Козирна карта бундесверу

Незважаючи на проблеми, німецький спецназ залишається одним із найкращих

На початку листопада цього року президент України Петро Порошенко подав на розгляд Верховної Ради, а потім і підписав закон, що дозволяє перебування на українській території іноземних військ (йдеться про сили НАТО). Раніше цей закон вже розглядався Києвом. З 17 квітня на території країни тільки за офіційними даними знаходяться 300 американських військовослужбовців. Періодично в Інтернеті, на сайтах ЗМІ та в блогосфері з’являються повідомлення про перекидання бійців спецназу країн НАТО в Україну. Слова глави Пентагону про те, що політичне і військове керівництво США шукає «нові варіанти дій» щодо стримування Росії, в тому числі і військові, не схожі на жарт. А Україна, як і раніше, є найбільш вигідним для Заходу плацдармом і механізмом такого стримування. На самому початку протистояння на Донбасі, у квітні 2014 року, коли маховик війни в цьому регіоні тільки розкручувався, німецьке видання Bild опублікувало повідомлення про плани бундесверу (Bundeswehr — німецькі федеральні Збройні сили) відправити бійців своєї елітної військової частини спеціального призначення Kommando Spezialkrafte (KSK) на південний схід України. Офіційний Берлін це повідомлення спростував, але при цьому було сказано, що за певних умов застосування спецназу не виключено.

Спадкоємці Отто Скорцені

Командування НАТО (Німеччина є одним з членів альянсу) відводить важливу роль силам спеціального призначення в сучасних збройних конфліктах. Ця ситуація виникла не на порожньому місці, а в результаті еволюції військової справи за останні 70-80 років світовій історії. Незважаючи на те, що головною ударною силою армій провідних світових держав є високотехнологічне озброєння і техніка, цінність легкої, чудово підготовленої піхоти (такої, по суті, і є спецназ), здатної вести багатозадачні диверсійно-розвідувальні дії в інтересах головних сил, визнається всіма воєначальниками.

Під час Другої світової Третій рейх мав диверсійно-розвідувальні групи як у складі Вермахту, так і в складі Ваффен СС. Найбільш відомою операцією «нацистського спецназу» було звільнення Муссоліні у вересні 1943 року (операція «Дуб», очолював її Отто Скорцені). Після поразки Третього рейху збройні сили Німеччини перестали існувати і надалі відтворювалися з нуля, та ж доля спіткала і сили спеціального призначення. Незважаючи на те що після закінчення Другої світової війни пройшло більше 70 років, Німеччина досі перебуває під окупацією військ США. Але цей факт не заважає Берліну займатися власним військовим будівництвом у рамках, які йому відводять союзники по НАТО. Якщо Брюссель зважиться на створення збройних сил Євросоюзу, то, швидше за все, кістяком їх буде саме бундесвер.

Що стосується KSK, роком народження цієї військової частини спеціального призначення вважається 1996-й. Але підрозділи, які в подальшому увійшли до складу KSK, брали участь у військових операціях альянсу в Югославії в 1991 році, в Сомалі в 1994 році, тому можна сказати, що свій бойовий шлях ця команда почала до свого формального виникнення. Остаточно KSK прийняла свій сучасний вигляд тільки до 2001 року. Ініціаторами створення команд спеціального призначення в сучасній Німеччині були міністр оборони того часу Фолькер Рюе і генерал Хартмут Баггер.

Німці не стали винаходити велосипед і створили KSK за образом і подобою британського 22-го полку SAS. Нерідко бойові групи KSK використовують для навчання технічну базу і полігони своїх британських колег. Між цими двома частинами спеціального призначення, а також 1-м полком RPIMA (французький спецназ) йде постійний обмін досвідом. Спецназівці з KSK бувають частими гостями і в Новому Світі, де проводять тренування на полігонах сил спеціального призначення США.

