Що чекає світ?

Цікаво, що в даний час ми бачимо, як збуваються прогнози найбільш далекоглядних аналітиків, письменників, які ще в 1990-і роки говорили і писали про те, що світ вражений страшним «вірусом» і йде до нової кризи і глобальним потрясінням.
Їм тоді мало, хто вірив. Західний світ і США були в зеніті своєї сили, після загибелі СРСР. Китай не володів нинішнім впливом і міццю, арабський світ був відносно стабільний. Припущення про те, що Європейський союз може розвалитися викликали б сміх. А людину, яка сказала б про те, що Близький Схід може накрити хвиля кривавих конфліктів, що ведуть до великомасштабної війни (причому вже згадали про те, що Ізраїль може вдатися до плану «Самсон» і нанести ядерний удар по противникам, якщо буде загроза існуванню єврейської держави); будуть відроджені плани створення шиїтського (Іран), сунітські (Саудівська Аравія) халіфатів і нової Османської імперії назвали параноїком і фантазером.
Ще в 2007-2008 роках «авторитетні» експерти і аналітики злагодженим хором переконували обивателів у тому, що серйозної кризи бути не може, все це тимчасові труднощі, рецесія, скоро все налагодиться.
Передумови нинішньої глобальної кризи
Концептуальна передумова. Лідируючий на планеті західний проект, який заснований на несправедливості і паразитизмі привів світове співтовариство до глобальної кризи. Епоха безроздільного царювання господарів західної цивілізації на землі, судячи з усього, добігає логічного кінця. Цей порядок противний самій людській сутності, все ж людина — це не тварина, як не намагалися зробити його таким з допомогою західних «цінностей».
Ми бачимо, як на Заході вже подумують про повсюдну легалізації наркотиків (пробні кулі політики низки латиноамериканських країн вже запускають), продажу органів, деяких різновидів работоргівлі (на кшталт проституції), повному руйнуванні інституту сімей (у ряді країн ювенальна юстиція відбирає дітей десятками тисяч, як у Франції) і т. д. Це вже світ панування інферно, читайте «Час бика» геніального російського письменника Івана Антоновича Єфремова. Цієї гидоти повинні протистояти все люди, які хочуть зберегти людську гідність для себе і своїх нащадків.
Ідеологічна передумова. Виходячи з несправедливою концепції (задуму життєустрою), Захід по всій планеті постарався упровадити свою ідеологію — лібералізм. Підсумок сумний. Індивідуалізм, егоцентризм, гедонізм вразили уми і серця людей по всій планеті. Приклад Лівії дуже характерний — за міраж «західного життя», яку обивателі бачили в екранах ТБ та інтернеті, лівійці проміняли досить благополучне життя на владу десятків бандформувань. На захист держави, режиму Полковника вийшло не так багато людей, як могло б, основна маса воліла відсидітися вдома.
Тому Захід і намагається зараз добити ісламський світ, ісламську ідею справедливості, багато в чому руками самих же мусульман та ісламських монархій, повністю дискредитувавши її. Мусульмани ще здатні об’єднуватися навколо ідеї, хоча їх вже і серйозно розділили на релігійні напрями, секти, ордени та ін У цьому відношенні певну небезпеку представляє ще російський народ.
Економічна передумова. Не можна нескінченно порушувати фундаментальні економічні закони. Основа існування людей — це виробництво. Сфера послуг, різні фінансові спекуляції не можуть замінити виробничу сферу. На Заході фактично була створена економіка «мильних бульбашок».
До того ж несправедливий перерозподіл природних ресурсів на користь Заходу, також не може існувати без змін. Китайці, індійці, араби, іранці, бразильці та інші не проти споживати по «західним» стандартам. А планета просто не в змозі забезпечити життя мешканців Землі на рівні американського середнього класу, принаймні, при нинішньому розвитку технологій. Світ просто захлинеться у відходах людської діяльності, не вистачить ні продовольства, ні води, ні інших ресурсів.
