Реєстрація Увійти
Вхід на сайт
Вибір редакції

Чого навчають артилеристів з урахуванням досвіду АТО

24 січня 2017
Переглядів: 1 202
Коментарів: 0
Версія для друку
Чого навчають артилеристів з урахуванням досвіду АТО

У сучасних війнах та збройних конфліктах артилерія продовжує залишатися основною ударною силою на полі бою. Не стала винятком й антитерористична операція на Сході нашої країни, особливо у 2014–2015 роках. У цей період обидві сторони застосовували реактивну та ствольну артилерії як основний засіб ураження. Адже піхота не скрізь могла дістати противника вогнем, а артилерія — завжди.

Нині, згідно з Мінськими домовленостями, українських артилеристів відведено на визначену відстань від лінії розмежування. Однак бойові злагодження й тренування «богів війни» не припиняються. Українські гармаші постійно як відшліфовують нові прийоми та навички, здобуті в боях на Донбасі, так і вивчають забуті давні.

Як кажуть артилеристи, на початку АТО працювали, «як книжка пише». Потім зрозуміли, що це не завжди ефективно, і стали вносити певні корективи. Наприклад, нині батарея після кожного вогневого нальоту відразу змінює позиції. Це роблять для того, щоб оперативно вийти з-під ударів, які може завдати противник. Якщо 2014 року артилеристи могли стояти на одній вогневій позиції кілька годин, то нині в їхньому розпорядженні чотири-п’ять хвилин, після яких можливий удар у відповідь. Також вони вчаться розгортати батарею з ходу, без підготовки.

Ще одне нововведення — «кочівна» гармата. Воно передбачає здійснення багатьох функцій. Та головне — відволікти на себе головний удар артилерії противника й дати змогу основним силам батареї спокійно розгорнутися й завдати потужного удару по визначеній цілі.

Однак, окрім змін у підготовці «богів війни», на їхньому озброєнні з’явилися нові розробки — сучасні планшети й різноманітні програми. Однією з таких програм є система управління артилерійським вогнем ГІС «Арта» (ГІС — геоінформаційна система). Вона не лише скорочує час до здійснення пострілу, а й збільшує точність влучення снаряда в ціль: відхилення становить лише 5–25 м залежно від дальності стрільби.

Якщо раніше, виявивши ворожий об’єкт, артилеристи витрачали на його знищення в середньому до 20 хв., то завдяки новій системі на це потрібно не більше як 30 сек. З її допомогою виклик артпідтримки розподіляється комп’ютером на найближчу до цілі гармату, яка ще й отримує її точні координати.

Водночас артилеристи проходять також окомірну підготовку. Після Другої світової війни вона була обов’язковою для офіцерів-артилеристів, але згодом її було забуто. Проте на війні ситуації бувають різні, і це вимагає володіння майстерністю ведення точного вогню всіма можливими способами. Якщо неможливо визначити координати цілі та установку для її ураження, наприклад у разі пошкодження приладів, то окомірна підготовка може бути дуже доречною. І, попри її примітивність, такий спосіб вимагає неабиякої підготовки.

АТО довела, що розвивати високотехнологічні системи розвідки й наведення вкрай необхідно. Але й забувати прості речі не варто. Так само, як і традиційне знаряддя артилеристів — прилад управління вогнем та логарифмічну лінійку.

Сьогодні всім цим премудрощам артилерійської справи «богів війни» навчають у Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського та в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. На базах цих навчальних закладів також розгорнуто курси підвищення кваліфікації офіцерів ракетних військ і артилерії.

Крім цього, мобільні тренувальні групи з найбільш підготовлених офіцерів бойових підрозділів або викладачів навчальних закладів навчають військовослужбовці цього роду військ і безпосередньо в зоні антитерористичної операції.

Треба сказати, що нині всі програми підготовки фахівців і підрозділів ракетних військ і артилерії скориговано з врахуванням досвіду застосування підрозділів в АТО. Більшість занять відбувається в полі на техніці. Курсантів навчають того, що справді потрібно на війні. І практично всі офіцери-викладачі мають особистий досвід бойових дій в антитерористичній операції.

