З якими проблемами доводиться стикатися українським заводам, які випускають продукцію військового призначення?
У квітні 2017 року в Києві відбувся інвестиційний «Ukrainian Defense & Security Forum’17», на якому обговорювалися основні проблеми і досягнення української оборонки. Одними з основних викликів учасниками Форуму були визначені проблеми з імпортозаміщенням і створенням кластерів для виходу на зовнішні ринки.
У ЗМІ за 2016-2017 рр. сформувалася позитивна оцінка про роботу ДП «ФЕД» над імпортозаміщенням і нарощуванням експортних поставок. Розглянемо на прикладі цього харківського підприємства, з якими ж проблемами доводиться стикатися українським заводам, які випускають продукцію військового та подвійного призначення.
«Нову школу» в діяльності «ФЕД» представляє Олександр Пащенко, який очолив його в листопаді 2015 року. Саме в цей час підприємство втратило основний російський ринок збуту, і отримало заборону на придбання комплектуючих з РФ. Щоб зберегти завод і колектив, молодому директору і його команді довелося вирішувати нові завдання: змінити менеджмент управління, шукати нові замовлення і нові ринки збуту, займатися питаннями імпортозаміщення, зниження енерговитрат, підвищення заробітної плати та ін. В результаті такої діяльності і почали генеруватися позитивні показники заводу.
За словами О. Пащенка, до 2014 року близько 60% продукції підприємства «ФЕД» експортувалося в Росію. З новою політикою керівництва продукція була спрямована на ринки Європи, Китаю, США, Латинської Америки, Індії. Визначальним стало створення держконцерном «Укроборонпром» в своїй структурі літакобудівного кластера «Українська авіабудівна корпорація», на базі держпідприємства «Антонов». Крім «Антонова», до складу корпорації увійшли ВАТ УКРНДІАТ, ДП «Новатор», ДП «Харківський машинобудівний завод «ФЕД», ДП «Харківське агрегатне конструкторське бюро» та ПАТ Завод «Маяк», з перспективою подальшого розширення.
На внутрішньому ринку основними замовниками продукції «ФЕД» залишаються провідні вітчизняні підприємства — ДП «Антонов», АТ «Мотор-Січ», а також підприємства з випуску бронетехніки для потреб української армії. Спільно з ДП «Завод імені Малишева», ДП «Харківське конструкторське бюро машинобудування», а також київським, львівським бронетанкововими заводами, «ФЕД» виконує державне оборонне замовлення з випуску вітчизняної бронетехніки. Для бронетанкової техніки ДП «ХМЗ «ФЕД» освоїв два вироби: механізм управління рухом танка «Оплот» і нагнітач повітря для бронемашини БТР-4. Нова комплексна система управління рухом танка є більш вдосконаленою, вона дозволяє виконувати плавні повороти за допомогою штурвала замість важелів, що значно спрощує процес управління і підвищує маневреність. Нагнітач призначений для очищення повітря, освоєний в рамках програми імпортозаміщення, і встановлений на бронемашини БТР-4 «Буцефал» і «Дозор». На даному етапі проходить освоєння другого нагнітача повітря з новими можливостями. Паралельно заводські конструктори і фахівці розробляють дослідні зразки фар ближнього і дальнього світла, прожекторів на основі світлодіодів для бронетехніки, створеної в КБ ім. Морозова.
Після виключення Росії з виробничого ланцюжка, був досягнутий певний прогрес в переорієнтації роботи заводу «ФЕД» на закордонні ринки. Доказ тому — перший зліт літака Ан-132D, який зроблений в міжнародній кооперації без участі Російської Федерації. На літаку встановлені агрегати марки «ФЕД». Частина замовлень на виготовлення комплектуючих харківський завод розмістив за програмою імпортозаміщення на підприємствах ДК «Укроборонпром». Найперспективніші ринки для експорту — Індія і Китай, де присутня величезна конкуренція. Зараз Китай почав працювати з заводом безпосередньо з продовження ресурсу агрегатів, їх технічного та гарантійного обслуговування.
Завод не припиняє співпрацю з Індією, яка зацікавлена мати власне виробництво. Компанія HAL, відома виробництвом авіатехніки, планує також випускати вертольоти, і веде переговори про оснащення їх двигуном виробництва заводу «Мотор Січ» (розроблені в ДП «Івченко-Прогрес»). «ФЕД» виробляє для цього двигуна систему управління.
Підприємство продовжує співпрацю з європейським ринком — це Польща, Чехія, країни Балтії. У зазначених країнах знайдені варіанти збуту продукції, але співпрацювати з європейським ринком, не маючи в Україні єдиного сертифікаційного органу за міжнародними стандартами якості, дуже складно.