Природа просто не готова до американської (західної) споживчої моделі. У цьому відношенні людство нагадує «вірус», який пожирає Землю. Людському суспільству необхідно шукати нову модель співіснування з планетою, інакше нас чекає загибель.
Ці базові фактори викликають дикий ріст різних проблем, які в сукупності не можна вирішити тільки за допомогою соціально-економічних методів. Ці питання починають сублімувати в політичні та військово-політичні сфери.
Таку купу проблем можна спалити тільки у вогні великої війни. Або в рамках великого проекту, який охопить майже всю планету і буде цікавий значній частині політичних еліт, народів провідних цивілізацій, великих держав.
Чи дозволена криза в рамках нинішньої концепції та ідеології?
Тут треба відповісти на питання про те: чи можна побудувати стійку систему, т. зв. «Новий Світовий Порядок», на тих підставах, які пропонує Захід? Це паразитизм, жорстока експлуатація одних країн іншими (поділ по лінії Південь і Північ), одних соціальних груп іншими, відсутність віри в Бога і наявності духовного начала у людини. Життя худоби, де все грунтується на задоволенні матеріальних, чуттєвих потреб двоногої тварини.
Господарі західного проекту вважають, що вони можуть побудувати стійку рабовласницьку, невольницьку цивілізацію на нових технологіях (по суті, це «електронний концтабір»). Але для цього треба вирішити кілька завдань:
— Вирішити «російське питання» і зайняти «центр Землі», її «серце» — Росію.
— Покінчити з ідеєю ісламу, з його «покорою», «вірністю» Богу.
— Розчленувати і знищити китайську і індійську цивілізації. В ідеалі не своїми руками, а зіштовхнувши між собою і мусульманами.
— Різко опустити споживання т. зв. «Золотого мільярда», що вже успішно і виконується. Західний обиватель буде позбавлений свого статусного пайка, годувати його більше не треба — СРСР впало. «Вітрину капіталізму» створювати більше необхідності немає.
— Скоротити популяцію людства. У бунтах, заворушеннях, революціях, війнах, викликаних ними масовому голоді, хвилях епідемій повинна загинути «зайва» біомаса.
— Консолідувати еліти Заходу і союзні їм соціальні групи в арабських монархіях, Туреччини, Японії, Росії. Всі отримають «пряник», тобто їм пообіцяють збереження високого статусу в «новому світі». Для цього створюють, або реставрують старі «образи ворога» — «російська загроза», «китайська загроза», «іранські фанатики з ядерною бомбою», «ісламські терористи» і пр.
Зараз ми бачимо, і будемо бачити в найближчі роки, як різні міжнародні організації, на кшталт ООН чи Євросоюзу будуть піддаватися дуже великим розхитуванням, дробленню, руйнуванню і т.д. Існуючі нині системи контролю та впливу будуть руйнуватися, і з’являться якісь нові союзи , організації. Деякі будуть аморфними, інші зможуть стати новими центрами сили. Так ми побачили виникнення організації з п’яти країн — БРІК (Бразилія, Росія, Індія, Китай), яка потім стала Брікс (додалася Південноафриканська республіка). Володимир Путін висунув ідею «Євразійського союзу», який став стрімко набирати обертів. Москва і Пекін повідомляють про плани посилення інтеграції на просторах Євразії, зміцнення регіональних валют на противагу доларової системі.
Захід також не дрімає. Ватикан закликав створити Світовий банк та інституції «світового уряду», так як національні структури не справляються зі світовими кризовими явищами. Збігнєв Бжезінський пропонує створити «новий світ» від «Ванкувера до Владивостока», куди має увійти і Російська Федерація. Він фактично озвучив ідею створення «Атлантичного союзу», куди можуть увійти Сполучені Штати, Канада, Європейський союз, Росія і Туреччина.
США
Сполучені Штати в даний час мають ще значні резерви у вигляді накопиченого науково-технологічного потенціалу, військової потужності, мережі військових баз по всій планеті, свого авторитету і т.д.