Бути хорошим артилеристом, особливо артилерійським командиром, — значить бути всебічно освіченою людиною. Мабуть, жоден рід сухопутних військ не вимагає від військовослужбовця таких знань, дисципліни, розуму, як артилерія.

Щоб стати артилеристом, одного бажання замало. Ще потрібно бути відмінним математиком. І після того, як майбутній офіцер-артилерист вивчить тактико-технічні дані гармати та балістичні формули, йому треба оволодіти знаннями, як це працює в комплексі та що повинен робити кожен номер бойової обслуги. Ці знання має бути закріплено відповідною практикою. Лише так у майбутньому офіцер зможе підготувати особовий склад до дій в умовах реального бою.

Підготовлений артилерист, згідно з правилами стрільби, має постійно тримати в голові майже 80 вогневих завдань. До автоматизму це відпрацьовують упродовж років практичних занять.

Аби досягти відмінного результату, артилеристам треба постійно тренуватися. Навідник має грамотно вираховувати кутомір, водію належить із півслова розуміти командира, щоб машина точно заїхала на позицію, так само й номери обслуги повинні чітко знати свою справу: де займати позицію під час стрільби тощо. А загалом усе починається зі взводу управління, який перебуває на командно-спостережному пункті, — вони засікають цілі, визначають їхній характер, дальність до них та всі поправки. Також під час пострілу беруть до уваги метеоумови. Тож відмінний результат стрільби залежить від якості підготовки та злагодженості роботи всієї батареї.

Основне озброєння українських гармашів

Чого навчають артилеристів з урахуванням досвіду АТО

122-міліметрова реактивна система залпового вогню БМ-21 «Град» призначена для ураження відкритої та прикритої живої сили, неброньованої техніки й бронетранспортерів у районі зосередження, артилерійських і мінометних батарей, командних пунктів та інших цілей.

Максимальна дальність стрільби — 21 000 м. Калібр снаряда — 122 мм. Кількість напрямних — 40. Тривалість повного залпу — 20 сек. Маса бойової машини — 13 000 кг.

Чого навчають артилеристів з урахуванням досвіду АТО

152-міліметрова гаубиця «Мста-Б». Причіпна 152-міліметрова гаубиця призначена для знищення тактичних засобів ядерного нападу, наземних елементів високоточної зброї, артилерійських і мінометних батарей, танків та інших броньованих засобів, руйнування польових фортифікаційних та інших оборонних споруд, придушення живої сили та вогневих засобів, пунктів управління, засобів протиповітряної й протиракетної оборони.

Дальність стрільби — 24,7 км. Швидкострільність — 8 постр./хв. Маса снаряда — 44 кг. Розрахунок — 6 осіб.

Чого навчають артилеристів з урахуванням досвіду АТО

«Сани» — возимий міномет калібру 120 мм. Являє собою гладкоствольну жорстку систему, заряджання відбувається з дула. На дульній частині встановлено запобіжник проти подвійного заряджання. До складу комплексу міномета входять: транспортна машина, 120-міліметровий міномет і колісний хід.

Міномет призначено для знищення навісним вогнем живої сили, вогневих засобів, командно-спостережних пунктів, озброєння та військової техніки. Його також застосовують для руйнування окопів, траншей, ходів сполучення та легких деревоземляних споруд, для пророблення проходів у дротяних загородженнях.

Для стрільби зі 120-міліметрового міномета застосовують осколково-фугасні, димові, освітлювальні, запалювальні та агітаційні міни.

Максимальна дальність стрільби — 7100 м. Мінімальна дальність стрільби — 480 м. Прицільна швидкострільність — до 10 постр./хв. Час переведення з похідного положення в бойове — не більше як 3 хв. Розрахунок — 5 осіб.

Автор: Роман ВУС

Думка редакції "Військової панорами" може не співпадати з точкою зору автора публікації.

  
Шановний відвідувач, Ви увішли на сайт як незареєстрований користувач. Ми радимо Вам зареєструватися чи увійти на сайт під своїм ім`ям.

Інформаційне повідомлення

Відвідувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі в даній статті.