Реєстрація Увійти
Вхід на сайт

Корпорація «ТАСКО» освоює виробництво боєприпасів

4 жовтня 2017
Переглядів: 700
Коментарів: 0
Версія для друку
Корпорація «ТАСКО» освоює виробництво боєприпасів

Сьогодні в Україні досить гостро стоїть питання організації виробництва боєприпасів різних калібрів. Протягом останніх трьох років це активно обговорюється у вищих ешелонах влади і в експертному середовищі. Однак коли у одних, поки все відбувається переважно на папері і в перспективних планах, то у інших вже набуває цілком виразних форм.

Про створення виробництва боєприпасів ряду калібрів в Україні, Defense Express поспілкувався з президентом корпорації «ТАСКО» Валерієм Павлюковим.

Валерій Васильович, корпорація «ТАСКО», одна з небагатьох приватних українських компаній, яка має досвід роботи зі створення боєприпасів і устаткування для цих цілей. Які плани Вашої компанії в поточних умовах?

Корпорація «ТАСКО», яка на сьогодні має власне конструкторсько-технологічне бюро і злагоджений колектив фахівців в кількості до 300 осіб, ставить перед собою завдання по організації виробництва наймасовішого патрона калібром 7,62 × 39 мм. З цією метою вже закуплено, хоча і не нове, але гідне обладнання, для виробництва гільз і куль. Також придбана установка для складання патронів. Зараз закінчуємо будівництво тиру і придбано все необхідне обладнання для проведення випробувань.

Надалі на цьому обладнанні розраховуємо випускати поки спортивні патрони 7,62 × 39, 7,62 × 54, 7,62 × 51 і 5,56х45. Звичайно, це будуть невеликі обсяги, адже розгортаємо тільки одну лінію, але з нею ми плануємо вийти на 20 млн патронів на рік.

Паралельно, ми працюємо над створенням виробництва крупнокаліберних патронів 12,7 і 14,5 мм. Досвід в цьому у нас є. Близько чотирьох років тому ми зробили лінію збірки таких патронів на експорт, і вона сьогодні працює в Африці. В Україні ми хочемо зробити лінію з виробництва найскладнішої частини даного патрона - гільзи 12,7 мм. На даний момент практично все обладнання для цього у нас вже закуплено. Залишилося докупити лише одне найменування, що відбудеться найближчим часом. Зараз розробляємо інструмент для того, щоб робити гільзи. Розраховуємо, що в першому кварталі наступного року, почнемо робити експериментальні гільзи калібру 12,7 мм. Після цього почнемо займатися виготовленням кулі під цей калібр. Частково обладнання для цього є, частково будемо дещо докуповувати. При цьому, на перспективу також є плани і по іншим видам боєприпасів. Від того, наскільки це буде успішно і затребуване, будемо «рухатися» далі - тиражувати це обладнання і розвивати патронне виробництво.

Є два типи ліній виробництва патронів - роторний і роздільний. Яку лінію ви організовуєте у себе?

Роздільну. Роторна лінія, вона, по-перше, хороша для моновиробництва великих кількостей одного типу боєприпасу. По-друге, роторні лінії, які працювали в Радянському Союзі, високопродуктивні, але дуже складні в обслуговуванні. І навіть за радянських часів, коли вистачало робочої сили, на них міг навчитися працювати один з чотирьох наладчиків. Зараз навіть є випадки, коли на поставлені за кордон роторні лінії виробництва боєприпасів, запрошують українських робітників для їх обслуговування. Ну і, по-третє, щоб переналагодити виробництво з одного калібру на інший необхідно від місяця до двох. Крім того, ці лінії вузькоспеціалізовані, наприклад, лінія роторного типу на 7,62 × 39 не здатна виробляти 7,62 × 54, і пристосована під сталеву гільзу. А в світі зараз тенденція саме під латунну гільзу і латунну оболонку кулі. В цілому,

Як відомо, крім обладнання для виробництва, потрібна і якась технічна документація на ту ж кулю або гільзу, щоб не було проблем з розробником цього боєприпасу...

Річ у тім, що всі мислимі терміни претензій до виробників, скажімо, патронів 5,56 і 7, 62 з боку розробників вже давно пройшли. Зараз всі виробники виробляють патрони одного і того креслення. Вони не відрізняються один від одного нічим, адже практично вся зброя зроблена під одну і ту ж гільзу. У спортивних патронах змагаються за видом кулі, але в цілому вони всі однакові.

Патрон включає в себе кілька компонентів, серед яких - латунь, порох, капсуль і т.д. За великим рахунком, в Україні їх не виробляють. Як Ви збираєтеся робити патрони в такому випадку?..

Поки всі ці три компоненти зарубіжні. Але не все так погано, як ви говорите.
У нас в Україні є виробники латуні і при збільшенні наших потреб ми з ними домовимося. Поки ми придбали для себе дослідну партію з імпорту. По капсулі вже 4-й місяць вирішується питання про отримання дозволу від Служби експортного контролю України на закупівлю його безпосередньо за кордоном, адже ми купуємо капсуль екологічно чистий, типу «Боксер», якого в Україні дійсно не виробляють. Хоча по капсулю я не бачу проблеми в разі закупівель великих обсягів. Звичайні капсулі виробляються на підприємстві «Імпульс» в Україні і вони можуть в перспективі освоїти екологічно чисті.