Тому для Штатів в даний час можливо два варіанти розвитку ситуації. У першому випадку Вашингтон продовжує відстоювати модель свого Нового світового порядку, яку озвучив З. Бжезинський. Всі свої проблеми, намагаючись спалити у світовій смути, серії жорстоких конфліктів по всій Євразії, подалі від своїх кордонів. Якщо американські еліти оберуть цей варіант то тоді, судячи з усього, поразки і потужних внутрішніх потрясінь не уникнути. Сполучені Штати можуть бути вкинуті у Громадянську війну. Світ уже інший. Повторити в повній мірі те, що було зроблено перед і під час Першої і Другої світової воєн не вийде. Штати не вийдуть з цієї кризи в дамки. При самому катастрофічному варіанті, ми побачимо крах Американської імперії, розвал її на кілька незалежних держав. Цю ідею озвучив політолог Ігор Панарін в роботі «Крах долара і розпад США» (2009 рік).
У другому випадку, інстинкт самозбереження виявиться сильнішим, і тоді ми можемо побачити повернення США до традиційної політики «ізоляціонізму». При цьому сценарії Сполучені Штати втратять роль наддержави, лідера світової гонки глобалізації, але збережуть статус однієї з великих держав і одного з центрів сили. Штати зможуть провести реіндустріалізацію. Треба відзначити, що деякі ознаки такої роботи є, так Вашингтон старанно намагається стати енергетично незалежною державою, розвиває сланцеві технології. Енергетична незалежність допоможе скоротити витрати, допомогти у відтворенні промисловості на території країни. Йде робота по інтеграції США, Канади та Мексики, тобто є ймовірність створення нового союзу — Північноамериканських Штатів. І нової валюти — «амеро», яка дозволить скинути старі борги (попутно послабивши конкурентів).
Попутно, як і в Європі, обиватель буде різко знедолений (це процес вже йде), його добробут падає і далі падатиме. Американські еліти більше не мають наміру підтримувати штучний високий рівень ситості простих американців. США, як і Західна Європа в даний час стоять перед перспективою демонтажу всієї своєї соціальної інфраструктури та соціальних інститутів: системи освіти, охорони здоров’я, пенсійної системи, тому що вони всі банкрути. Усі реальні т.зв. «Антикризові заходи» передбачають їх фактичну ліквідацію. Але оскільки сучасні західні демократії не можуть реалізовувати те, що населення категорично не сприймає (акції протесту в Греції можуть стати квіточками в порівнянні з заворушеннями в США), такі заходи здійснювати «зверху» складно. Тому ці непопулярні заходи будуть реалізовуватися шляхом послідовного самостійного демонтажу цих інститутів на рівні місцевої влади. Немає фінансів — немає і соціальних програм. У Сполучених Штатах це вже відбувається, тому що у них половина т.зв. соціалки фінансується самими штатами. А так, як вони самі друкувати гроші не можуть, то все, що ними фінансується на місцевому рівні буде скорочуватися. Вже закриваються школи, лікарні, звільняються вчителі, лікарі, поліцейські, скорочуються пожежні команди і т. д. Хоча цей крок вже призводить до зростання місцевого сепаратизму, в деяких штатах (наприклад, в Техасі), подейкують про необхідність стати самостійною державою.
Треба зауважити, що ще одна причина падіння рівня життя європейців і американців — це демографічні проблеми, біла раса швидко старіє і приводить на світ дуже мало дітей. Немає можливості зберігати високі зарплати, соціальні допомоги та пенсії, високі податки, коли кожне наступне покоління менше за чисельністю попереднього.
Люди вже відповідають акціями протесту, лівими гаслами, погромами в столицях і найбільших містах Заходу. Далі може бути ще гірше. А в США ця ситуація накладається на масу зброї на руках людей, існують значні соціальні групи, які добре озброєні і проводять регулярні військові тренінги, навчання.
