«Народ Донбасу» хоче реваншуватися

Комуністи (як би вони не були розфарбовані, оголублені, обукраїнені або осердечені) за всю виборчу історію України так привчили народ продаватися, що жителі Донбасу до сих пір не бачать провини або проблеми в тому, що вони продали мир, життя, Україну навіть не за гроші, а ілюзорні обіцянки, які в більшості своїй самі собі і вигадували.

Гречка — до сих пір двигун суспільного настрою на Донбасі. Але, на Донбасі тільки?! Людина-совок рівномірно розподілена по всій країні, від Сходу до Заходу. І «обирають» до сих пір в ВРУ за гасла, обіцянки, струс повітря і гречку. І ця одна з важливих проблем нашого суспільства.

Роздача гречки стала культовою виборчою дресурою і дала свої плоди. Активно використовують метод батога та пряника і терористи ОРДіЛО.

Як батога — голод, безробіття, комендантську годину. Як пряника — роздача гуманітарки.

І, що найстрашніше, жителі Донбасу, та частина, яка мала і має проросійський або антиукраїнський настрій, до сих пір не розуміють, що вони зробили. До сих пір ненавидять нас за те, що ми не розуміємо їх світлих поривів «ми просто хотіли, як краще», «нам же Росія обіцяла», що стали живильним середовищем для війни. В їх голови не вкладається, що вони, манкурти і колаборанти, зрадники Батьківщини. Вони просто хотіли, як краще. Вони просто були проти Порошенка. Вони просто були проти українського. Вони просто були за Росію.

Якщо ти не задоволений життям, законами, порядком і країною, це не дає приводу піднімати над містом прапор іншої країни. Їдь! Адже мільйони людей мігрують по світу в пошуках кращого життя. Міняй владу і ставай тим, кращим, до чого ти прагнеш. Подавай приклад іншим! Міняй себе, місто, світ, прибираючи сміття, саджаючи дерева і квіти, саджаючи корупціонерів і казнокрадів, а продавати свою землю окупантам в обмін на гречку. Мені шкода, що обнулення моралі на Донбасі настільки глибоке, що земляки не розуміють цих прописних істин.

Їм потрібен цар. Хороший цар, щоб бив і знущався, але давав хоч щось безкоштовне. І вони будуть терпіти.

У ОРДіЛО третій рік йде масове поповнення терористичних організацій, мирних організацій, громадських організацій. У ОРЛО це «Мир Луганщині», в ОРДО «Донецька республіка». Масовість вступаючих досягає до 600 осіб на день.

Причин для такої громадянської активності багато. Терористи, записуючи всіх громадян ОРДіЛО в терористичні формування, намагаються сховатися в масовості. Це зроблено під вимоги РФ провести на Донбасі загальну амністію. Мовляв, як судити народ, якщо люди 100% піднялися проти влади. Це у владі щось не так, якщо народ масово бунтує проти неї.

Йде підготовка ОРДіЛО до реінтеграції в Україну. Йде підготовка ОРДіЛО до виборів. І брати участь в них будуть терористи і терористичні формування, замасковані під партії і політичні організації. Довгостроковий проект Росії по одонбасіванію України проходить всі заплановані стадії.

Загальна амністія, як примус до миру. Масовість вступу людей в терористичні формування, як маніпулятивне обнулення соціуму — тут всі проти України і української влади, тут всі за представників «республік».

Політологи і соціологи України, реінтегратори і махінатори, які вважають, що реінтеграція, це всього лише підняття державного прапора над деокупованими областями, не беруть до уваги чинники зміни соціуму, високої асоціальності жителів Донбасу і деструктивних впливів Росії на свідомість населення окупованих територій. Це всього лише програш. Не бачити проблеми ще не означає, що її немає.