Що стосується пороху, то він теж поки імпортний. Зараз вирішується питання з ліцензією на його придбання і постачання в Україну. При цьому цей порох може зробити і Шосткинський казенний завод «Зірка» - в теорії, але він буде дуже дорогим - адже маленькі потреби і великі накладні витрати.

При появі замовлень і від інших споживачів його ціна стане, я думаю, прийнятною.

Через відсутність фінансування протягом довгого часу вітчизняна хімічна промисловість серйозно відстала від зарубіжних в питанні тих же порохів...

Ні. Річ у тім, що всі порохи близькі за змістом. На сьогодні використовуються як сферичні, так і піроксилінові порохи. Сферичні, звичайно, робити зараз у нас в Україні не можуть і найближчим часом не будуть. А піроксилінові порохи для спортивних і бойових патронів, може робити завод «Зірка». Під існуючу в Україні зброю цих порохів цілком достатньо і немає сенсу робити більш енергоємні порохи.

Звичайно ж, коли будемо виробляти бойові патрони, ми будемо намагатися брати вітчизняні порохи і інші компоненти, але за умови, що вони будуть за ціною, яку можна порівняти з імпортними. Нам краще і легше купити в Україні, не маючи труднощів з митницею, експортними ліцензіями і так далі.

Як Ви сказали, Ваше підприємство орієнтуєтеся зараз на випуск спортивних стрілецьких патронів. Однак, виходячи з того, що ви організовуєте виробництво, грубо кажучи, за старими технологіями, виходить, що характеристики, отриманих патронів будуть нижчими, ніж сучасні вимоги. Те ж саме буде і для військових патронів....

Не зовсім так. Так, ми збираємося робити спортивні патрони, але вони будуть з латунною гільзою і латунною оболонкою кулі, що забезпечує живучість ствола як у кращих західних зразків. Якщо говорити про військові патрони, то вони відрізняються лише сердечником - розпеченим або нерозпеченим, бронебійно-запальні або звичайні. Але обладнання для виробництва та збирання кулі, однакове. При бажанні ми зможемо на місце свинцевого сердечника поставити будь-який термозміцнений сердечник і вирішити задачу вже військового відомства.

Наступний момент, сьогодні ми в Україні повинні прив'язуватися до існуючих стволів. Навіть якщо ми зробимо геніальний боєприпас, а не буде під нього ствола - будь-то артилерійського або стрілецького, то він залишиться на полиці. Поки, головне робити боєприпаси, які можуть використовуватися наявним арсеналом зброї, ось це наше завдання.

Зрозумійте, якщо говорити, наприклад, про порохи, тобто стандарти на потужність патрона, під які розраховано зброю. Можна зробити взагалі супер порох, але чи витримає ствол і чи не вийде він з ладу після ста пострілів....

Ви позначили калібри 5,56, 7,62, 12,7 і 14,5 мм, а як на рахунок більших?

Зараз відбувається процес створення нами уніфікованого виробництва боєприпасів калібром до 100 мм включно. Робимо це для того, щоб не залежати від випадковостей при закупівлі нашою армією і мати можливість вчасно перебудувати потужності під будь-який необхідний калібр. Тому ми також готуємо виробництво боєприпасів калібром 23 мм, 30 мм; «ВОГ-17» і «ВОГ-25».

Наприклад, зовсім недавно виготовили 300 комплектів елементів виробу «ВОГ-17» і розраховуємо провести в вересні попередні заводські випробування виробів до виставки «Зброя та безпека 2017. Крім того, виготовимо і випробуємо штук 50-60 осколкових «ВОГ-25». Після цього будемо готувати випуск партії цих боєприпасів для проведення держвипробувань.

Також, ми зараз робимо боєприпас для РПГ-7. Конструкторська документація вже розроблена, і я сподіваюся, до тієї ж виставці в Києві, ми встигнемо провести льотні випробування боєприпасів двох видів - осколкового і термобаричного.

Танкові і артилерійські боєприпаси, це не Ваша сфера інтересів?

Не можна братися за все відразу. Ми спочатку до «сотки» (100 мм - ред. DE) дійдемо, а потім будемо займатися номенклатурою вище. Наприклад, конструкторська документація, на стоміліметрову «Рапіру» нами свого часу вже була підготовлена. І до виставки, в якості демонстрації можливостей, ми зробимо по штатній технології снаряд. До гільзи, дійдемо в першому кварталі 2018 р. Також ми розробили конструкторську документацію на боєприпас 152 мм, для виробництва якого маємо навіть деяке устаткування. В цьому році, за це ми також братися не будемо, а в наступному році, розраховуємо зробити зразок снаряда і гільзи.


Думка редакції "Військової панорами" може не співпадати з точкою зору автора публікації.

  
Шановний відвідувач, Ви увішли на сайт як незареєстрований користувач. Ми радимо Вам зареєструватися чи увійти на сайт під своїм ім`ям.

Інформаційне повідомлення

Відвідувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі в даній статті.