Реєстрація Увійти
Вхід на сайт

Коли людство позбудеться атомних снів?

27 вересня 2017
Переглядів: 49
Коментарів: 0
Версія для друку
Коли людство позбудеться атомних снів?

26 вересня - Міжнародний день боротьби за повну ліквідацію ядерної зброї

Людство знову стурбоване можливістю розв’язання світової ядерної війни. Цього разу така загроза надійшла зі столиці КНДР Пхеньяна. Державне телебачення Північної Кореї повідомило про успішне випробування водневої бомби потужністю майже 100 кілотонн у тротиловому еквіваленті. Метеорологічні станції Японії й Південної Кореї зафіксували на території КНДР підземні поштовхи магнітудою 6,3 бала, що засвідчило те, що відбулися ядерні випробування. Це вже було шосте брязкання такою зброєю. Порушуючи всі резолюції ООН про заборону ядерних випробувань, лідер країни Кім Чен Ин не збирається призупиняти свою ядерну активність. Це спричиняє велике занепокоєння у світової спільноти. Президент США Дональд Трамп заявив, що слова та дії Північної Кореї щодо випробування водневої бомби залишаються ворожими й небезпечними для США. А Південна Корея та Японія провели екстрене засідання своїх рад із питань безпеки. Міноборони Японії вивчає можливість створення системи перехоплення й знищення балістичних ракет невгамовного сусіда за допомогою надпотужних лазерів. Звістка про нове ядерне випробування викликала занепокоєння і в громадян України. За результатами соціологічного дослідження, яке здійснив один із наших телеканалів, майже 50 відсотків респондентів відповіли, що вони вбачають у ядерних випробуваннях загрозу міжнародній безпеці.

До історії проблеми цілковитої заборони ядерної зброї має прямий стосунок день 16 червня 1945 року, коли американці вперше випробували атомну бомбу потужністю 20 кілотонн. А невдовзі вони скинули такі боєголовки на японські міста Хіросіму й Нагасакі. Світ здригнувся від наслідків не баченого раніше пекла, у якому знайшли миттєву смерть десятки тисяч мирних людей. Сполучені Штати Америки першими випробували 1952 року й водневу бомбу в 4 мегатонни. У ядерну гонку включився Радянський Союз, який 29 серпня 1949 року підірвав атомну бомбу, а водневу - 2 серпня 1953 року. Остання мала меншу потужність порівняно з американською. Але в подальшому Москва встановила світовий рекорд, створивши водневу «цар-бомбу» аж у 58 мегатонн. Її випробування відбулося восени 1961 року на острові Нова Земля. Вибух був такої сили, що вибухова хвиля обігнула земну кулю. А кремлівський лідер Микита Хрущов під враженням від такого успіху пригрозив із трибуни ООН «показати кузчину матір» ворогам радянської влади.

Після здійснення ядерних випробувань Організація Об’єднаних Націй активно виступала за заборону атомної зброї. Багаторічний марафон завершився тим, що 26 вересня 2013 року Генеральна Асамблея ООН проголосила Міжнародний день боротьби за повну ліквідацію ядерної зброї. На сьогодні у світі накопичено 20 530 одиниць такої зброї. За даними Стокгольмського інституту досліджень із питань миру, її розподілено таким чином: Росія, як спадкоємець ядерного арсеналу СРСР, має 2427 боєголовок, США - 2150, Франція - 290, Велика Британія - 160, Китай - 200. Такі країни, як Індія, Пакистан не підписали угоду про повну заборону цієї зброї. І хоча вони мали незначну кількість боєголовок, але не поставили їх на бойове чергування. А от Північна Корея проігнорувала документ, який вона підписала, і в жовтні 2006 року вперше випробувала ядерну зброю й тепер стала об’єктом загрози світовій безпеці.

Усього Сполучені Штати Америки здійснили 1054 випробування ядерної зброї. Радянський Союз - 969, Франція - 210, Великобританія та Китай - по 45, Індія - 5–6, Пакистан - 3–5.

16 вересня 1979 року на донбаській шахті «Юнком» на глибині 903 метри підірвали ядерний пристрій потужністю 0,3 кілотонни. Зробили це, аби запобігти викидам вугілля й газу, які постійно ставалися в цій копальні. Результати атомного експерименту залишаються й дотепер за сімома печатями.