Європейський Союз
Європу чекають важкі часи. По-перше, буде тривати падіння рівня життя більшої частини населення. Європейці надто довго ситно і добре жили, прийшов час платити. Рівень життя впаде як мінімум на половину, а можливо і нижче.
По-друге, населення природно буде відповідати акціями протесту, греки вже намагалися штурмувати будівлю парламенту. Далі буде тільки гірше, радикальні настрої охоплюють все більше людей, будуть міцніти націоналістичні, праві партії та рухи, комуністи та анархісти також зміцнять свої ряди. Люди будуть шукати винних, ними будуть мігранти, люди інших рас та віросповідань, уряду і банкіри. Ми можемо побачити становлення нових авторитарних, неофашистських урядів, як це було в Європі 1920-1930-х років.
По-третє, криза ЄС може призвести до її розвалу. Новини тільки підкріплюють це переконання. Так до кризових країн — Греції, Італії, Іспанії, Португалії, приєднується та інші. Уряд Угорщини звернувся за фінансовою допомогою до Євросоюзу і МВФ. Прохання обумовлено тим, що кредитний рейтинг Угорщини трьома найбільшими рейтинговими агентствами (Moody’s, Fitch і Standard & Poor’s) оцінюється на рівні, який близький до «сміттєвого». Подібний крок угорського уряду може привести до подальшого зниження кредитного рейтингу країни і подорожчання позик.
По-четверте, деякі країни можуть просто бути роздроблені. Північна (індустріально розвинена) Італія відокремиться від Півдня, який стрімко «афріканізієуется». В Іспанії незалежність отримають Каталонія і Басконія, можливо Галісія. У Бельгії готова виділитися Фландрія. Великобританія може розвалитися на Англію, Уельс, Шотландію, а Північна Ірландія повернеться до складу Ірландії. І подібні явища можна виявити майже у всіх країнах Європи, а криза буде тільки посилювати їх. Бажання відгородитися від зовнішніх проблем буде тільки зростати.
По-п’яте, ми можемо в подальшій перспективі побачити серію воєн в Старому світі. Вогнища конфліктів є на Балканах, між грецьким Кіпром, Грецією і Туреччиною, в Придністров’ї.
Росія
Москва вустами Володимира Путіна вже озвучила свій план — це «Євразійський союз». Питання в іншому. Чи зможе народ і держава, які понесли в 20 столітті такі жертви і втрати реалізувати новий глобальний проект? Це питання виживання Російської цивілізації. Зрозуміло, що на Путіні лежить величезна відповідальність, але треба пам’ятати, що і на кожному з нас лежить її частинка. Такі проекти будуються в першу чергу на внутрішній волі (дусі) народу. У глобальній кризі виживають тільки ті держави і народи, які можуть бути вище сьогохвилинних, егоїстичних, особистих інтересів. Для цього нам потрібна не лише економічна інтеграція, а й ідеологія. Необхідно озвучити цілі, дати смислове навантаження.
У далекому майбутньому, в «Євразійському союзі» можуть попасти не тільки колишні республіки СРСР, а й ряд країн Європи, в першу чергу слов’янських. Косовські серби вже зараз готові стати громадянами Росії — вони опинилися на вістрі глобалізації і знаходяться під загрозою фізичного знищення.
Китай
Китайська цивілізація стоїть перед двома глобальними викликами: зовнішнім і внутрішнім. Зовнішній — це світова криза, яка може обрушити орієнтовану на вивіз товарів економіку країни і на ввезення маси природних ресурсів, енергоносіїв. Це призведе до страйків і бунтів, дестабілізації на околицях. Китаю необхідно перебудовуватися на свій внутрішній ринок і зберегти стабільність в Євразії. Пекіну не потрібні глобальні потрясіння на континенті і, особливо біля своїх кордонів.