Масовий вступ населення в терористичні формування та безкарність за це, загальна амністія, участь у виборах представників «Миру Луганщині» та «Донецької республіки», «Молодої гвардії», «Юнармії», і інших терористичних формувань, спричинить масштабні зміни в соціумі. «Ми добилися», «ми дотиснули укропів», «Укропи гратимуть по російським правилам», «на виборах ми не дамо шансу жодній укропській партії», «після реінтеграції ми покажемо укропам, що таке терор», — вже зараз саме так реагують соцмережі окупованих міст на політичний розворот «Новоросії» в бік реінтеграції в Україні. Сумнівів, як бачите, у населення немає. Вони знають, що Донбас — це Україна і їм доведеться «повернутися». Але, помста, жага крові, ненависть, навіяна необхідність сатисфакції, безкарність,

І це станеться! Русколюбні шовіністи, терористи з кров’ю на руках, мирні громадяни з кров’ю на совісті — адже вони стали каталізатором війни, виходячи на антиукраїнські мітинги і закликаючи російські війська — українофоби, царьови, бондаренки, азірови, курченеку, ахметови і інші рего-комі, отримають карт-бланш на Донбасі під час виборів. А терористи, отримавши амністію, а мирні зазивальники Путіна, відчувши безкарність, будуватимуть свій світ, світ в Україні без України. Так, саме так зараз вони обговорюють свою перемогу. «Ми — українці, просто влада Порошенко нас не зрозуміла і кинула проти нас війська, а ми за Україну, але без українців» — пишуть у соцмережах «республіканці».

Що не вдасться проштовхнути політично, куплять гречкою. Донбас так і не навчився відокремлювати зерна від плевел і любити не тільки себе, а й оточуючих, включаючи Батьківщину. Так, і Україна для більшості живучих там, всього лише місце проживання, але ніяк не «ненька». Чужинці!

І Захарченко-Плотницькі для них не терористи, а місцева влада, герої, які виступили проти «хунти». І російські війська-їхтамнема, все ще «визволителі». І продаються, легко, невимушено, адже буде амністія, час все спише, війна все приховає, що нам було робити, ви нас кинули, ми були в окупації, нам було страшно … да, мало які виправдання висловлять гречкоїди.

«Що тут такого, — дивуються вони, у відповідь на претензії проукраїнськи налаштованої частини Донбасу, — ми просто написали заяву і взяли продукти, це ж не в ополчення вступити, ми зброю в руках не тримали».

Так, ось тільки позиція Донбасу на березень 2014 року визначалася картинкою масовості. І Слов’янськ вибрали для захоплення через масову підтримку терористів, як владою міста, так і населенням.

Росія знову готує світу картинку «тут все» для маніпуляцій, продавлювання загальної амністії бойовикам і виборів за їхнім сценарієм, — це заява проукраїнської частини Донбасу, яку ніхто не чує, ні тут, ні там.

У Дебальцевому за вступ в заборонену в Україні партійну організацію «Донецька Республіка» на окупованій території видають продуктові набори і люди товпляться в черзі, щоб в черговий раз продати Батьківщину.

На фото 1 — склад продуктового набору, виданого днями Дебальцевським залізничникам, які зважилися вступити в сепаратистську організацію. У пакетах були виявлені смоктальна карамель, чай, кава, печиво, згущене молоко, соняшникова олія, тушонка, зелений горошок, макарони і крупи українського виробництва (!). Це взагалі викликає здивування.

Як виготовлені в Харкові продукти, надані фондом Захарченко для членів партійно-терористичної організації «Донецька республіка», потрапили на окуповану Росією територію, де блокада, де все українське заборонено?

Є ще одне питання: як блокадників з української сторони примудряються не помічати фури фонду Ахметова, які знову зачастили в ОРДО?

Реінтеграція по-Данецкі, або одонбасівання України по-масковскі — вже зараз чітко чути перші такти розігруваної п’єси для російських «Іскандерів».

На фото 2, 3 — розпиляне «русскім міром» на метал ремонтно-екіпірувальне депо в Донецьку.

І, бачачи те, у що русяві перетворили колись квітучий край, «народ Донбасу» все одно готовий продаватися. За гречку, січку і льодяник!