Бастіон-Крим: півострів може стати пасткою для великого угруповання Путіна
За два роки анексії Криму Кремль перетворив півострів в справжній бастіон, зігнавши туди новітні зразки військової техніки та тисячі солдатів.
Всього на території окупованого півострова знаходиться, за різними оцінками, від 22 до 40 тисяч військовослужбовців, велика частина всього Чорноморського флоту РФ, авіаційні полки і далекобійні наземні ракетні комплекси.
Крім того, на двохмільйонне населення захопленого півострова, яке за версією Кремля, «одноголосно підтримало» анексію, знадобилася 1 бригада, 2 окремі полки і 2 окремих батальйону внутрішніх військ.
А все забезпечення такого великого угруповання йде морським і повітряним коридорами, які стають найслабшим місцем всіх російських сил.
Вузьке місце
Розмістивши більше двох десятків тисяч військовослужбовців, Кремль забезпечує їхню боєздатність виключно за допомогою поромної переправи, морських конвоїв і авіаційного коридору. Кремль не залишив собі можливості оперативно вивести з півострова не тільки величезну кількість бронетехніки, а й весь особовий склад.
Так, під час операції по захопленню Криму Росія була змушена цілий місяць перекидати в Крим війська через Керченську переправу, перевозячи бронетехніку і солдатів. Зрозуміло, в разі початку великих бойових дій з «ймовірним противником» робота переправи буде, як мінімум, ускладнена, якщо і не повністю зупинена.
І такий сценарій розвитку подій, коли вирішальним фактором у конфлікті в Криму ставало забезпечення військ, був уже неодноразово пройдений в ході попередніх воєн на півострові. Під час Кримської війни в середині XIX століття, Громадянської війни, оборонної та наступальної операції 1942 і 1944 року Великою Вітчизняної війни.
Саме тому для Кремля питання створення «сухопутного коридору» в Криму стоїть дуже гостро і виношувалося вже в березні 2014 року, про що говорять дані української розвідки.
Окупаційний режим
Після захоплення Криму Кремль особливу увагу приділив розгортанню на півострові внутрішніх військ МВС. Для цієї мети Росія тримає в Криму одну бригаду, два полки і два батальйони оперативного призначення, які розкидані по всьому півострову від Судака до Євпаторії.
На досить скромне населення захопленого півострова припадає близько 5-7 тисяч солдатів і офіцерів внутрішніх військ. Ще більша концентрація внутрішніх військ Росії перебувати лише в Чечні з унікальною за кількістю 15-тисячній бригадою і в районі Москви, де розташовується дивізія ім. Дзержинського.
Можливості своїх кримських внутрішніх військ Кремль показав в квітні минулого року, почавши, як говорили кримські татари, справжню акцію залякування. Так, російські війська МВС провели масштабну операцію, оточивши відразу кілька сіл.
«Встановлюють блокпости, доглядають машини. Озброєні люди і поліція обшукують будинки, в основному кримських татар. Заходять під різними приводами, кажуть, що ховаються злочинці. В іншому випадку заявляють, що пропав якийсь мотоцикл. І це мотоцикл шукають в спальнях, комодах, в комп’ютерах», — розповідав глава ЦВК Курултаю кримськотатарського народу Заїр Смедляєв.
У цілому, тактика внутрішніх військ Росії під час операції в Криму, яку в Кремлі тоді назвали «навчаннями», повністю повторює механізм операцій на Північному Кавказі, так званих «зачисток», коли ціле село оточують блокпостами, після чого починається планомірний огляд будинків і жителів .
Ядерна зброя
Про загрозу розміщенні ядерної зброї в Криму неодноразово говорив лідер кримськотатарського народу, народний депутат України Мустафа Джемілєв.
«Найнебезпечніше те, що вони ще й реставрують ядерну базу, яку ми покинули після підписання Будапештського меморандуму, ядерне сховище під Ялтою (мається на увазі «Кизилташ-13», секретне підприємство по збірці і зберіганню ядерних боєприпасів, що існувала в Криму за часів СРСР — ред.). Але сказати точно — завезли вони ядерну зброю чи ні — поки не можемо», — зазначив Джемілєв.
Уже зараз Росія розмістила в Криму бойову техніку, яка може нести ядерну зброю. У російському чорноморському флоті його носіями є ракетний крейсер «Москва», 4 підводних човни типу «Варшав’янка»» і 4 ракетних корабля проекту «Овід» і «Буян-М».