Внутрішній виклик — це стародавня китайська проблема, циклічність розвитку цивілізації. За кожним розквітом, слідує криза, розпад і хаос, який призводить до загибелі значної частини населення, територіальних втрат, вторгненням зовнішніх ворогів. Китайцям ще не вдавалося вийти на міфічну наступну щабель розвитку своєї цивілізації — «велику гармонію». Тому нинішня глобальна криза несе для китайців страшну загрозу.
У цьому відношенні Москва і Пекін повинні допомогти один одному, подолати антагонізми і зберегти мир у сфері свого впливу. Їх стратегічний союз, спрямований проти планів перетворення Євразії в «море вогню», буде дуже важливим фактором для майбутнього всього людства.
Ісламський світ
Ісламський світ уже на «лінії фронту». Гримлять вибухи терористичних актів, які вже стали звичайною справою в Іраку, Пакистані, Афганістані та інших країнах. Ллється кров в Лівії, Алжирі, Судані, Єгипті, Палестині, Іраку, Сирії, Ємені, Пакистані, Афганістані. Руйнуються старі центри сили (Єгипет, Лівія) та утворюються нові (Катар). Склалося вже кілька ліній розлому, які можуть привести величезний регіон до тотальної війни: Іран — Ізраїль; Палестина і сили, які за нею стоять — Ізраїль; Сирія — сунітські монархії (в першу чергу Саудівська Аравія і Катар), Туреччина; Рада співробітництва арабських держав Перської затоки (РСАДПЗ) — Іран.
Три центри сили реалізують свої регіональні та глобальні плани: Тегеран створює Шиїтський халіфат, Ер-Ріяд — сунітський халіфат, Анкара — нову Османську імперію.
У підсумку ситуація може призвести до запеклої сутички, коли переможців (серед мусульман і арабів) не буде. Саме тому Росія повинна зберегти Сирію, так, як ця держава, це свого роду «бар’єр», якщо сирійська держава сповзе в хаос, наслідки будуть страшними. Башар Асад був правий, коли зазначив це факт.
Про війну
Війна вже давно йде, просто більшість її не бачать. Її наслідки — це розвал СРСР і Югославії, локальні конфлікти в Чечні, Нагірному Карабасі, Придністров’ї, Боснії і Герцеговині, Косово і інших землях. Через неї померли мільйони громадян України та Росії, в ході т.зв. «Реформ», а вірніше соціально-економічного геноциду, тотальної інформаційної війни проти нашої цивілізації.
Нинішні конфлікти в Лівії, Єгипті, Палестині, Сирії та інших країнах, це тільки продовження. Значна частина світу раділа і насолоджувалася життям, у той час коли Україну, Росію та інші пострадянські країни крутили «перебудова» і «реформи». Тепер і Західну Європу, США і Ісламський світ захлеснула ця хвиля, ми пройшли її першими, тепер їхня черга.
Зрозуміло, що англо-сакси зроблять все, щоб спихнути проблеми, породжені західним проектом на навколишній світ, у тому числі і на нас. Не даремно американський економіст і публіцист Пол Кругман (він у 2008 році отримав Нобелівську премію в галузі економіки) повідомив, що для того, щоб Сполученим Штатам потрібен економічний аналог Другої світової війни для того, щоб вийти з кризи. Фактично це означає необхідність світової війни, для мобілізації суспільства, знищення незабезпеченої доларової маси, технологічного ривка в майбутнє.
На Заході створюють образ зовнішнього ворога, помер міф про «жахливого» Бен Ладена, тепер реанімують «російську загрозу», «китайську загрозу». На порядку денному «іранська загроза»: тут і участь світовому терорі — підготовка терактів в США, Бахрейні, нелегальне створення ядерної зброї для удару по Ізраїлю, поставки хімічної зброї режиму загиблого Каддафі і ін.
Цікавий факт того, що у людей поволі, поступово формують образ «інопланетної загрози», фабрика Голлівуду працює на це з великим розмахом. Мабуть, це на далеку перспективу, коли інші «загрози» свою роль виконають.