Мобільні фортеці для ЗСУ
У великому переліку зразків озброєння та військової техніки, які останніми роками тестували на «профпридатність» фахівці Державного науково-випробувального центру Збройних Сил України (ДНВЦ ЗСУ), значне місце посідають спеціалізовані бронеавтомобілі вітчизняного виробництва
Досвід локальних збройних конфліктів останніх десятиліть підтверджує велику потребу в забезпеченні військ мобільними та водночас захищеними транспортними засобами. Ідеться про спеціалізовані броньовані автомобілі
Зазвичай вони виконують завдання щодо перевезення особового складу, вогневої підтримки дій тактичних спеціальних, розвідувальних та мобільних груп, які перебувають у відриві від основних сил, а також виконують спеціальні, розвідувальні й пошуково-рятувальні завдання. Багато про їхні характеристики, переваги та вади можуть розповісти фахівці ДНВЦ ЗСУ, бо саме перед тим, як ті автомобілі надійдуть у війська, вони їх всебічно випробовують.
— Починаючи з 2015 року, представники ДНВЦ ЗСУ в складі комісій та випробувальних бригад регулярно проводять оцінювання бойових, технічних та експлуатаційних характеристик військової техніки, котру постачають або приймають на озброєння Збройних Сил України, — розповів керівник центру полковник Володимир Башинський. — Щоб забезпечити потреби ЗС України, наші фахівці здійснили випробування таких спеціалізованих броньованих автомобілів: «Дозор-Б», «Козак-001», «Козак-2», «Козак-3», Renault Sherpa Light Scout, КрАЗ Shrek, КрАЗ Feona тощо.
Залежно від завдань та призначення бронеавтомобілів базою для їх створення стають шасі автомобілів підвищеної прохідності із колісною формулою 4х4, з вантажопідйомністю до 4 т і вантажних автомобілів підвищеної прохідності з колісними формулами 4х4, 6х6, із вантажопідйомністю до 20 т і 8х8 та 10х10, із вантажопідйомністю до 100 т.
Відповідно до конструктивних особливостей, які визначаються масо-габаритними та вантажними можливостями, розрізняють три типові групи сучасних зразків спеціалізованих броньованих автомобілів: легкі, середні й важкі. Перші два типи платформ пристосовані для перевезення десанту. Їх оснащено переважно автоматичною трансмісією, незалежною підвіскою, що забезпечує їм високу прохідність в умовах бездоріжжя. Максимальна швидкість легких і середніх броньованих автомобілів перебуває у межах 90–130 км/год, тоді як важкі можуть розвивати швидкість тільки до 90 км/год. На легкі платформи зазвичай монтують стрілецьку зброю різного калібру, протитанкові керовані ракетні комплекси, зенітно-ракетні комплекси та інше обладнання. До цього типу бронеавтомобілів належать українські «Дозор-Б», «Тритон-01», «Когуар» та інші. На середні платформи (усі модифікації «Козака», КрАЗ Shrek та КрАЗ Feona, «Варта») уже можуть установлювати різноманітні артилерійські та інші системи озброєння. Важкі платформи (КрАЗ Т17.0ЕХ) призначені переважно для монтажу комплексів озброєння та виконання логістичних завдань.
За словами помічника провідного інженера, випробувача відділу з оцінювання експлуатаційних характеристик озброєння та військової техніки ДНВЦ ЗСУ майора Володимира Боярова, технічні завдання для виробників броньованих автомобілів для забезпечення потреб Збройних Сил формують відповідно до Національного стандарту України, з урахуванням вимог чинних нормативно-технічних документів і досвіду здійснення антитерористичної операції на Донбасі. Якщо сказати простіше, то залежно від призначення сучасний бронеавтомобіль, який має підсилити наше військо, повинен мати високі тягово-швидкісні властивості та прохідність, достатню автономність під час застосування, необхідне спеціальне устаткування й ефективні засоби ураження противника, і головне — забезпечувати надійний захист від куль та мінно-вибухових пристроїв екіпажу, десанту, озброєння та майна, котре перевозять, його основних вузлів та агрегатів.
