Американські громадяни озброєні, але не небезпечні?

У Сполучених Штатах Америки вже давно стало звичним явищем використання вогнепальної зброї на вулицях, причому зазвичай ця стрілянина закінчується трагічно. Але уряд країни нічого не робить для того, аби змінити ситуацію.

У сучасному світі використання вогнепальної зброї вже нікого не дивує, це вважається нормою життя. Його можуть однаково використовувати і в Шотландії, і в Німеччині, і в Норвегії — людей без найменших ознак моральних принципів вистачає скрізь. Але те, що відбулося нещодавно в Денверському кінотеатрі, вкотре стало доказом того, що Америка займає лідируючі позиції за кількістю злочинів, скоєних з використанням зброї. Ця трагедія є найбільшою після масового розстрілу студентів у Віргінському політехнічному університеті.

Для здійснення кожного такого злочину необхідний не тільки виконавець, але й зброя. Зараз можна, на жаль, з упевненістю казати про те, що в Штатах і того, і іншого вистачає. Це аксіома, яка не вимагає доказів. Але у той же час уряд нічого не робить для зміни ситуації. Після інциденту, що стався, мер Нью-Йорка М.Блумберг закликав главу держави, нарешті, взяти під контроль поширення стрілецької зброї в країні. Але, як то кажуть, «і їжаку зрозуміло», що правлячі кола відстоюють зовсім інші позиції. Національна стрілецька асоціація, спільно з Конгресом, Сенатом та Верховним Судом надзвичайно активно перешкоджають вирішенню даної проблеми і роблять все можливе для того, щоб закон про обмеження продажу та використання вогнепальної зброї не був взагалі прийнятий.

Вже ні для кого не є секретом той факт, що при прийнятті важливих для країни питань Вашингтон втрачає здатність діяти рішуче або хоча б адекватно реагувати на ситуацію. Причому, це стосується всіх сфер життя.

Що стосується посилення контролю над обігом зброї, то тут справа йде не найкращим чином. І справа тут не у тому, що уряд не знає, що саме потрібно зробити. Проблема полягає у тому, щоб переконати населення у правильності своїх дій. За останні роки, мабуть, єдиним з президентів США, який спробував узяти під контроль вогнепальну зброю, був Білл Клінтон. Саме він підтримав проект закону Брейді про обов’язкову перевірку особи покупця зброї перед здійсненням покупки. І закон цей цілком успішно діяв до того часу, допоки суди не звели всю його дію до нуля.

Тим не менш, у роки президентства Клінтона ситуація складалася таким чином, що більша частина населення все-таки схилялася до необхідності встановлення контролю над зброєю. Коли в країні, та й у світі в цілому, настала криза, потреба у використанні зброї як засобу самозахисту, значно зросла.

На сьогодні позиції громадянського американського населення розділилися приблизно порівну. Опитування з даної проблеми було проведене відразу після трагедії. Та частина населення, яка захищає право на носіння зброї, впевнена, що президент вживає заходів для того, щоб скасувати закон про зброю. Насправді ж це питання майстерно обійдене. Звичайно, в інтересах самого уряду логічно було б змінити своє ставлення до проблеми. Але поки сподіватися на це не доводиться.

В Америці на сьогоднішній день Конституція дозволяє наявність вогнепальної зброї у населення, а також використання його з метою самозахисту. На даний момент в руках цивільного американського населення перебуває близько 250 мільйонів одиниць зброї. Таким чином, грубо кажучи, на кожного жителя країни, включаючи немовлят, припадає по одному стволу. Щорічно на території Америки продається приблизно 5 мільйонів одиниць вогнепальної зброї. Але жодних доказів того, що життя цивільного населення стало більш безпечним, немає.

Середньостатистичний покупець зброї, на думку Асоціації спортивних товарів, виглядає приблизно так: чоловік 25-35 років, який належить до середнього соціального класу. При цьому у багатьох таких представників можуть зберігатися у будинку цілі бойові арсенали.