Завдання і структура

Пропоную розглянути весь обсяг завдань у мирний і воєнний час. На перше місце ставиться військова розвідка в усьому її спектрі, яка може здійснюватися в глибокому тилу противника, в прифронтовій зоні і в смузі військових дій на всій глибині ешелонування бойових порядків противника. Проведення диверсій в тилу, на операційних лініях і об’єктах постачання військ, знищення ракетних ядерних систем стратегічного призначення, об’єктів ППО і ПРО супротивника. Вчинення актів щодо усунення ворожих воєначальників і політичних лідерів. Цілевказівка і коректування для проведення ракетно-бомбових ударів по військових і промислових об’єктах супротивника. Пошук і порятунок своїх військовослужбовців, а також союзників, захоплених противником. Інші складні бойові завдання, які не зможуть виконати лінійні частини і підрозділи бундесверу.

KSK дислокується на південному заході Німеччини на військовій базі Граф Цепелін поблизу міста Кальв. Основний навчальний центр команди розташований недалеко від місця дислокації, в долині Шварцвальд, на який тільки на момент створення було витрачено близько 21 млн євро. Бійці KSK також проходять спеціальну підготовку в центрі спеціальних операцій Фуллендорф, гірську підготовку в Австрії, тренування для дій в арктичних умовах в Норвегії. Відпрацьовують тактичні прийоми дії: в пустелі — в Ізраїлі або Техасі, в тропіках — в Сан-Дієго або Белізі. Підготовка спецназівців цієї елітної частини дорого обходиться німецьким платникам податків. KSK підпорядковується управлінню спеціальних операцій (Div. Spezielle Operationen) і головному командуванню бундесверу.

Чисельність KSK, за відомостями, що просочилися в ЗМІ, становить 1100 військовослужбовців. У складі частини управління, штаб, штабні і тилові служби, обтяжені всією необхідною інфраструктурою, рота військової розвідки і чотири роти командос, що мають різну спеціалізацію: єгерська, гірничо-єгерська, повітряно-десантна і рота морського десанту. Роти складаються з чотирьох взводів. Нижчим тактичним підрозділом є бойова група з чотирьох бійців. Окремо хочу зупинитися на гірській підготовці, в ній німецькі спецназівці перевершують своїх колег із США і Великобританії. Хочу зауважити, що альпінізм в Німеччині — національний вид спорту.

Озброєння

Незважаючи на те, що KSK є найдорожчою частиною в структурі бундесверу, вона відчуває явний недолік в транспортних засобах, мова йде про літаки і вертольоти. Для пересування по суші бойові групи використовують мотоцикли KTM400 LS-E / mil, квадроцикли Yamaha KODIAC 4x4Quad, снігоходи LYNX GLX 5900 FC / E Army. З автомобілів перевагу віддано позашляховику Wolf — армійському варіанту Mercedes-Benz 250GTD і американським усюдиходам HMMWV. В якості легкого колісного броньовика використовується транспортер Mungo різних модифікацій. Там, де не пройде колісна техніка, використовується шведський гусеничний транспортер Bv206 D. Крім перерахованих зразків, німецькі спецназівці мають можливість підібрати іншу техніку, більш відповідну для виконання конкретної бойового завдання. У гірських умовах бійці KSK використовують в’ючних тварин в якості транспортних засобів. У штаті бундесверу є навчально-тренувальний центр EAZ 230, розташований в Бад-Райхенгаллі, де займаються розведенням в’ючних тварин і навчанням бійців поводженню з ними.

Не дарма KSK відносять до легкої піхоти, основа їхнього озброєння — стрілецька зброя. З великої кількості штатної довгоствольної зброї німецького виробництва можна виділити 5,56-мм штурмову гвинтівку НК416 зразка 2005 року, 7,62-мм штурмову гвинтівку HK G36 з підствольним гранатометом; 7,62-мм снайперську гвинтівку G22, самозарядну снайперську 7,62-мм гвинтівку зразка 1972 HK PSG1, крупнокаліберну 12,7-мм снайперську гвинтівку DSR 50 (прицільна дальність 1400 м). Всі зразки оснащені оптикою з підвищеною роздільною здатністю, нічною оптикою або тепловізором. З короткоствольних зразків варто відзначити: пістолет-кулемет МР7А1 калібром 4,6 мм; інші пістолети-кулемети під патрон 9х19 мм — НК МР5, НК МР7, НК UMP; пістолети — НК Р8, НК USP, HK Mark 23. У штаті команди KSK є збройова майстерня, де відбувається персональна доробка стрілецької зброї, що підвищує її ефективність.

