БТР – «восьмидесятка»

До середини 50-х років значно зросли вимоги до бронетранспортерів: вони не повинні були поступатися танкам по прохідності, що дозволяло б мотопіхоті не тільки супроводжувати танкові підрозділи, але у деяких випадках і йти попереду них. У багатьох країнах такі жорсткі вимоги призвели до повного переходу на гусеничні бронетранспортери (наприклад, в США). Однак можливості колісних броньованих машин ще не були вичерпані повністю.

У Радянському Союзі за вирішення цього завдання наприкінці 1950-х років на конкурсній основі взявся ряд конструкторських колективів. У рамках конкурсу було створено плаваючий бронетранспортер ЗІЛ-153: з колісною формулою 6х6, повністю закритим корпусом, торсійною підвіскою, передніми і задніми керованими колесами. Рух на плаву у цієї 10-тонної машини забезпечувалося за рахунок водометного двигуна.

Макетний зразок бронетранспортера представили брянські машинобудівники. Цю восьмиколесну бойову машину, озброїти яку передбачалося 73-мм гарматою, зазвчиай називають колісною бойовою машиною піхоти. До головних її особливостей можна віднести гідропневматичну підвіску, яка дозволяла змінювати кліренс більш ніж на 300 мм.

Найбільш же вдалим виявився бронетранспортер «49», створений у КБ ГАЗу. У 1959 році машину взяли на озброєння Радянської Армії, а з 1961 року почалося серійне виробництво бронетранспортерів, які отримали армійське позначення БТР-60П.

Відкритий зверху корпус БТРа зварювався з катаних броньових листів. Для захисту від атмосферних опадів мався брезентовий тент. Кулемет СГМБ калібру 7,62 мм (боєкомплект 1250 патронів) встановлювався на верстаті, який закріплювався на кронштейнах у похідному положенні — на лобовому листі, у бойовому — на бортових чи лобових листах.

Силова установка складається з двох 6-циліндрових карбюраторних двигуна ГАЗ-40П, потужністю по 90 к.с., встановлених паралельно у кормі. Кожен з двигунів мав двоступеневу роздавальну коробку. Всі колеса оснащувалися незалежною торсійною підвіскою і системою регулювання тиску повітря у шинах.

У 1963 році з’явився модернізований БТР-60ПА з повністю герметичним, закритим зверху корпусом, де могли вміститися 12 осіб. Для виходу десанту були передбачені 4 верхніх люка з бронекришками. У 1965 році на БТР-60ПА-1 були застосовані вдосконалені агрегати силової установки і силової передачі.

У тому ж році з’явився і варіант БТР-60ПБ. Головною відмінністю останнього стала конічна башта зі спареною установкою кулеметів КПВТ калібру 14,5 мм (боєкомплект 500 набоїв) і 7,62-мм ПКТ (2000 набоїв). Крім того, БТР-60ПБ мав нові прилади спостереження; був замінений на більш досконалі низка агрегатів силової установки. Всі машини серії БТР-60 оснащувалися радіостанціями Р-113 або Р-123.

Ці бронетранспортери тривалий час перебували на озброєнні Радянської Армії і ВМФ СРСР (морська піхота). У деяких частинах їх можна зустріти і понині.

У 1972 році в тому ж КБ був створений бронетранспортер БТР-70; через чотири роки почалося його серійне виробництво.

БТР-70 був модернізацією бронетранспортера БТР-60ПБ. Основні відмінності його полягали в наступному:

встановлені потужніші 8-циліндрові карбюраторні (знову-таки) двигуни ГАЗ-66 потужністю по 115 к.с. кожен; змінено розміщення десантників, які розгорнулися обличчям до бортів, що дозволяло їм вести вогонь зі своїх місць; вирізані нижні бокові люки для посадки десанту; бензобаки розміщені в ізольованих відсіках; поставлена автоматична система ППО; введений роздільний привід гальм, що забезпечує незалежне гальмування першої і третьої пар коліс від других і четвертих; змонтована система відключення силової передачі від двигуна з місця водія, яка надає можливість при виході із ладу одного двигуна, працювати на справному; встановлено два генератори; висота машини зменшилася на 185 мм. Озброєння залишилося таким же, як і на БТР-60ПБ.

