Ручна граната може стати безпечнішою
Вперше за майже сто років у конструкції ручної гранати можуть відбутися зміни, що стосуються більш безпечного поводження з цією масовою зброєю, повідомляє Cnews.ru.
Нагадаємо, що з першою гранатою, оснащеною важелем і детонатором з уповільненням, військові познайомилися у 1915 році. З того самого часу конструкція даного боєприпасу практично не зазнала змін.
Американським інженером Річардом Лаучем з Picatinny Arsenal був знайдений простий спосіб удосконалити гранату, зробивши її більш безпечною у користуванні.
Обертовий важіль замість чеки дозволяє легко перевести гранату з бойового у транспортне положення і забезпечує зручність користування будь-якою рукою.
При використанні сучасної гранати необхідно висмикнути чеку, при цьому утримуючи запобіжний важіль. У свою чергу, важіль тримає ударник, який викликає запалення піротехнічного «таймера». У конструкції цієї гранати найскладнішими елементами є чека і важіль. Так, у багатьох гранатах кільце чеки розташовується з лівого боку, і тому, якщо гранату тримає шульга, то йому потрібно перевернути її, щоб потім швидко використовувати цей боєприпас. Такий спосіб утримування не передбачено конструкторами і дуже небезпечний. При цьому, таке утримування так само небезпечне, як і процес перекладання з однієї руки до іншої зведеної гранати. Також великі труднощі виникають і з перекладом гранати у безпечне положення, оскільки досить складно знову вкласти погнуту шпильку чеки, в умовах реального бою це може призвести до нещасного випадку. Крім цього, для багатьох бійців чека — ненадійний запобіжник, і, наприклад, інструктори, що працюють у навчальних центрах, при посадці у вертоліт вимагають від новобранців прикручування важеля гранати скотчем для виключення будь-яких випадковостей.
Річард Лауч пропонує використовувати замість чеки тугий обертовий важіль, що дозволяє будь-якою рукою знімати гранату з запобіжника і без проблем повертати цей боєприпас до безпечного стану. Винахідник вважає, що обертовий важіль є більш безпечним і зручним, а також простим у виробництві, оскільки зменшує кількість випробувань вузлів такого боєприпасу. А таких випробувань достатньо: так, граната М67 вимагає перевірки двадцяти критичних деталей, у разі несправності яких може статися трагедія.
Наразі Річардом Лаучем виготовлено дванадцять дослідних зразків вдосконаленої гранати. Американський інженер сподівається, що його винаходом зацікавиться Міністерство оборони Сполучених Штатів Америки.