Для здійснення випробувань (державних або визначальних відомчих) науковці розробляють спеціальні методики оцінювання технічних, експлуатаційних та інших характеристик визначеного зразка військової техніки. Ці методики забезпечують виконання Програми випробувань. Випробування здійснюють протягом кількох етапів. Спочатку відбуваються ті етапи, які виключають можливість пошкодження та руйнування дослідного зразка.
Безумовно, найінформативніший результат дають державні випробування, що проводяться для прийняття зразка військової техніки на озброєння. І це не дивно, адже їх здійснюють за розширеною програмою, і вони тривають протягом довгого часу. Торік такі випробування впродовж п’яти місяців проходив спеціалізований броньований автомобіль «Козак-2» виробництва НВО «Практика». За час випробувань бронеавтомобіль пройшов близько 10 000 км як дорогами загального користування, так і бездоріжжям. Створений на повнопривідному шасі Iveco Cargo, завдяки високому кліренсу автомобіль упевнено долав важкопрохідні ділянки місцевості: круті підйоми-спуски, глибокий пісок і сніг, водні перешкоди. До речі, цей бронеавтомобіль зміг подолати більше 1000 км на одній заправці. Укомплектований потужним, 280 к. с., з об’ємом 5,9 л італійським турбодизельним двигуном Iveco Tector, «Козак-2» може розвивати швидкість до 70 км/год по горбистій місцевості, на шосе — до 100 км/год. Середні витрати пального — 23 л на 100 км пробігу дорогами загального користування. Перевагою автомобіля «Козак-2» також вважають його надійну балістичну стійкість і протимінний захист, який забезпечує особлива конструкція днища, що має V-подібну форму. Наприклад, унаслідок підриву під днищем бронеавтомобіля 6 кг заряду в тротиловому еквіваленті датчики, розташовані на манекені, розміщеному всередині автомобіля, не зафіксували критичних перенавантажень. Також бронеавтомобіль обладнано бронебаштою з 12,7 мм кулеметом. Передбачено й можливість ведення вогню з ручної автоматичної зброї через бійниці бронемашини.
Майор Володимир Бояров вважає, що під час випробувань військової техніки, яка невдовзі має підсилити наші підрозділи на Сході країни, не може бути дрібниць. Адже прискіпливість у оцінюванні експлуатаційних характеристик автомобіля на випробувальних полігонах у реальних бойових умовах стане запорукою його надійності. Він пригадує, що під час випробувань експериментально було доведено доцільність оснащення коліс бронеавтомобілів системою автоматичного регулювання тиску повітря в шинах та їх підкачування. Крім того, підтверджено ефективність обов’язкового встановлення на його колісні диски спеціальних пластикових докаток (до цього вони були лише додатковою опцією), які дають змогу бронеавтомобілю зберігати рухливість за умови пошкодження шин. До речі, на випробуванні з їхньою допомогою бронеавтомобіль подолав на повністю спущених шинах відстань у 10 км. А на війні це може врятувати не одне життя.
За словами провідного інженера-випробувача відділу комплексних оцінок сертифікації та випробувань озброєння та військової техніки ДНВЦ ЗСУ майора Антона Козира, відповідно до Національного стандарту України, залежно від стійкості броні до впливу засобів ураження, розрізняють сім класів (з урахуванням класу 1-А) захисту спеціалізованих броньованих автомобілів. Максимальний з них — шостий. Він повинен забезпечувати захист від гвинтівкового боєприпасу калібру 7,62 мм із бронебійною кулею з дистанції 10 метрів. Саме так у спеціальній лабораторії перевірялась балістична стійкість броні спеціалізованого броньованого автомобіля «Козак-2».
Також при проектуванні сучасних броньованих автомобілів підвищення їх протимінного захисту досягається:
зміною направлення ударної хвилі вибуху, завдяки особливій конструкції днища, що має V-подібну форму;
зміцненням конструкції днища, з урахуванням його можливих деформацій та руйнувань,
встановленням всередині бронеавтомобіля додаткових захисних оболонок та «протимінних» сидінь.