У Криму також розміщені дальні бомбардувальники Ту-22М3, які можуть нести ракети Х-15 і Х-22 з ядерною бойовою частиною. Москва також відразу після захоплення півострова заявила, що перекинула до Криму і ракетні комплекси «Іскандер».
Таким чином, в Криму вже знаходиться велика кількість засобів доставки, застосування яких в разі глобального конфлікту передбачає використання ними тактичної ядерної зброї. А значить, Росія, так чи інакше, але працює над створенням на своїх кримських базах сховищ ЯЗ.
Ракетний плацдарм
Москва неодноразово показувала, що готова всіма силами захищати окупований півострів, сформувавши повноцінне військове угруповання і приділивши особливу увагу береговій обороні.
З цієї цілю, в захоплений Крим було перекинуто новітнє озброєння, включаючи далекобійні ракетні комплекси, авіацію, йде переоснащення Чорноморського флоту новими кораблями і підводними човнами.
Але на перше місце Мінооборони РФ поставило контроль над всім Чорним морем і захист захопленої території від кораблів «ймовірного противника», який забезпечують дві ракетно-артилерійських бригади, бойові кораблі і далека авіація.
Самий далекобійний ракетний протикорабельний комплекс Росії П -1000 «Вулкан» розміщений на ракетному крейсері «Москва». Дальність його дії становить 700-1000 км, що дозволяє цьому кораблю вести вогонь з бухти Севастополя за програмними цілями, які ще тільки входять в Чорне море через Босфор.
Також ще на цьому етапі Росія може задіяти і свою авіацію, направивши бомбардувальники Ту-22М3 з протикорабельними ракетами Х-15 і Х-22. На дистанції близько 500 кілометрів може почати працювати новий російський комплекс «Бастіон» з протикорабельними ракетами «Онікс». А на дальності близько 250-300 км починають роботу берегові і корабельні комплекси з протикорабельними ракетами типу «Калібр» і Х-35.
Вся ця маса військової техніки, за задумом Міноборони РФ, дозволяє контролювати всю акваторію Чорного моря. Але, наприклад, авіаносне угруповання США діє на відстані близько 1000 кілометрів і може вести бойові дії, не заходячи під вогонь навіть самих далекобійних російських протикорабельних комплексів.
А для дій на суші Росія тримає бригаду і окремий батальйон морської піхоти, артилерійський полк, бригаду берегової оборони, а також розвідувальну бригаду. Загальна чисельність цих підрозділів близько 12-14 тисяч військовослужбовців.
У цей же час протиповітряну оборону захопленого Криму забезпечує 1096-й окремий зенітний ракетний полк, на озброєнні якого знаходиться далекобійні комплекси С-300. А на аеродромі Бельбек під Севастополем розгорнуть 38-й винищувальний авіаційний полк, озброєний винищувачами Су-27/30. Також на авіабазі під Сімферополем розташований 43-й морський штурмовий авіаційний полк з фронтовими бомбардувальниками Су-24 і винищувачами Су-30СМ, які використовуються в ролі машин прикриття і наведення на ціль.
Замкнений флот
Також Росія продовжує нарощувати свій флот на Чорному морі, подаючи це як «різке посилення боєздатності». Але фактично з початку окупації Кремль спрямовує лише невеликі за класом кораблі — 4 підводні човни типу «Варшав’янка», малі ракетні кораблі проекту 21631. І тільки за планом на 2016 рік російський чорноморський флот повинен отримати перші відносно великі сторожові кораблі проекту 11356 для заміни аналогічних застарілих.
Особливістю всіх отриманих російським чорноморським флотом бойових кораблів стало їх оснащення новими ракетами типу «Калібр». Так, підводний човен «Варшав’янка» несе 4 таких ракети, малі ракетні кораблі проекту 2163, як і сторожові кораблі проекту 11356 — по 8. У цей же час тільки один есмінець США типу Арлі Берк може нести 56 крилатих ракет BGM-109 Tomahawk.
В іншому Чорноморський флот РФ складається з кораблів, які розміщувалися там з часів СРСР. Флагманом флоту є вже згаданий ракетний крейсер «Москва», на другому місці по бойової потужності знаходиться три сторожові кораблі, включаючи найстаріший корабель в строю МВФ РФ – «Сметливий», спущений на воду в 1967 році.
Всього на військово-морських базах в окупованому Криму базується близько 30-40 бойових кораблів, включаючи всі сім великих десантних кораблі флоту. Але реальні бойові можливості чорноморського флоту Росії обмежені загрозою перекриття протоки Босфор, коли всі кораблі будуть, по суті, замкнені у своїх гаванях.
