Скільки офіцерів заслужили звання генерала за перемоги в АТО

Сайт «Доступ до Правди» який працює, як уніфікована платформа для відправки електронних запитів розпорядникам інформації відповідно до Закону «Про доступ до публічної інформації» направив запит в Національну гвардію і Збройні сили України про те, скільки генералів і полковників зараз знаходиться на службі.

Першою на запит відповіла Національна гвардія.

Генерал-майор – 11;

Генерал-лейтенант – 3;

Генерал-полковник – 0;

Генерал армії – 0;

Полковник – 376.

У відставці у військових званнях вищого офіцерського складу знаходяться:

Генерал-майор – 8;

Генерал-лейтенант – 1;

Генерал-полковник – 1;

Генерал армії – 0.

За час проведення АТО в Нацгвардії присвоєно 1 звання генерал-майора (посмертно), 3 генерал-лейтенанти, 1 генерал-полковник і 89 військових звань «полковник».

За інформацією наданою Міноборони, у Збройних силах України проходять службу 104 генерала:

Генерал армії України – 2;

Генерал-полковник – 1;

Генерал-лейтенант, віце-адмірал – 29;

Генерал-майор, контр-адмірал – 72.

Цікаво, що за час АТО Указом Президента було присвоєно 40 звань вищого офіцерського складу.

З початку антитерористичної операції в Донбасі не сталося жодної гучної генеральської відставки, і Президент, і його ставленики в кріслі міністра оборони і начальника Генерального штабу не підходять навіть на гарматний постріл до вирішення кадрових питань серед генералітету, а по суті, до необхідності його люстрації.

Більшість армійських чинів, на совісті яких загибель українських бійців, досі залишаються безкарними, зате прокуратури продовжують рапортувати про кримінальні справи проти солдатів-дезертирів.

Як це відбувається в пошуках винуватих за попередні оточення наших військовослужбовців у секторі «Д» біля українсько-російського кордону, Іловайську та Дебальцеве. Хто з генералів допустив ситуацію і вчасно не прореагував — невідомо, зате щодо простих офіцерів і добровольців, які вивели своїх підлеглих з оточення, відбуваються суди.

Офіцери, солдати, рідні загиблих не раз зверталися в компетентні органи, пресу, соціальні мережі зі скаргами та конкретними фактами кричущої некомпетентності / умисного шкідництва, які спричинили масові невиправдані втрати серед захисників незалежності і цілісності України з боку генералів Гелетея, Муженка, Пушнякова, Назаркіна, Литвина, Колесника, Боріскіна, Бокого, але ні підтверджень, ні спростувань за даними гучним звинуваченням з боку компетентних органів так і не було.

Що вже тут говорити, якщо головним військовим прокурором призначено Анатолія Матіоса (брата української письменниці і нардепа від «УДАРу» Марії Матіос), який не мав раніше жодного відношення до армії.

Списувати бездіяльність прокуратури стосовно розслідування військових злочинів виключно на непрофесіоналізм було б неправильно. Було б бажання дійсно щось робити, а не просто імітувати процес. Проблема лише в тому, що така імітація не може вберегти життя і долі найкращих українських патріотів, які, на відміну від багатьох генералів, зараз на передовій.