28 червня 2016 року закінчилися льотні випробування двигуна АІ-322, де встановлені агрегати НДТ42 і РНА42-1 розробки і виробництва ДП «ХАКБ», ПАТ «ФЕД» і ДП «ХМЗ «ФЕД». Двигун повністю створений на ДП «Івченко-Прогрес» і застосовується на сучасних навчально-тренувальних літаках. Кількома літаковими фірмами з різних країн світу (Аргентина, Туреччина, Ізраїль) вже сьогодні ведуться роботи по застосуванню двигуна АІ-322 на своїх планерах. Також ведеться ряд спільних робіт з підприємствами України по створенню, освоєнню і виготовлення сучасних виробів для системи управління і контролю авіадвигунів АІ-450С і АІ-450С2.
Новий турбогвинтовий двигун виробництва українських компаній «Мотор Січ» і «Івченко-Прогрес» прекрасно себе зарекомендував на навчально-тренувальному літаку DART 450 австрійської компанії Diamond Airkraft, який 17 травня 2016 року здійснив свій перший політ. Новий двигун на 20% споживає менше палива і простіший в експлуатації. Він оснащений насосом-дозатором НД 450С, який спільно розроблений і вироблений підприємствами ПАТ «ФЕД», ДП «ХМЗ «ФЕД» і ДП «ХАКБ».
Йдуть переговори з Польщею про можливі поставки напівопціону деталей і вузлів від групи підприємств, що входять до складу ДК «Укроборонпром», для ремонту бронетехніки радянського зразка. В результаті переговорів, які були проведені в минулому році, поляки нам дали чітко зрозуміти, що серед інших постачальників, у них в пріоритеті Україна. Під час одного з робочих візитів до Польщі було обговорено не лише варіант співпраці з двома бронетанкововими заводами, а й з підприємствами, які модернізують авіаційну техніку радянського виробництва (готовність співпрацювати з поляками в питаннях модернізації винищувача МіГ-29).
Також в березні 2017 року дуже високий бал продукції «ФЕД» поставили представники Генерального Штабу Сухопутних військ Збройних Сил Пакистану, які брали за контрактом готові до відвантаження агрегати для бронетанкової техніки.
Спільно з ПАТ «ФЕД» і ДП «ХАКБ» підприємство бере участь в роботах по створенню нових агрегатів для літаків Ан-178 і Ан-132, в рамках програми імпортозаміщення. Успішне закінчення робіт з освоєння вищеназваних виробів дозволяє застосувати їх також на літаках Ан-148 і Ан-158, збільшивши частку агрегатів, що випускаються підприємством, для цього сімейства літаків. Харківський машинобудівний завод «ФЕД» брав участь у створенні, а на даний час освоїв виробництво нових модифікацій насосів-регуляторів НР-3МС і НР-3МСН модернізованої конструкції, з підвищеними ресурсними показниками. Насоси-регулятори призначені для подачі палива і автоматичного регулювання параметрів двигунів ТВ3-117ВМА-СБМ1В (і його модифікацій) виробництва АТ «Мотор Січ». Дані двигуни використовуються для ремоторизації вертольотів Мі-8Т та Мі-8МСБ, які модернізує вертолітне виробництво «Мотор Січ». Нові можливості двигуна, оснащеного такими агрегатами, дозволили встановити рекорд: вертольоти піднялися в повітря на висоту 7 кілометрів і 9 кілометрів 150 метрів відповідно. Також на підприємстві «ФЕД» приступили до освоєння ремонту виробів НД-МС2, з переробкою в модифікацію НД-МС2Т, що дозволить забезпечити безперебійну експлуатацію двигунів АІ-450-МС2 в складі літаків Ан-148, Ан-158.
Таким чином, підхід нового керівництва ДП «ФЕД» продемонстрував адаптивність до стресових ситуацій на ринку, а в основі моделі збільшення експорту був обраний шлях створення кластерів, і систематичної роботи з ключовими іноземними та українськими партнерами. У 2016 році завод увійшов до трійки бюджетонаповнюючих підприємств Харківської області. Наявні факти вказують на те, що і в подальшому ДП «ФЕД» буде виходити на позитивні показники, оскільки підприємство включено виробничі ланцюжки по тих напрямках, готова продукція яких приваблива на зарубіжних ринках (БМ «Оплот», БТР-4, Ан-132, Ан-148, Ан-158, Ан-178, Мі-8Т, Мі-8МСБ і ін.). Як зауважив О. Пащенко, проблема заводу в найближчій перспективі — потреба в сучасному обладнанні, яке дасть можливість створювати принципово нові зразки.