БТР-80А

У передній частині корпусу розміщені сидіння водія і командира, за ними — сидіння десантника і стрілка. У десантному відділенні паралельно бортам розташовані два поздовжніх сидіння на шість десантників. Для стрільби з особистої зброї передбачені 7 лючків, закритих броньовими кришками.

Крім основного озброєння, встановленого у башті, і штатної зброї мотострілецького відділення, всередині БТР-70 в укладках перевозяться: два автомати Калашникова, два переносних ЗРК 9К34 «Стріла-3», один гранатомет РПГ-7 і п’ять снарядів до нього, два автоматичних гранатомета АГС-17 «Полум’я».

Рух на плаву здійснюється за рахунок водометного рушія. На БТР-70 змонтована радіостанція Р-123М.

Машини останніх випусків мали башти, що допускають великий кут вертикального наведення озброєння. БТР-70 з такою баштою брали участь у параді 7 листопада 1986 року в Москві.

Бронетранспортери БТР-70 надходили на озброєння Радянської Армії, а також ННА НДР і афганських урядових військ. На даний час ці бойові машини є у складі армій майже всіх країн СНД.

З урахуванням досвіду бойового застосування колісних бронетранспортерів в Афганістані, був розроблений бронетранспортер БТР-80. З 1984 року ця бойова машина випускається серійно.

За загальним компонуванням БТР-80 схожий на свого попередника. Відділення управління розташоване у передній частині корпусу. У ньому розміщені робочі місця командира машини та механіка-водія. Тут же встановлені оглядові прилади, що забезпечують спостереження і керування машиною вдень і вночі, щиток контрольно-вимірювальних приладів, органи управління, радіостанція, апарат переговорного пристрою.

Силове відділення знаходиться у задній частині корпусу й ізольоване від бойового герметичною перегородкою. У ньому розміщені двигун із зчепленням і коробкою передач, що представляють єдиний силовий блок, водяні і масляні радіатори, теплообмінники, маслоохолоджувач коробки передач, передпусковий підігрівач двигуна, водометний двигун, водовідкачуючий насос, фільтровентиляційна установка, паливні баки, генератори та інше обладнання.

Двигун — КамАЗ-7403, восьмициліндровий, чотирьохтактний, рідинного охолодження, з V-образним розташуванням циліндрів, турбокомпресорним наддувом, потужністю 260 к.с. (191 кВт). Застосування високоекономічного дизеля дозволило збільшити, у порівнянні з БТР-70, запас ходу фактично без збільшення обсягу основних паливних баків. Відпала необхідність і у додаткових ємностях.

Український БТР-80

БТР-80А на Нижегородському ярмарку

Більш високий крутний момент двигуна дав можливість підвищити середню швидкість руху машини.

Конструктори подбали про підвищення боєготовності бронетранспортера у холодну пору року. Так, при температурі навколишнього повітря від -5 ° С до -25 ° С, двигун прогрівається передпусковим підігрівачем з використанням електрофакельного пристрою. Повітря також підігрівається факелом полум’я, що утворюється від згоряння у впускних трубопроводах дизельного палива під час стартерної прокрутки і початкової роботи двигуна до виходу його на стійкий режим.

При подоланні водних перешкод, щоб не допустити потрапляння води у двигун, встановлюються високі повітрозабірні труби.

Використання на БТР-80 одного двигуна спричинило за собою значні зміни трансмісії. Механічне зусилля через фрикційне сухе дводискове зчеплення з гідравлічним приводом надходить на п’ятиступінчасту триходову коробку передач. Друга, третя, четверта і п’ята передачі забезпечені синхронізаторами.

