Один із улюблених сучасних українських міфів – про військових, які повернулися з фронту
Одним із улюблених сучасних українських міфів є міф про «хлопчиків, які повернуться з фронту і наведуть в цій країні порядок». Він полягає в черговому суспільному перекладанні відповідальності на учасників АТО, які нібито мають навести лад за усіх інших. Вже незабаром. Коли тільки повернуться з фронту.
Трагізм цього міфу полягає в тому, що «хлопчики» вже повернулись. Більшість із тих, хто опинився на фронтах Донбасу у 14-15 роках, сьогодні вже давно повернувся додому.
Хтось з них давно живе знову повноцінним життям пересічного громадянина. Хтось повернувся назад на війну. Хтось вже поїхав з країни. А хтось і зайнявся бандитизмом.
Протягом 15-16 років кістяк так званих «муніципальних варт» і «охорон» (офіційних тітушечних структур-ескадронів, заснованих майже в кожному великому місті країни місцевими владами і феодалами) складався переважно з реальних (не фейкових) учасників АТО.
Єдиного образу «учасника бойових дій», тисячі разів яскраво оспіваного в народній міфології, просто не існує.
А ті небагато «хлопчиків», що й справді підпадають за описом і рисами під цей вигаданий народний образ, не мають наразі в країні достатньо серйозного впливу і навряд будуть мати його найближчим часом, як би самим їм не хотілося переконувати себе у зворотньому.
Якби 93% учасників бойових дій сьогодні насправді комусь, або чомусь реально загрожували, тобто мали суттєвий вплив, як в тому переконував головний військовий психіатр, то усі б ми і зараз жили вже в зовсім іншій країні. В тій, де переважна більшість наших нинішніх політиків, ментів та інших колаборантів не дотягнули б до сьогоднішнього дня.
Сумна ж дійсність полягає в тому, що 93 й навіть значно більше відсотків учасників АТО у мирному житті є просто звичайнісінькими людьми. Людьми, які насправді здатні тільки створити, вигадати для самих себе замкнену ілюзію про те, що вони нібито становлять для когось якусь загрозу. І тільки роками тішити самих себе тією приємною ілюзією.
Прийшов час руйнувати чергові міфи. І зрозуміти, що ніякі «хлопчики, що повернулись з фронту», як окреме явище, не наведуть тут порядок.
Врешті-решт ці «хлопчики» нічого вже тут нікому не винні.
