У «ЛНР» визнали, що Алчевськ на межі соціального вибуху через зупинку виробництва в місті

Економічна ситуація на територіях, підконтрольних «ЛДНР», продовжує погіршуватися. Після того, як в березні 2017-го бойовики віджали найбільші підприємства регіону у їх законних власників, більшість виробництв зупинилося або продовжує працювати на мінімальних потужностях. Співробітники цих заводів тепер в безоплатних відпустках. Багато хто працює неповний робочий тиждень.

Коли бойовики наказали «націоналізувати» українські підприємства, Захарченко на радощах пообіцяв, що Україна перестане існувати через 60 днів. З тих пір пройшло вже 8 місяців. За цей час стало відомо, що за підсумками першого півріччя ВВП України показав зростання близько на 2%. А ось в містах ОРДЛО настала катастрофа.

Спочатку бойовики не визнавали важких наслідків «віджиму» українських заводів. У підконтрольних «ЛДНР» ЗМІ бадьоро віщали про те, як заводи краще колишнього заробили під «державним управлінням». Але з часом ситуація погіршилася настільки, що проблему визнали на офіційному рівні. На офіційному сайті «ради міністрів ЛНР» кілька днів тому з’явилося звернення, в якому говорилося про важке соціально-економічне становищі в Алчевську, де з березня не працює місцевий металургійний комбінат.

«Уряд республіки стурбований ситуацією, що склалася на містоутворюючих підприємствах міста Алчевська — Алчевського металургійного комбінату і Алчевського коксохімічного заводу.

Уже більше півроку ці найбільші підприємства республіки змушені простоювати, втрачаючи цінні кваліфіковані кадри. Через брак роботи і можливості утримувати сім’ї працівники змушені їхати на заробітки. В цей же час на підприємствах відбуваються спроби вивезення цінного обладнання, процвітає корупція і крадіжка. Соціальна ситуація в місті Алчевську продовжує загострюватися. Люди, доведені до відчаю і не бачачи перспектив, готові вийти на вулицю з протестами.

Запевняємо вас, що найближчим часом уряд республіки приділить особливу увагу ситуації, що склалася, на даних підприємствах і не допустить подальшого погіршення рівня життя населення» , — йдеться у зверненні.

Незрозуміло тільки на кого скаржиться дорогим співвітчизникам «рада міністрів», адже з березня завод як би «націоналізований». Отже всі претензії з приводу вивозу цінного обладнання і злодійства слід направляти самим «міністрам» і ватажкові бойовиків — Ігорю Плотницькому. Ще смішніше читати пасажі про «людей, доведених до відчаю». Це хто ж їх до цього відчаю довів? Чомусь у «хунти» в Маріуполі та Краматорську люди на заводах до відчаю не доведені, на роботу ходять і зарплату свою отримують.

Як і було зрозуміло з самого початку, промисловість Донбасу не може працювати в умовах невизнаної держави. Тим, хто в 2014 році закликав людей на барикади, слід було подумати про це заздалегідь. Але тоді думати було заборонено. Звідси і результат — захопивши владу на Донбасі, Шарікови розвалили економіку регіону і зробили його населення жебраками. У 2017 році це вже відкрито визнають самі міністри-самозванці.

У алчевської групі жителі міста з песимізмом обговорюють звернення «міністрів». Тільки 10% передплатників впевнені, що завод незабаром запрацює.

До речі, цілком ймовірно, що таке нетипове для бойовиків визнання у власному безсиллі з’явилося на сайті невипадково. В Алчевську ще з літа ходять чутки, що завод збираються повернути ІСД, адже запустити його у лнрівців не вийшло, і вибір стоїть простий — або порізати все на метал, або віддати назад господарям. Так що можливо найближчим часом нас чекає «націоналізація навпаки».

Втім, поки частина області контролюють озброєні бандити, ні про яку повноцінну роботу і життя на Луганщині, мови бути не може. Бандити нанесли Донбасу непоправної шкоди. І далі буде тільки гірше.