БТР-4 «Буцефал»

БТР-4Е, створений харківськими конструкторами з КП ХКБМ імені О.Морозова, офіційно приймається на озброєння української армії з 24.07.2012 року. Наказ про прийняття на озброєння бойової техніки підписаний міністром оборони України Д.Саламатіним.

Сьогодні, щоправда, в Україні є лише дві дослідних машини БТР-4Е. Передбачається, що невелика партія БТР-4Е у кількості 10 одиниць, до кінця року надійде до 13-го окремого аеромобільного батальйону, що входить до складу аеромобільних військ. Батальйон дислокується у місті Житомир.

Прийняття експортної моделі БТР-4 (точно така ж модель поставлялася до Іраку за підписаним у 2010 році контрактом) на озброєння армії Україна, призводить до невтішних висновків. Доопрацювати БТР-4 не вистачає ані сил, ані коштів, адже, по суті, БТР-4Е створений на іракські гроші. Броньований транспортер беруть на озброєння з виявленими недоліками, про які в міністерстві оборони дуже добре відомо — недостатній протимінний захист. Ще як варіант — передвиборчий жест, і бронетранспортери чекає доля «Оплотів», яких теж, до речі, було десять одиниць.

Тішить, звичайно, що нова техніка все ж надходить в армію України. БТР-4Е оснащений дизелем 3ТД. З озброєння відзначимо бойовий модуль БМ-7М «Парус». Очікується незабаром прийняття на озброєння наступної модифікації БТР-4 — БТР-4М. Він отримає посилений захист і німецький двигун «Deutz».

Сподіватися на оптимістичне майбутнє БТР-4 дає й угода про виробництво бронетранспортерів, укладена між Україною та Казахстаном. Основне озброєння бронетранспортерів українського виробництва:

— Автоматична 30 мм гармата 3ТМ-1, створена на Кам’янець-Подільському заводі точної механіки;

— ПТРК, створений київським КБ «Луч»;

— Гранатомет КБА-117, створений в КБ «Артилерійське озброєння»;

— Кулемет, створений на київському заводі «Маяк».

Устрій і конструкція БТР-4

Компонування броньованого транспортера:

— Відділення управління — виконане у носовій частині корпусу;

— МТО — виконане у середній частині корпусу;

— Бойове відділення — виконане у кормовій частині корпусу;

— Десантне відділення — виконане у кормовій частині корпусу;

Розташування бойового відділення та десантного відділення, дозволило створити ціле сімейство машин без змін у компонуванні, МТО та ходовій частині. Місткість — 10 осіб, з них 3 особи — екіпаж машини: командир машини, стрілок і водій-механік, 7 осіб — піхотинці.

На базі БТР-4 створені такі модифікації:

— Базова модель — БТР-4;

— Командирська машина — БТР-4К;

— Командно-штабна машина — БТР-4КШ;

— Евакуаційно-санітарна броньована машина — БСЕМ-4К;

— Машина розвідки — БРМ-4К;

— Евакуаційно-ремонтна машина — БРЕМ-4;

— Машина вогневої підтримки — МОП-4К;

— Експортна модель БТР-4Е;

— Експортна модель БТР-4К — БТР-4КЕ;

— Експортна модель БТР-4КШ — БТР-4КШЕ;

— Експортна модель БСЕМ-4К — БСЕМ-4Е;

— Експортна модель БРЕМ-4 — БРЕМ-4Е.

БТР-4 може бути озброєний наступними бойовими модулями:

— БМ «Грім» складається з однієї автоматичної 30 мм гармати, одного кулемета 7.62 мм, одного автоматичного гранатомета і протитанкового ракетного комплексу «Бар’єр»;

— БМ «Шквал» складається з однієї автоматичної 30 мм гармати, одного кулемета 7.62 мм, одного 30 мм автоматичного гранатомета і протитанкового ракетного комплексу «Бар’єр» (або 2-4 протитанкових ракетних установок);

— БМ «БАУ-23» складається з двох автоматичних 23 мм гармат і кулемета 7.62 мм;

— БМ «Парус» (БМ-7) — складається з однієї 30 мм гармати КБА-1, одного автоматичного 30 мм гранатомета, одного кулемета 7.62 мм і ПТРК «Бар’єр»

Основні характеристики:

— Вага 21.9 тонни;

— Формула коліс — 8Х8;

— Випуск — з 2008 року;

— Довжина — 7.6 метра;

— Ширина — 2.9 метра;

— Висота — 2.8 метра;

— Дорожній просвіт — 46 сантиметрів;

— Броня – противокульова та протиосколкова;

— Двигун потужність — 442/489 к.с;

— Максимальна швидкість до 110 км/год. (на воді — 10 км/год.);

— Дальність ходу — 690 кілометрів;

— Долає перешкоду: підйом до 30 градусів, висота до 50 сантиметрів, ширина до 2-х метрів;

— Обладнання: оптико-телевізійна система з далекоміром лазерного типу.