Крутний момент з коробки передач через проміжний карданний вал передається на роздавальну коробку, яка виконана двоступеневою, з диференціальною роздачею крутного моменту на два потоки: на перший — третій і на другий — четвертий мости. Передбачено примусове блокування міжосьового диференціала для важких дорожніх умов (причому включення понижувальної передачі і блокування міжосьового диференціала відбуваються тільки при включених передніх мостах). А щоб при перевантаженні елементів трансмісії (при заблокованому диференціалі) виключити поломки, у роздавальній коробці є фрикціон — муфта граничного моменту.

Від роздавальної коробки відбирається також потужність на водометний двигун і лебідку. На коробці встановлено два гальмівних механізми стоянкової гальмової системи трансмісійного типу.

Оригінальна конструкція роздавальної коробки дозволяє використовувати у БТР-80 з незначними змінами багато вузлів і деталей його попередника, у тому числі провідні мости, підвіску, рульове управління, робочі гальма та ін

Висока рухливість БТР-80 забезпечується потужним двигуном, приводом на всі вісім коліс, їхньою незалежною торсійною підвіскою, великим кліренсом, централізованою системою регулювання тиску повітря у шинах, завдяки чому він здатний слідувати за танками, з ходу долати окопи і траншеї завширшки до 2 м.

Централізована система регулювання тиску повітря у шинах забезпечує високу прохідність по бездоріжжю, порівнянну з гусеничними машинами.

Крім того, БТР-80 може продовжити рух при повному виході з ладу одного або навіть двох коліс. Машина не постраждає при наїзді на піхотну міну, але і при підриві на протитанковій міні зберігає рухливість, оскільки енергія вибуху пошкоджує, як правило, одне з восьми коліс.

У башті та середній частини корпусу бронетранспортера знаходиться бойове відділення. Штатне озброєння машини складають 14,5-мм крупнокаліберний кулемет КПВТ і спарений з ним 7,62-мм кулемет ПКТ. У баштовій установці розміщені також денний приціл, два оглядових прилади і ручні приводи механізмів наведення у горизонтальній і вертикальній площинах. Навідник знаходиться на підвісному сидінні під баштою.

Прицільна дальність стрільби по наземним цілям з кулемета КПВТ досягає 2000 м, з ПКТ — 1500 м. Стрільба по низьколетячим малоскоростним цілям може вестися з кулемета КПВТ на відстані до 1000 м, при цьому максимальний кут піднесення установки – 60 градусів. Скорострільність КПВТ — 500-600 постр./хв, ПКТ — 700-800 постр./хв, відповідно боєкомплект — 500 і 2000 патронів у стрічках, покладених у патронні коробки.

Вогневі можливості БТР-80 посилюються завдяки тому, що бойовий розрахунок може вести вогонь з особистої зброї безпосередньо з машини. З цією метою БТР обладнаний сімома амбразурами з кульовими опорами і приладами спостереження по бортах корпусу для стрільби у фронтальному і фланговому напрямках і двома на даху — для стрільби по високорозташованим цілям. З двох амбразур можна вести вогонь з кулеметів, а з двох люків, розташованих на даху, метання гранат, стрільбу з ручних гранатометів і зенітних ракет комплексів типу «Стріла» і «Голка». Для постановки димових завіс є шість установок для запуску димових гранат ЗД6.

Екіпажу і десанту створені всі умови для виконання ними бойових завдань. Герметичний корпус, виконаний із сталевих броньових листів, з диференційованими кутами нахилу, який надійно захищає бойовий розрахунок від куль калібру 7,62 мм, осколків снарядів, а лобова броня завдяки її формі — і від куль калібру 12,7 мм.

БТР-80 в Сербії, 1996 рік

Фільтровентиляційна установка здійснює очищення зовнішнього повітря від пилу, радіоактивних та отруйних речовин і подає його у жиле відділення.

Екіпаж і десант машини завдяки наявності чотирьох люків, розташованих у даху корпусу, а також двом двостулковим дверям на правому і лівому бортах машини, може швидко здійснювати і посадку, і висадку. Нижня стулка дверей при відкриванні утворює підніжку, завдяки чому посадка і висадка можуть здійснюватися у русі.