СРСР призупинив ядерні випробування 1990-го, Велика Британія - 1991-го, США - 1992-го.

«Ключ - на підрив!»

Після розпаду Радянського Союзу Україна стала власником третього за розміром ядерного арсеналу в світі. На той час він налічував близько 4200 тактичних ядерних боєголовок та 176 міжконтинентальних балістичних ракет із 1240 боєголовками до них, а також 41 стратегічний бомбардувальник із 300 боєголовками. Постало питання, що робити із цією зброєю. Варто зазначити, що після катастрофи 1986 року на ЧАЕС більшість громадян України зберігала різко негативне ставлення до всього ядерного. Тому, коли в липні 1990 року Верховна Рада ухвалила Декларацію про державний суверенітет, то в цей документ записали положення про Україну як без’ядерну державу. У кінці 1991-го парламент ухвалив резолюцію, у якій було наголошено на намірах зробити все для повної ліквідації ядерної зброї, розташованої й на території України.

Важливим етапом на цьому шляху стала Тристороння угода, яку підписали 14 січня 1994 року президенти України, Росії та США. Відповідно до цього документа, наша країна зобов’язалася знищити всю ядерну зброю, зокрема стратегічну наступальну. Таку позицію України гідно оцінили США та Росія. Зокрема, пообіцяли все робити, аби жодна країна світу не загрожувала Україні й не застосовувала зброю проти неї, не вдавалася до економічного шантажу. Та, на жаль, ніхто тоді навіть не міг уявити, що через 20 років один із підписантів цієї угоди - Росія перетвориться на державу-агресора й нав’яже війну українському народові.

На шляху до ядерного роззброєння доленосним для України стало 5 січня 1996 року, коли розпочалося знищення її стратегічного ракетно-ядерного арсеналу. Я був свідком тієї події, що сталася під Первомайськом. Того дня міністри оборони України, Росії та США Валерій Шмаров, Павло Грачов, Вільям Перрі разом увімкнули ключі на підрив. Кілька десятків кілограмів вибухівки розірвали на шматки верхнє кільце багатометрової шахтно-пускової установки стратегічної ракети SS-19. Саме з її знищення розпочалася ліквідація 176 міжконтинентальних балістичних ракет, що були на території України.

На 1 червня 1996 року всі стратегічні ядерні боєголовки було вивезено в Росію. А через рік на колишньому ракетному полі під Первомайськом зацвіли соняшники. Мішечок з їхнім насінням я побачив у Пентагоні 1997 року. Доторкнувшись до нього, несподівано зрозумів, що, виявляється, мені більше не сняться жахливі сни про ядерну війну, які постійно переслідували мене протягом десятків років. Гадаю, що позбувся їх завдяки тому, що Україна набула без’ядерного статусу. Адже відтоді стратегічні ракети вже не було націлено на наші міста та військові об’єкти.

А нині знову відчуваю занепокоєння. Чи не ввійде знову в мої сни нова ядерна загроза світові внаслідок випробування північнокорейської водневої бомби? Хочеться сподіватися, що подальші ядерні амбіції призупинять рішучі заходи, яких уживає міжнародна спільнота.

Україна також засуджує активізацію ядерних приготувань з боку Пхеньяна. Глава вітчизняного МЗС Павло Клімкін рішуче засудив ядерне випробування в КНДР. Він наголосив, що зупинити це божевілля надзвичайно важливо для України, яка відмовилася від третього за величиною ядерного арсеналу. І хоча ці агресивні виклики світовій безпеці відбуваються далеко від нашої території, усі українці добре розуміють: загроза миру не має кордонів. Для України, яка четвертий рік веде війну з агресивним сусідом, збереження миру в «спільному домі» набуває особливого значення. Тому її заклик «Ні - ядерним загрозам!» посилюватиме той планетарний спротив, який мають відчути в Пхеньяні й 26 вересня - у Міжнародний день боротьби за повну ліквідацію ядерної зброї.




Автор: Володимир Чікалін

Думка редакції "Військової панорами" може не співпадати з точкою зору автора публікації.

  
Шановний відвідувач, Ви увішли на сайт як незареєстрований користувач. Ми радимо Вам зареєструватися чи увійти на сайт під своїм ім`ям.

Інформаційне повідомлення

Відвідувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі в даній статті.