Останній шанс Ірану

У російській столиці почалися переговори з проблеми іранського атома, який сам Іран називає суто мирним, а ось на Заході іранським заявами не схильні вірити. Переговори пройдуть за участю постійних членів Радбезу ООН, а також Німеччини і власне самого Ірану. На перших етапах з делегацією з Тегерана будуть зроблені спроби домовитися про відмову від спроб подальшого збагачення ядерного палива, а от заключний раунд вирішено провести тільки у складі «шістки» (Росія, Німеччина, США, Китай, Франція і Великобританія).

Після того, як експерти МАГАТЕ виявили на одному з іранських об’єктів уран, який був збагачений, не багато не мало, до 27%, у деяких західних країнах зміцнилися підозри з приводу військового призначення ядерної програми в Ірані. Відразу ж після виявлення «забороненого» урану, який для мирних цілей надто збагачений, вирішено було поставити запитання іранському керівництву: з якої-такої причини вам знадобилося 27%-не збагачення ядерного палива? На це відповідь Тегерана була достатньо слизька, адже влада цієї країни заявила, що таке збагачення пов’язане з певними технічними причинами, які сьогодні усунуті і все перебуває під контролем.

У зв’язку з цим на московських переговорах від Ірану намагатимуться домогтися обмеження збагачення ядерного палива максимум до 5%. При цьому Захід намагається натиснути на Іран з тим, щоб той повністю закрив завод «Форд», який, як визнають багато експертів в США та Ізраїлі, виявиться міцним горішком для проведення можливої повітряної операції.

Чи піде Іран на такі заходи? Більшість тих же західних експертів вважають, що всі поступки Ірану — це утопія, з якою слід раз і назавжди покінчити. За радикальне рішення іранського питання вкотре висловився республіканський кандидат на посаду американського президента Мітт Ромні. За його словами, як тільки він увійде в якості президента Сполучених Штатів до овального кабінету, так відразу буде відданий наказ почати негайну операцію проти ядерних об’єктів Ірану з метою захистити світ від ядерної загрози. Проте всі чудово розуміють, що слова Ромні про «захист миру» — це лише зовнішній лубок, який приховує зовсім інші речі. Якщо навіть в Ірані сьогодні повністю відсутні натяки на військову ядерну програму, то того ж пана Ромні це анітрохи не бентежить. Адже, врешті-решт, справа може розпочатися з синдрому «пробірки Пауелла», якою той колись потрясав перед приголомшеною публікою і закликав завдати удар по позиціях Саддама Хуссейна. Публіка перейнялася — удари нанесені були… Щоправда, варто сказати, що сьогодні такі фокуси вже можуть і не пройти, якщо «чарівникам» не допоможуть зацікавлені іранці…

У зв’язку з цим навряд чи варто очікувати того, що переговори точно закінчаться успішно. Явно не для пошуку консенсусу прибули до Москви західні делегації. Сьогодні завданням Заходу залишається виняткова дискредитація Ірану з викриттям його «ядерного мілітаризму». Адже, що дивно, Іран і сам якоюсь мірою цьому потурає. Приклад з виявленням збагаченого понад відповідного рівня урану в Натанзі це наочно підтверджує.

Тегеран поки сам не знає, як вести себе в таких умовах. Якщо вже військовою програмою не займається, то походження середнього ступеня збагаченого ядерного палива викликає низку запитань. А якщо ядерна військова програма просувається в Ірані, то для яких тоді цілей влада цієї країни дозволили експертам МАГАТЕ опинитися у святая святих ядерної програми, що розробляється? Ці питання наразі залишаються без відповіді, оскільки не зовсім правдоподібною виглядає версія ізраїльських журналістів про те, що Іран нібито «забув заховати» уран з 27%-им ступенем збагачення від очей сторонніх спостерігачів.

Загалом, московська зустріч може стати справжнім моментом істини, у першу чергу, для самої Ісламської Республіки. Нещодавно пройшла інформація про те, що іранці не горять бажанням обговорювати такі гострі питання, заявляючи, що зустріч «погано підготовлена». У підсумку, зустріч взагалі могла б і не бути, якби не вмовляння іранської сторони Сергієм Лавровим. Ймовірно, глава російської зовнішньої політики популярно пояснив іранській стороні, що, якщо зараз вона дозволить собі ігнорувати переговори, то врятувати Іран не тільки від нової низки санкцій, але навіть і від військової агресії зможе хіба що диво.

Сьогодні Ірану спробують запропонувати наступний варіант продовження досліджень в ядерній сфері: сказане вище закриття заводу «Фордо» з одночасним дозволом Ірану власного виробництва паливних стрижнів для роботи дослідницького реактора в столиці країни. Власне, виробництво паливних стрижнів для Ірану сьогодні вкрай актуальне, оскільки постачати йому відповідний готовий «продукт» такі країни як Франція і Аргентина, які робили це раніше, відмовляються або не можуть з інших причин (французька компанія просто завалена замовленнями від інших споживачів).

Якщо Іран не прийме ці пропозиції, то це може викликати чергову хвилю підозр з приводу того, що в його ядерних засіках не все так чисто, як Ахмадінежад намагається представити.

Очевидно, що Росія спробує зробити все для того, аби іранська делегація прийняла такого роду пропозицію, адже від його прийняття залежить дуже багато чого. Разом з тим, у Москві розуміють, що навіть якщо Іран прийме поставлені перед ним умови, то це ще не гарантує подальшого вирішення ситуації. Можливо, саме тому на Каспії Росія вирішила розмістити ракетні кораблі класу «Дагестан», оснащеними потужним ракетним комплексом «Калібр-НК», здатними вражати цілі різного типу. Тепер фахівці намагаються зрозуміти, для яких конкретно цілей ці військові судна з’явилися на Каспійському морі. Одна з версій: це пов’язано з тим, що військова операція проти Ірану поки ще залишається більш ніж можливою, а значить, краще перестрахуватися зараз і зміцнити свої південні рубежі. Що ж, певна логіка у цьому є.

До речі, не потрібно забувати і про те, що від переговорів з приводу іранської ядерної програми, які тривають у Москві, багато в чому залежить і економічна кон’юнктура. Практично безпосередньо від домовленостей або недомовленостей залежатиме ціна на нафту. І в зв’язку з тим, що за останній місяць ця ціна певною мірою пішла униз, російській делегації доведеться тримати у голові ще й цей мотив для повороту переговорів в ефективне русло.