Бронетранспортер оснащений УКХ-радіостанцією Р-123М для зовнішнього зв’язку і переговорним пристроєм Р-124-для внутрішнього. Останнім часом на БТР-80 встановлюються більш сучасна танкова радіостанція Р-163 і переговорний пристрій Р-174.

Бронетранспортери БТР-80 активно використовувалися у ході бойових дій в Афганістані. Зараз вони перебувають на озброєнні в Російській Армії, Внутрішніх військах і морській піхоті. БТР-80 здобула репутацію висококласної машини, здатної ефективно вирішувати завдання у будь-яких кліматичних і дорожніх умовах.

На базі БТР-80 розроблена ціла гама машин різного призначення: командирський бронетранспортер БТР-80; самохідна артилерійська гармата 2С23 «Нона СВК», яка надходить у війська з 1990 року; броньована ремонтно-евакуаційна машина БРЕМ-К, прийнята на озброєння на початку 1993 року, розвідувальна хімічна машина РХМ-4; уніфіковане шасі для командно-спостережних машин командирів артилерійських батарей і дивізіонів.

Конструктори, враховуючи багаторічний досвід експлуатації, а також постійно зростаюче коло вирішуваних завдань, розробили у 1994 році та поставили на виробництво бронетранспортер БТР-80А.

У новій бойовій машині збережені всі кращі якості БТР-80 — висока рухливість, прохідність, живучість і істотно підвищена вогнева міць.

Машина озброєна баштовою гарматно-кулеметною установкою, призначеною для боротьби з наземними та низьколетячими повітряними цілями. У ній розміщені 30-мм автоматична гармата 2А72 і спарений з нею 7,62-мм кулемет (ПКТ) з кутами наведення 360 ° по горизонталі і від -5 ° до +70 ° по вертикалі.

Гармата і спарений з нею кулемет встановлюються ззовні башти, що дозволило збільшити обсяг підбаштового простору, підвищити зручність роботи оператора, зменшити шум і виключити загазованість населених відділень при стрільбі.

Живлення гармати і кулемета — стрічкове з магазинів, закріплених у нижній частині башти. Боєкомплект гармати — 300 патронів (укладені у 2 стрічках: одна — з осколково-фугасно-запальними (ОФЗ) і осколково-трасуючими (ОТ), а інша — з бронебійно-трасуючими (БТ) снарядами). Боєкомплект кулемета — 2000 патронів в одній стрічці. Патрони з ОФЗ і ВІД снарядами призначені для стрільби по наземним і повітряним цілям, а патрони з БТ снарядами — для ураження броньованих цілей і вогневих точок.

Наведення гармати і кулемета на ціль здійснюється за допомогою денного прицілу 1 ПЗ-9 та нічного ТПНЗ. Прицільна дальність стрільби з гармати вдень снарядом БТ — до 2000 м, ОФЗ — до 4000 м, вночі — не менше 800 м.

На робочому місці оператора розміщені органи керування механізмами перезарядження, спуску, запобіжника, зміни подачі гармати (ОФЗ або БТ), стопорними пристроями, оглядовими приладами. Тут же розташований пульт, що дозволяє задати темп стрільби гармати: одиночний, малий (200 пострілів на хвилину) і великий (не менше 330 пострілів на хвилину). Таким чином, залежно від оперативної обстановки, характеру і виду цілей, оператор може вибрати тип боєприпасу (ОФЗ або БТ) та режим ведення вогню.

Бойова маса машини зросла незначно і становить 14,5 т. Висота збільшилася до 2800 мм. Всі інші характеристики залишилися такі ж самі, як у БТР-80.

Тактико-технічні характеристики бронетранспортери БТР-80

Бойова маса, т — 13,6

Екіпаж, осіб — 10

Габаритні розміри, мм:

довжина — 7650

ширина — 2900

висота — 2350

кліренс — 475

Макс. швидкість, км/год.:

на шосе — 80

на плаву — 9

Запас ходу:

по шосе, км — 600

на плаву — 12

БТР-80 Афганістан

Автор Михайло Барятинський