Реєстрація Увійти
Вхід на сайт

Ядерна зброя нового покоління: атомна війна майбутнього

21 червня 2017
Переглядів: 251
Коментарів: 0
Версія для друку
© flickr.com, Sandia Labs

Вони є значно меншими за розмірами і володіють більшою точністю: досліджені ядерні боєголовки можуть зробити революцію в ядерній рівновазі в світі

Вони - менші, точніші і маневреніші, але все ще здатні спровокувати апокаліпсис. І саме через їхню керованість і так звану здатність обмеження наслідків, набагато простіше уявити собі реальність їх застосування. Нове покоління ядерної зброї готується вийти на світову сцену. Поступове старіння існуючих бойових зарядів, яким вже по кілька десятків років, і нові військові стратегії, засновані на все більш складних і непроникних системах протиповітряної оборони, підштовхують великі ядерні держави до наймасштабнішого і радикального оновлення арсеналів за останні півстоліття. Сполучені Штати, Росія, Китай, Франція і Великобританія (п'ять країн, які офіційно мають ядерне озброєння) вже фактично проводять модернізацію арсеналів - з нинішнього моменту до 2080 року. Мета - забезпечення «надійного і безпечного» оснащення. Що стосується країн, які офіційно не заявляли про наявність у них ядерної зброї, - Індії, Пакистану, Ізраїлю та Північної Кореї - то і вони теж розвивають новий різноманітний «тактичний» потенціал, що вказує на ймовірність його застосування на території бойових дій у регіонах.

Спробуємо висловити це іншими словами. Як тільки ООН починає в Відні перші переговори щодо нового Договору про повну заборону ядерної зброї, держави, які мають у своєму розпорядженні їм, масово готуються інвестувати в нове покоління боєголовок, що нагадує найпохмуріші періоди холодної війни, і які здатні за своїми технологічними характеристиками і підтримуючими їх доктринами, змінити так звану рівновагу страху, що само по собі парадоксальним чином робить більш прийнятною можливість термоядерної війни.

Ніхто не може заявити про свою невинність на початку так званої третьої атомної ери після першого «взаємного гарантованого знищення» і другого боязкого роззброєння на межі тисячоліть: ні Росія Володимира Путіна, яка намагається компенсувати економічний спад, підтримуючи відносну стратегічну рівність із США; ні Америка Барака Обами, ні тим більше Америка, яка потрапила в руки Дональда Трампа з його зашкалюючим тестостероном, і яка готова в найближчі 30 років інвестувати неймовірну суму в мільярд доларів в амбітне оновлення свого ядерного обмундирування. Аж ніяк не безневинний також і Китай, який прагне стати повноцінною наддержавою і вважає США еталоном для свого технологічного розвитку.

Сполучені Штати Америки

За даними Стокгольмського Міжнародного інституту дослідження миру (СІІПМ), у США налічувалося сім тисяч ядерних боєголовок, вже встановлених на ракетах і які зберігаються в бункерах. Прийшовши до влади в 2009 році з обіцянкою звільнити світ від ядерної зброї, Барак Обама в результаті запустив програму її модернізації, яку президент СІІПМ Ханс Крістенсен (Hans Kristensen) вважає такою, яка «абсолютно суперечить завданню зниження ролі ядерного компонента в стратегії американської безпеки». Адміністрація Трампа не забарилася цим скористатися. Програма передбачає оновлення всієї тріади озброєння, наземного, транпспортованого повітрям і підводного: заміщення 14 підводних човнів класу «Огайо», модернізацію діючих бомбардувальників B-52 і B-2 і розробку нового бомбардувальника B-21 із застосуванням стелс-технологій, а також оновлення систем Trident D-5 і Minuteman III. Укомплектовуються також космічні системи оповіщення про тривогу, нові командні і контрольні пункти. Головною гордістю цього нового арсеналу стала бомба B61-12, вона може бути заряджена як традиційними, так і ядерними боєголовками змінної потужності і вона є дуже високої точності. Саме проти B61-12, яка, за версією Пентагону, замінить чотири різних види бомб, знизивши таким чином їхню загальну сумарну кількість, обрушилася критика, причому від людини, від якої її ніхто не чекав. На думку Вільяма Перрі (William Perry), міністра оборони в адміністрації президента Клінтона, в даному випадку мова йде про «дорогу, але не необхідну і особливо дестабілізуючу» зброю - саме з тієї причини, що вона здатна нести як ядерні, так і традиційні боєголовки: «піддаваний атакам ворог завжди схильний уявляти собі найгірше і здатний відповісти ядерною зброєю на напад, здійснений із застосуванням традиційного арсеналу».

