США готуються до війни в підземеллях

У Пентагоні створюють підрозділи і засоби для війни в катакомбах

В армії США вже кілька років розробляють засоби для ведення війни в підземних спорудах. Зібрані спеціальним департаментом міноборони США технології пройшли перевірку на навчаннях. Найближчим часом в Пентагоні підготують рекомендації щодо створення нових підрозділів та спецзасобів.

Збройні сили США планують створити підрозділи і спецзасоби для ведення підземної війни, пише Warrior. За даними видання, в Пентагоні активно готують своїх солдатів і військову техніку для боїв в катакомбах, тунелях і підземних міських комунікаціях.

У 2002 році в Сполучених Штатах був створений армійський підрозділ з оперативного забезпечення (Rapid Equipment Force, REF). У його функції входить термінова закупівля і поставка в діючі війська спорядження і обладнання. Поставок за класичною схемою доводиться чекати не менше півроку, а часом і кілька років.

REF же відповідає за закупівлю того, що необхідно для вирішення нагальних завдань по ходу військових дій.

Як пише Warrior, ще в 2012 році цей департамент отримав запит від 2-ї піхотної дивізії сухопутних військ США на поставку озброєнь і військової техніки для ведення бойових дій в тунельних комплексах Північної Кореї. REF тісно співпрацює зі спеціально створеною в збройних силах США Групою по веденню асиметричних бойових дій.

Тоді обидва відомства зайнялися збором та оцінкою обладнання, необхідного для ведення бойових дій в катакомбах, включаючи як засоби, які вже перебувають на озброєнні армії США, так і цивільні технології.

Американська армія має досвід інтенсивних бойових дій в підземних просторах в Кореї і В’єтнамі.

Наприклад, в Ку Чі (сільська місцевість в 70 кілометрах на північний захід від Сайгона), де в’єтнамські партизани вирили знамениту мережу багаторівневих тунелів загальною довжиною понад 200 км, з безліччю замаскованих виходів на поверхню, стрілецьких позицій, бункерів, підземних майстерень, складів і казарм, зверху густо прикритих мінами і пастками. Розгромити партизанське підземелля американцям тоді так і не вдалося.

Знову Пентагон зіткнувся з цією проблемою під час операцій США в Афганістані і Іраку, але найбільший розмах підземна війна набула в Сирії.

Ведення бойових дій під землею ускладнюють великі проблеми зі зв’язком і неможливість використовувати більшість засобів розвідки, включаючи безпілотні літальні апарати. Крім того, воювати доводиться в повній темряві. Найчастіше є недолік повітря для дихання і стає неможливим транспортувати великі обсяги матеріальних засобів.

У 2015-2016 роках REF проаналізувало всі наявні можливості.

У лютому 2017 року REF, група з ведення асиметричних бойових дій, 307-й інженерно-саперний батальйон 3-ї бригади 82-ї повітряно-десантної дивізії в Центрі навчання Мускататук (місто Норт-Вернон, штат Індіана) провели тижневі підземні навчання.

Маневри включали в себе практичні заняття з використанням як вже апробованих збройними силами прийомів і технологій, так і запозичених у комерційних компаній. На завершальному етапі заходу була проведена підземна рятувальна операція.

Висновки і пропозиції будуть повідомлені керівництву збройних сил США для подальшого прийняття рішення про формування спеціальних частин і підрозділів, призначених для ведення бойових дій під землею — в катакомбах, тунелях і підземних міських комунікаціях.

У ході ведення війни в Афганістані з бойовими діями в підземних спорудах стикалися підрозділи і частини Збройних сил СРСР, розповів «Газеті» заступник начальника оперативного відділу штабу 40-ї армії (в 1985-1987 роках) генерал-майор Євген Нікітенко.

За його словами, в багатьох населених пунктах, особливо в безводних районах центрального, південного і західного Афганістану, існують кяризи — складні водозбірні системи.

Вони являють собою мережу розташованих під наземними водотоками підземних галерей завширшки і заввишки до 2,5-3,5 м, на дні яких розташовані водозбірні колодязі, сполучені між собою каналами. З галерей були виходи на поверхню землі, через них здійснювалась вентиляція.

Кяризи починаються в гірських районах Афганістану в місцях виходу води на поверхню і простягаються на багато десятків кілометрів. Вони розгалужуються, перетинаються, іноді проходять в одному напрямку на різних рівнях. У багатьох районах Афганістану ці галереї представляють собою дуже складні мережі, точних схем яких, як правило, ні у кого немає.

Кяризні системи нерідко використовувалися загонами озброєної опозиції для зберігання зброї, укриття від вогню артилерії і авіації, а також прихованого підходу до об’єктів диверсій, особливо до доріг.

«Знищення моджахедів в кяризах було пов’язане з великими труднощами — можна зруйнувати систему водопостачання, чим викликати значне невдоволення місцевого населення, а цілі бою так і не досягти», — розповідає Никитенко.

При підході до кяризу, в якому, за даними розвідки, ховалися моджахеди, підрозділ 40-ї армії блокував якомога більшу кількість входів. За іншими встановлювалося спостереження, готувався вогонь артилерії і автоматичних гранатометів. Через виходи за допомогою гучномовців моджахедам пропонувалося здатися. Якщо заколотники відмовлялися вийти з-під землі, то в кяризні колодязі, розміщені поруч один з одним, опускалися заряди вибухівки та одночасно підривалися. Галереї закидалися димовими гранатами і шашками.

Іноді, згадує Нікітенко, в колодязі заливалося пальне і підривалася ручними гранатами.

Для огляду кяризів і знищення в них моджахедів створювалися спеціальні групи огляду на чолі з досвідченим офіцером або сержантом. Ці групи, забезпечені респіраторами, просувалися від колодязя до колодязя, маючи зв’язок зі своїм підрозділом на поверхні. Якщо знаходили основний вихід з кяризу на поверхню (наприклад, в житловій будівлі або на поле), назустріч оглядовій групі прямувала ще одна група. Дооглядовим групам вдавалося знаходити склади зі зброєю моджахедів і витісняти бунтівників на поверхню.

При нестачі сил приймалися рішення кяризи не оглядали. Тоді колодязі і входи підривали і завалювались камінням.