Згідно зі статистикою ФБР, кількість випадків, коли застосовується вогнепальна зброя, поступово знижується. Пік використання припадав на 1993 рік, коли вогнепальна зброя була використана приблизно 40 000 разів. Разом з тим, на даний час спостерігається тенденція до зменшення кількості злочинів.

Необхідно відзначити, що у більшій половині штатів (в 32 з 51) населенню дозволено носити вогнепальну зброю і використовувати її у цілях самозахисту. За результатами досліджень, дозвіл на носіння стало причиною скорочення кількості злочинів. Так, наприклад, у Вашингтоні після введення заборони на носіння зброї у 1976 році, кількість злочинів зросла утричі, у той же час, як на всій решті території країни цей показник зріс лише на 12 відсотків. Ще один приклад — Чикаго. Там найвищий відсоток вбивств, навіть незважаючи на те, що носіння вогнепальної зброї заборонено законом.

На початку 90-х років минулого століття американський криміналіст Гері Клеек провів дослідження, згідно з результатами яких в Штатах щороку вогнепальну зброю в цілях самооборони використовується близько 2,5 мільйонів разів. Це утричі вище, ніж застосування того ж виду зброї у кримінальних цілях.

Відповідно до діючих федеральних правил, вогнепальна зброя не може бути продана людям, які мають проблеми з психікою, маю судимість за вчинення будь-яких злочинів. Сюди ж відносяться ті особи, які тільки підозрюються у порушенні законів, або притягалися до відповідальності за насильство у сім’ї, наркомани, а також ті, хто не є громадянином США.

Короткоствольну зброю можуть придбати люди старше 21 року, в той час як довгоствольну — з 18 років. У ході здійснення покупки в магазині, покупець заповнює спеціальну анкету зі своїми особистими даними, координатами, підписує певні документи. У деяких штатах, крім цього, залишають також відбиток великого пальця. Обов’язково потрібно пред’явлення документів. У частині штатів перед покупкою зброї обов’язково потрібно пройти курс навчання.

Закон також передбачає, що вогнепальна зброя повинна володіти певними технічними характеристиками. Так, з 1986 року на території країни заборонено продавати автоматичну зброю. При цьому ті автомати і кулемети, які були куплені раніше, залишалися у людей. З 1994 року було внесено ще одне обмеження — в магазинах скорострільних гвинтівок не повинно бути більше десяти патронів.

Практично у всіх штатах (якщо точніше, у 46) немає жодних обмежень на кількість придбаної зброї. В 4 штатах діє обмеження на покупку однієї одиниці зброї на місяць. У 43 штатах для того, щоб купити вогнепальну зброю, немає необхідності отримувати будь-які ліцензії або реєстрації. А в 44 штатах практично повністю відсутній процес регулювання вторинного ринку зброї, тобто власники можуть продати свою зброю будь-кому. У 27 штатах перед здійсненням операції з продажу зброї проводиться перевірка покупців по федеральній базі даних, а також по базі даних самого штату. В 7 штатах немає жодних обмежень за віком для придбання зброї у приватних продавців. У 18 штатах не встановлено мінімального віку, з якого можна володіти зброєю, тобто, грубо кажучи, пістолет може мати і немовля. В 13 штатах зброю можуть мати підлітки від 13 до 16 років. І лише в 4 (!) Штатах законом передбачено, що вогнепальна зброя повинна зберігатися в спеціально обладнаних безпечних місцях.

Але ж за великим рахунком, проблема не в тому, заборонена чи дозволена зброя. Велика проблема сучасного світу полягає у відсутності культури поводження з вогнепальною зброєю. І, як правило, уряд намагається змінити ситуацію тільки тоді, коли у суспільстві відбуваються трагедії у навчальних закладах, коли підлітки, які страждають психічними розладами, за допомогою вогнепальної зброї намагаються розправитися із вчителями чи однолітками, що їх образили, після чого або самі зводять рахунки із життям, або гинуть у перестрілці з поліцією.

Але напівзаходи у подібній ситуації жодного ефекту мати не будуть, необхідно щось більш дієве.