017 роках (станом на 1.06.2017)

Кривавий молох Донбасу: наші втрати за три роки війни

Примітка: на офіційний запит від 2.06.2017 Міністерство оборони України надало наступні цифри: бойові втрати – 2267, небойові – 1663, тобто разом 3930.

Зазнали втрат під час бойових дій на Донбасі й інші силові структури. Заступник командувача НГУ заявляв, що станом на 22 червня 2017 року втрати його структури становили 196 загиблих, з яких 42 людини – це небойові.

Ще одну цифру 18 квітня 2016 року озвучив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, який нарахував 308 загиблих співробітників МВС та Національної гвардії України, втрати добровольчих батальйонів він оцінює в 205 осіб. Зі слів міністра, серед зниклих безвісти по лінії його міністерства числиться 41 боєць, десять співробітників МВС перебувають у полоні.

Поховання невпізнаних бійців під Запоріжжям у жовтні 2014 р.

Станом на червень 2017 року офіційно було 69 загиблих у Державної прикордонної служби (за альтернативними даними – 80). Станом на 2015 рік загинули сім співробітників СБУ і 16 – ДСНСУ.

Із незрозумілої причини нечасто потрапляє на сторінки ЗМІ інформація про втрати добровольців початкового періоду війни, які воювали у складі формувань «Правого Сектору». Лідер цієї націоналістичної організації Дмитро Ярош у лютому 2016 року в інтерв’ю інформагентству «ЛІГА БізнесІнформ» заявив, що з початку АТО на Донбасі загинули 64 бійці «Правого Сектору», ще близько 500 було поранено. Судячи з усього, ці цифри близькі до реальності: так, лише в одному автобусі, розстріляному на блокпості бойовиків на початку серпня 2014 року під Донецьком, загинули 12 осіб.

Ще одна частина безповоротних втрат – зниклі безвісти. Офіційних списків немає і понині. Останні доступні цифри, які озвучив спікер Генштабу Владислав Селезньов, датуються початком червня 2015 року. Тоді він повідомив про 289 зниклих безвісти та 127 полонених.

Наші загальні втрати

Є й альтернативні цифри загиблих під час війни на Донбасі з незалежних (здебільшого відкритих) джерел. Найбільш авторитетним на сьогодні є сайт «Книга пам’яті загиблих за Україну», колектив творців якого активно співпрацює з Національним військово-історичним музеєм. Згідно з їхніми даними, станом на 2 серпня 2017 року бойові втрати ЗСУ, ДПСУ, НГУ, МВС і добровольців становлять 3645 загиблих. Щоб отримати загальні цифри, сюди варто додати як мінімум ще стільки ж небойових втрат. Є ще й підрахунки користувачів Вікіпедії на відповідних сторінках.

Пік втрат наших військовослужбовців припадає на липень-серпень 2014 року і січень-лютий 2015 року. Це пов’язано з активною фазою російської агресії, коли на Донбас було введено кадрові частини армії РФ. Було в історії війни й кілька випадків великих одномоментних втрат: 49 людей загинули у військово-транспортному літаку Іл-76, збитому бойовиками під Луганськом 14 червня 2014 року, 37 осіб загинули під час обстрілу російською артилерією базового табору під Зеленопіллям у ніч на 11 липня 2014 року, понад 300 людей загинули за три дні розстрілу колон, що виходили з Іловайська наприкінці серпня 2014 року.

Що ж до місць поховання (що здебільшого означає й походження з відповідної області), то лише в Дніпропетровській області поховано 461 бійця, наступна - Львівська область – 219.

Якщо говорити про підрозділи, то основних втрат зазнали механізовані бригади, які фактично не вилазять із війни всі три роки. Найбільше втрат в особовому складі зазнала 93-тя окрема мехбригада, яка втратила 227 осіб, слідом йде 128-ма окрема гірничо-піхотна і 30-та окрема механізована (відповідно 173 і 171 загиблий). Серед частин Високомобільних десантних військ найбільші втрати у 25-ої дніпропетровської (139) та 80-ої львівської бригад (102), які активно брали участь у початковій фазі війни.

Музей АТО в Дніпрі

Їхні цифри

Задля розуміння характеру війни на Донбасі, варто навести деякі цифри втрат незаконних збройних формувань. Природно, що жодних офіційних даних із цього приводу в принципі не існує, оскільки органи влади тут не працюють з травня 2014 року (а подекуди й раніше).

Своїми внутрішніми цифрами окупаційна влада не поспішає ділитися. Інакше довелося б визнати наявність великої кількості росіян, які незаконно перебувають на території України й займаються терористичною діяльністю. Тому в оцінках можна спиратися на непрямі дані та відомості, зібрані інтернет-активістами.

Можна говорити про те, що станом на осінь 2017 року втрати протиборчої сторони можна оцінити в 4200-4300 убитих і померлих від ран. При цьому приблизно 35-40% – росіяни за паспортом.

Не можна також забувати, що якщо місцевих бойовиків іще сяк-так можна ідентифікувати за прізвищами, то російських «добровольців» відстежити доволі складно, оскільки вони приїхали з різних кінців Росії, у багатьох не було родичів або їхня доля їм мало цікава, тому дуже часто їх ховали де завгодно під позивним або як невідомого.

І ще один момент. За даними відкритої преси, групою ентузіастів, до яких входить і автор, зібрано список загиблих кадрових військовослужбовців армії РФ, який на літо 2017 року включає 80 прізвищ із прив’язкою до конкретних підрозділів і дат загибелі (в певних випадках приблизних із різних причин).

Автор: Михайло Жирохов, військовий експерт, спеціально для Politeka

Думка редакції "Військової панорами" може не співпадати з точкою зору автора публікації.

  
Шановний відвідувач, Ви увішли на сайт як незареєстрований користувач. Ми радимо Вам зареєструватися чи увійти на сайт під своїм ім`ям.

Інформаційне повідомлення

Відвідувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі в даній статті.