Анкара придивляється до «Чебурашок»
Турецькі ВПС можуть закупити транспортники в Україні
Україна, США, Китай і країни Європи поборються за право продати Туреччині транспортні літаки. Анкара оголосила тендер на закупівлю для своїх ВПС шести авіамашин. «Газета.Ru» з’ясувала, наскільки ймовірний успіх київських промисловців.
Бюро закупівель Міноборони Туреччини оголосило тендер на придбання шести літаків загального призначення, повідомляє Defence News. Серед потенційних продавців називають виробників і з України. У супровідних документах йдеться, що літаки будуть призначені для «транспортування персоналу і вантажів, а також десантування». Закупівля здійснюється в інтересах військово-повітряних сил Туреччини.
Окремо в документі зазначається, що літаки повинні приблизно збігатися в характеристиках з транспортником CASA C-295 виробництва Airbus Military.
Влада країни очікує, що в конкурсі на поставку літаків візьмуть участь кілька зарубіжних виробників авіації, серед яких компанії з США, Європи, України та Китаю. Вартість закупівлі оцінюється в діапазоні від $ 100 млн до $ 150 млн.
Очевидно, під українським виробником мається на увазі концерн «Антонов», що базується в Києві, який вже налагодив зв’язки з Анкарою в інших проектах. У травні цього року стало відомо, що представники двох країн домовилися про спільне виробництво ряду нових літаків на базі «Антоновських» моделей. Як заявляв тоді український віце-прем’єр Геннадій Зубко, це, зокрема, стосується розробки і виробництва пасажирського літака TAN-158 на базі літака Ан-158, транспортного літака для турецької сторони на базі літака Ан-178, літака для турецької сторони на базі літака Ан-70.
У держкомпанії «Антонов» не надали «Газеті.Ru» оперативний коментар щодо участі в тендері.
Україна конкурує з НАТО?
За параметрами вантажопідйомності і дальності польоту з нинішньої лінійки «Антонова» C-295 приблизно відповідає модель Ан-74Т. Вантажопідйомність C-295 становить 9,7 т, а Ан-74Т — 10 т, дальність польоту при максимальному навантаженні також порівнянна — 1350 і 1450 км відповідно.
Аналітик Aviation EXplorer Володимир Карноза в бесіді з «Газетою.Ru» зазначив, що прямих аналогів із C-295 українського виробництва не існує. «Наша машина — реактивна, призначена для короткого зльоту… Дуже своєрідний літак. Так, в якихось параметрах Ан-74 відносно близький [до C-295], але взагалі дуже складно написати такі вимоги, до яких би підійшли відразу два літаки», — підкреслив Карноза.
Експерт додав, що Ан-74 витрачає набагато більше палива, зокрема, через двигуни, розташовані над крилом. До речі, через специфічне розташування турбін ця модель отримала прізвисько «Чебурашка».
Під цілі турецьких військових теоретично міг би підійти і літак типу Ан-32, а також його перспективна модифікація Ан-132, яка розробляється у співпраці з Саудівською Аравією.
Володимир Карноза підкреслює, що найбільш ймовірними постачальниками літаків до Туреччини є все ж країни НАТО, а не Україна чи Китай.
«У них були закупівлі китайської і російського зброї, але вони йшли не через тендери — це були міжурядові угоди. У жодному їхньому міжнародному тендері ані російська, ані китайська, ані українська зброя не перемагала — приймалися варіанти з країнами НАТО», — розповів експерт «Газеті.Ru».
Це пояснюється в тому числі і тим, що Туреччина є членом НАТО і при підготовці тендерів формулює вимоги до продукції, що закуповується, відповідно до правил альянсу. При цьому закупівля озброєнь радянського зразка за міжурядовими угодами частіше йде не через Росію або Україну, а через треті країни.
Зміцнення дружби
За даними інституту SIPRI, що базується в Стокгольмі, найбільшим постачальником озброєнь до Туреччини в останні роки є США. Інші важливі постачальники — Німеччина, Італія і Іспанія. Закупівлі у інших країн носять скоріше епізодичний характер. Таким чином,
українська техніка навряд чи може розраховувати на конкурентоспроможність на турецькому військовому ринку. Однак в силу може вступити політичний фактор: з моменту загострення відносин між Туреччиною і Росією українсько-турецькі зв’язку, навпаки, зміцнилися.
До кінця року Київ і Анкара мають намір завершити переговори про створення зони вільної торгівлі, Туреччина виділяє Україні гроші на гуманітарні проекти, а тисячі українських поліцейських поїдуть в Туреччину на тренінги.
Потепління відносин відбилося і на військово-технічному співробітництво двох країн. Так, на допомогу українським військовим в зоні АТО Туреччина відправила п’ять військових мобільних госпіталів. У цьому контексті укладення нових домовленостей у військовій сфері між Анкарою та Києвом видається цілком ймовірним.