Для груп вогневої підтримки використовуються 7,62-мм ручний кулемет HK VG4, єдиний 7,62-мм кулемет НК21Е, єдиний 7,62-мм кулемет MG3, 40-мм автоматичний станковий гранатомет HK GMG. На озброєнні KSK знаходяться протитанкові гранатомети Panzerfaust останніх модифікацій. Якщо для виконання конкретного завдання знадобляться зразки озброєння інших країн, бійці KSK його отримають.

Якість і бойовий досвід

Право носіння бордового берета з емблемою меча, поверненого вістрям вгору, у вінку з дубового листя може отримати тільки боєць, що пройшов складний комплекс випробувань, які, втім, практично не відрізняється від таких в армії Франції, Великобританії, США та інших країн альянсу. Віковий ценз в KSK такий же, як і у союзників. Вся особиста інформація про них засекречена. Виключні бойові якості бійців KSK не викликають сумнівів. Відточуванню цих навичок в бойових умовах сприяє, як не дивно, винятковий гуманістичний настрій бундестагу. Так, саме депутати приймають рішення, наприклад, дозволити бійцям KSK відкривати вогонь на ураження на свій розсуд або встановлювати ускладнений порядок застосування зброї в тій чи іншій операції. Американські спецназівці в Афганістані жартували з цього приовду: «Якщо ти бачиш стікаючого кров’ю бійця, який, замість того, щоб стріляти по противнику, гортає інструкцію по застосуванню зброї, значить, він з KSK».

Депутатів бундестагу нервує той факт, що німецькі солдати час від часу воюють десь. Що стосується KSK, бійці цієї елітної частини прийняли «бойове хрещення» ще в Боснії на рубежі століть, але йшлося не про знищення когось, у всякому разі, інформації про це немає. Німецькі спецназівці займалися пошуком і захопленням сербських воєначальників і політиків, яких Захід визнав військовими злочинцями. У 1999 році ними був захоплений Радомир Ковач, а в 2000 році — Янко Жайніч. Бійці KSK непогано попрацювали і в Косово. В Афганістані з 2002 по 2014 рік, у зоні відповідальності бундесверу, перебувало до 120 бійців KSK. При цьому німецькі спецназівці зіткнулися з проблемами забезпечення та бойової підтримки. Зброю вони мали право застосовувати тільки за інструкцією. У транспорті, особливо в повітряному, вони відчували явний недолік. Головним завданням, крім військової розвідки і здійснення рейдів, для них був «відлов» польових командирів «Талібану». Найбільшою удачею для KSK в Афганістані вважається захоплення без єдиного пострілу Маулаві Росхана, який був духовним і військовим лідером моджахедів в повіті Чаха-дара. Всього за час перебування бійців KSK в Афганістані було захоплено 59 польових командирів «Талібану» та інших джихадистських формувань.

Між молотом і ковадлом

У Німеччині є закон, що зобов’язує бундесвер і федеральний уряд надавати парламенту інформацію про всі проведені військові операції. Але розголошення військової таємниці може нашкодити як учасникам операцій, так і політикам, які їх санкціонують. У бундестазі тільки невелика частина депутатів має доступ до засекреченої інформації, що провокує обурення більшості депутатського корпусу і як наслідок — скандали, які часом виливаються в судові розгляди. У результаті, можливості бундесверу посилати KSK «у вогонь» обмежені. Тому у німецьких спецназівців не настільки багатий бойовий шлях, як у їхніх колег з Франції, США і Великобританії.