Україні не варто очікувати міжнародного буму поставок «летальної зброї»

15 вересня ц.р. ЗМІ з самого ранку з задоволенням смакували думку, висловлену колишнім помічником міністра оборони США з питань України, Росії та Євразії Майком Карпентером про те, що якщо США почнуть поставки летальної зброї в Україні, то країни-союзники вчинять так само.

В принципі, думка має право на існування, але якщо чесно, то ситуація навколо поставок зброї і не тільки зброї, але і банально — технологій, Україні, насправді оповита вельми неохайними моментами. Наприклад, ви ніколи не замислювалися, чому нам жодна інша країна досі не постачала летальної зброї? І більше того…

Через те, що Україна не може отримати потрібних технологій, простоює модернізація багатьох зразків військової техніки. Серед них довгоочікуваний вертоліт Мі-24ПУ2, який так і не можуть завершити через те, що французька компанія Sagem, що поставляє устаткування для модернізації вертольота, наклала негласне ембарго. І проблема цього негласного ембарго, куди серйозніша отримання заповітних «Джавелінів».

Подібне ембарго, без офіційного оголошення в структурах подібних ООН, накладається постачальниками зброї на зони конфліктів. У випадку з Україною ситуація навіть складніша ніж здається, адже у нас до сих пір війна не називається війною, а окупант всіляко акцентує увагу на громадянському конфлікті, але ніяк не вторгнення.

Хотілося б так само нагадати, що США Україні неодноразово поставляли озброєння не летального характеру, будь то джипи HMMWV або протибатарейні радари. Але після цих поставок, країни-союзники не поспішали надати подібну ж допомогу, наслідуючи приклад США. А тому, керуючись здоровим глуздом, слід розуміти, що ажіотажу поставок летальної зброї з усіх куточків цивілізованого світу нам чекати не варто. Нам би хоч домогтися зняття негласного ембарго на поставки технологій, щоб хороші і потрібні проекти здобули друге дихання.