Росія

Маючи в цілому 7290 боєголовок, знову-таки за даними на 2016 рік, Москва має найобширніший ядерний арсенал у світі, нехай і не найсучасніший. Путін підтвердив істотну роль ядерного компонента в російській військовій доктрині, диверсифікувавши можливості його застосування і націлився на розвиток систем, які можуть заряджатися як ядерними, так і традиційними боєголовками в залежності від необхідності. На думку Крістенсена, Росія знаходиться «на півдорозі до великої модернізації, яка поставить нові завдання перед міжнародною спільнотою, що забезпечує контроль над озброєнням». У центрі програми - нові SS-27-2, або «Ярс», - міжконтинентальні ракети, що вміщають до чотирьох боєголовок «МІРВ», тобто здатні окремо входити в атмосферу і наносити удари по різним цілям. На думку США, ці системи порушують угоду СНО-III, підписану США і Росією в Празі в 2010 році. Крім іншого, вона забороняє оснащення головними частинами вже існуючих типів моноблочних ракет. Росіяни можуть, однак, скоротити кількість зарядів, теоретично дотримуючись досягнутої угоди. Інші види озброєння - на стадії розробки: SS-30 «Сармат», «Діти сатани» на мові НАТО (так в тексті), з десятьма бойовими зарядами; нове покоління бойових підводних човнів, що заміщають 11 діючих; модернізація бомбардувальників Ту-160 і Ту-95МС.

Китай

Пекін, який володів, за даними на 2016 рік, 250 ядерними боєголовками, налаштований рішуче розширити свій потенціал. Його світові амбіції, прагнення вийти на рівень США, принаймні, за технологіями, конкуренція сусідніх Індії та Росії, занепокоєння, викликане неконтрольованим північнокорейським «союзником», підштовхують китайське керівництво до масштабних вкладень в дослідження і розвиток надшвидкісних систем, тобто ракет, здатних на гіперзвуковій швидкості пікірувати з космосу. Китай замінить свої моноблочні ракети новим поколінням з декількома бойовими зарядами і твердопаливним двигуном. Обсяг китайського бюджету, що витрачається на ці потреби, невідомий, проте масштаби програм представляються гігантськими.

Франція

Нові бойові підводні човни, спадкоємці класу «Тріумфан», повинні прийняти в експлуатацію в період між 2035 і 2048 роком. Тим часом Париж модернізує свої міжконтинентальні ракети M51 і ASMP середньої дальності, що транспортуються по повітрю винищувачами Rafale. Останні будуть замінені до 2040 року, як і авіаносець «Шарль де Голль». Франція продовжить, однак, обмежувати до 300 (існуючий рівень) кількість ядерних боєголовок, що знаходяться в її розпорядженні.

Великобританія

Рік тому Лондон мав в своєму розпорядженні 215 ядерних боєголовок. Британський уряд оголосив про будівництво чотирьох нових атомних підводних човнів на заміну класу «Венгард», щоб чинити опір «збільшенню кількості потенційних ворогів і модернізації їх сил». Інвестиції становлять 46 мільярдів євро. На човнах будуть розміщені ракети Trident.

Геополітична картина

Геополітична картина не обіцяє нічого хорошого. Сильне прискорення ядерної програми Північної Кореї вносить в ситуацію черговий елемент нестабільності. Більше того, якщо адміністрація Трампа відмовиться від угоди, що змушує Іран на десять років утриматися від створення атомної бомби, у Тегерана більше не буде ніяких стримуючих чинників для дотримання цієї умови, що може дати привід до безпрецедентної ядерної гонки на Близькому Сході і, отже, до поглиблення існуючої нестабільності. Однак реальність перспективи нової гонки переозброєнь в першу чергу створюється за рахунок напруги, сформованої через нову агресивну політику Путіна, що почалася з кризи в Україні і анексії Криму, якій протистоять не завжди розташовуючі до діалогу дії НАТО, занадто зосередженого на «російській загрозі» на східноєвропейському фронті, швидше за умоглядній, ніж реальній. Ще більшу тривогу викликає те, що будь-яке оновлення з одного боку буде сприйматися як сигнал до прийняття необхідних дій з іншого, і те, що інші країни (нехай сьогодні і не мають ядерної зброї, але мають в своєму розпорядженні технічну базу для її створення) від Німеччини до Японії і Саудівської Аравії захочуть оснастити свій військовий арсенал ядерною зброєю.





Автор: Паоло Валентіно (Paolo Valentino)

Думка редакції "Військової панорами" може не співпадати з точкою зору автора публікації.

  
Шановний відвідувач, Ви увішли на сайт як незареєстрований користувач. Ми радимо Вам зареєструватися чи увійти на сайт під своїм ім`ям.

Інформаційне повідомлення

Відвідувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі в даній статті.