Літаки «Антонова» відправляться в Китай, Ірак і Азербайджан

Згідно з графіком, ДК «Антонов» в короткостроковій перспективі планує випуск 9 літаків. Серед замовників — Китай, Ірак, Азербайджан і Міністерство оборони України. Підприємства авіаційної промисловості, які є постачальниками «Антонова», повинні в серпні приступити до статичних сертифікаційних авіаційних агрегатів.

Про це заявив голова Ради інноваційного регіонального аерокосмічного кластера «Мехатроніка» Віктор Попов під час брифінгу «Реанімація українського авіабудування: як галузі вийти з крутого піке?», приуроченого Міжнародному дню польоту людини в космос.

«На нараді в державній компанії «Антонов» йшлося про розвиток українського літакобудування. Сьогодні йде розмова про постачання 9 літаків: 2 — в Китай, 2 — в Азербайджан, 4 — в Ірак і 3 — Міноборони України», — повідомив Віктор Попов.

За його словами, державне замовлення — це вирішальний фактор відновлення серійного виробництва літаків і подальшого розвитку авіаційної промисловості України в цілому. Для цього необхідно прийняття державної цільової науково-технічної програми розвитку авіаційної промисловості України з обов’язковим включенням фінансових показників програми до державного бюджету.

В ІРАК «Мехатроніка» підкреслюють, що авіаційна галузь України перебуває в глибокій кризі і вимагає негайних структурних реформ в авіаційній промисловості. Про це заявив заступник директора Українського науково-дослідного інституту авіаційної технології Валерій Матвієнко. Згідно даних УкрНДІАТ, якщо в першій половині 1980-х в Україні випускалося 140 літаків на рік, то в 2011-му всього 4. В останні роки виробництво літаків варіюється в межах 5-10 літаків на рік.

«За розрахунками державне замовлення обсягом 40 літаків на рік дозволить українській авіаційній промисловості підприємствам і ДП «Антонов», як основного інтегратора авіаційної галузі країни, завантажити наявні виробничі потужності і працювати беззбитково», — заявив Валерій Матвієнко.

Сьогодні експорт української авіаційної техніки, зокрема авіаційних двигунів, агрегатів паливоживлення, систем автоматичного управління газотурбінних двигунів, систем енергопостачання, управління польотом, гідравлічних систем скоротився через економічні санкції проти Російської Федерації. У той же час, це не стало гальмом у розвитку української аерокосмічної галузі. Українські авіавиробники успішно освоюють нові ринки збуту, зокрема ринки країн східної, південної, західної, південно-західної Азії — Китаю, Індії, ОАЕ, Іран.

Наприклад, в 2015 році частка продукції і послуг ремонту авіаційної техніки, реалізованих закордонним компаніям, склала 21,04% від загальної реалізації продукції і послуг ремонту компанії FED (ПАТ «ФЕД»), що в 1,5 рази вище показників 2014 року. Про це повідомив голова Ради ІРАК «Мехатроніка», голова правління компанії FED (ПАТ «ФЕД») Віктор Попов.

«Ми розраховуємо, що частка китайського ринку складе до 40% від загального попереднього портфеля замовлень, 20-25% — Росія, 8-12% — Індія», — заявив голова правління компанії FED Віктор Попов.

Віктор Попов зазначив, що портфель замовлень FED трансформується. Наприклад, частка поставок до Росії через санкції знизилася на 30-40%. Він підкреслив, що основним споживачем продукції компанії FED залишаються українські підприємства, частка яких склала 78,96% від загальної реалізації продукції і послуг ремонту. У 2015 році компанія збільшила обсяги виробництва на 38% у порівнянні з 2014 роком.

Також він спрогнозував, що співпраця України і Ірану в спільному виробництві Ан-140 відновиться в найближчій перспективі.

«Компанія FED планує взяти участь в іранській програмі будівництва літаків Ан-140. Іранська програма з виробництва АН-140 була зупинена, але є всі підстави вважати, що, вона відновлюється. У нас в ній дуже багато роботи», — повідомив Віктор Попов.

Він підкреслив, що країни арабського регіону активно займаються створенням своєї авіаційної галузі шляхом створення спільних підприємств з виробництва літаків. Для України це шанс зміцнити свої позиції на міжнародному авіаційному ринку.

«Перш за все це і Саудівська Аравія, де планується налагодити виробництво Ан-132. Ми беремо участь в цій програмі. «FED» також бачить партнера в Об’єднаних Арабських Еміратах. Основний напрямок роботи з арабськими країнами — підтримання льотної придатності авіатехніки, в якій зараз цей регіон має велику потребу. Другий етап — організація спільного виробництва», — підкреслив Попов.

Європейський ринок також є пріоритетним для підприємство аерокосмічної галузі. Сьогодні компанія «Мотор Січ» вийшла на європейський ринок легкомоторної авіації, а «FED» розробляє теплообмінник для французького телекомунікаційного супутника міжнародної компанії Thales Group.

«Ми повинні в вересні цього року поставити два дослідних вироба для наземних випробувань. Закінчення проекту — в серпні наступного року, коли наші зразки будуть встановлені на реальні об’єкти, призначені для виконання завдання. Сума контракту на виробництво теплообмінника складає 2 мільйони євро за два дослідних і три «бойових» вироба. Сподіваємося, після того, як ми виконаємо цю серйозну задачу, наше українське підприємство потрапить до європейських постачальників», — розповів Віктор Попов.

Він також повідомив, що «FED» веде переговори з компанією «Liebherr Aerospace» (підрозділ компанії «Liebherr» з виробництва авіаційних комплектуючих). Крім цього компанія пробує вийти на латиноамериканський ринок. Зокрема, компанія опрацьовує проект поставок систем управління польотом легкомоторних літаків в Аргентину.

Головним гальмом у розвитку українського літакобудування на думку авіапромисловців є недосконалість законодавчої бази і перш за все — ефективної системи оподаткування підприємств авіаційної галузі.

«До 1 січня 2016 року діяло законодавство про підтримку літакобудування, яке передбачало певні преференції для підприємств галузі у вигляді безмитного ввезення обладнання для технічного переозброєння обладнання. Була преференція по оподаткуванню. Тобто підприємства працювали, був спецрахунок, вони зараховували свій прибуток на закупівлю технічного переозброєння».

За словами Віктора Попова, сьогодні підприємства авіаційної галузі не можуть дозволити собі імпортувати нове високоточне обладнання. Без оновлення технічної бази авіаційна і космічна промисловість не можуть розвиватися. Анулювання преференцій відбилося на рентабельності роботи підприємств аерокосмічної галузі. Авіабудівники покладають надії на оновлений уряд і розраховують на підтримку Верховної Ради у прийнятті необхідних законів.

«Сьогодні у Верховній Раді знаходяться відповідні законопроекти, які дозволяють повернути три основних моменти: це безмитне ввезення обладнання, безмитне ввезення комплектуючих і матеріалів. І податок на прибуток, який би ми могли акумулювати для технічного переозброєння… Я дуже сподіваюся, що новий уряд буде технократичним, і, природно, більш тямущим. Тямущим з точки зору необхідності, потреб економіки, а промисловість і, в тому числі авіаційна галузь, є основною частиною економіки», — підсумував голова Ради ІРАК «Мехатроніка» Віктор Попов.