Вантажний броньовик «Тайфун» від Камського автозаводу

У перших числах травня в Астані пройшла виставка військово-технічних засобів KADEX-2012. Серед інших новинок особливу увагу громадськості привернула продукція заводу КАМАЗ. За сформованою традицією, Камський автозавод представив техніку як цивільного, так і військового призначення. Причому, найбільшу увагу публіки привернув автомобіль, що представляє саме другу категорію. Річ у тім, що на салоні KADEX-2012 широка громадськість вперше змогла побачити на власні очі нову розробку КАМАЗа, про яку було стільки розмов — КАМАЗ-63968 «Тайфун».
Історія цього проекту розпочалася у 2009 рік. Тоді Військово-науковий комітет Генштабу ЗС Росії випустив документ з назвою «Концепція розвитку військової автомобільної техніки Збройних Сил Російської Федерації на період до 2020 року». Відповідно до цієї концепції, подальший розвиток автомобілів для армії повинен був йти за модульною схемою. Малося на увазі, що найближчим часом будуть створені декілька перспективних колісних платформ, на яких можна буде монтувати будь-яке цільове обладнання. На самому початку наступного, 2010 року, міністр оборони А. Сердюков затвердив «Концепцію» і незабаром була розпочата програма «Тайфун». У ході програми було необхідно створити нове покоління вантажних автомобілів для збройних сил, що мають протикульовий та протимінний захист екіпажу, вантажу, а також основних вузлів і агрегатів. В якості учасників програми були обрані автозаводи «Урал» та КАМАЗ.
Фактично програма «Тайфун» є подальшим розвитком програми «Гараж», яка, за деякими відомостями, була розпочата ледь не в кінці вісімдесятих. Метою «Гаража» було створення уніфікованої вантажний колісної платформи, яку можна було б запустити у виробництво на «Уралі» і на КАМАЗі одночасно. Вочевидь, дев’яності роки минулого століття були далеко не найкращим часом для створення таких проектів, тому «Гараж» канув у Лету, не залишивши про себе майже ніякої відкритої інформації. Тим не менш, армія вимагала вантажівку і тут корисними виявилися «побічні продукти» теми «Гараж» — сімейства «Мустанг» та «Мотовоз» КАМАЗа і «Уралу» відповідно. Замовлення машин цих родин допоміг на деякий час закрити питання перспективного армійської вантажівки. Але лише на час, адже основне завдання програми «Гараж» — уніфікація автомобілів виробництва двох заводів — так і не була досягнута.
Відповідно до початкового технічного завдання з програми «Тайфун», проекти автозаводів-учасників повинні були мати в своїй основі один і той же двигун (ЯМЗ-536), однакову трансмісію, єдину бортову інформаційно-керуючу систему (БІКС), протикульовий та протимінний захист не нижче третього класу за стандартом STANAG 4569. Але головна вимога стосувалася можливості створення на базі єдиного шасі цілого сімейства техніки різного призначення. У першу чергу, на базі броньованого «Тайфуну» потрібно було створити два варіанти вантажівок: з бронекабіною для перевезення особового складу і з відкритою платформою — для вантажів. Також необхідно було передбачити можливість збірки і експлуатації «Тайфунів» без броньованих деталей. У такому випадку вони могли стати основою для тих видів техніки, які під час своєї роботи майже не ризикують бути підірваними або обстріляним — РЛС, носії безпілотних літальних апаратів і т.п.
Під час запровадження вимог до захисту нових машин російські військові взяли до уваги закордонний досвід експлуатації автотехніки у військових конфліктах останнього часу. Так, особливості ведення воєн в Югославії, Афганістані та Іраку наочно показали необхідність посилення захисту транспортних засобів військ. Причому, потрібно не тільки посилювати бронювання бортів машин, а й захищати їхнє днище, аби уникати серйозних наслідків підриву саморобних вибухових пристроїв, які мають широке розповсюдження у конфліктах за участю нерегулярних збройних формувань. Саме для цих цілей броньовики почали оснащувати днищем V-подібної форми: похилі бронеплити перенаправляють значну частину енергії вибуху і осколків у різні сторони, що відчутно зменшує дію міни на внутрішні агрегати автомобілю та екіпаж. З часом машини з таким днищем навіть віднесли до окремого класу під назвою MRAP (Mine Resistant Ambush Protected — Захищені від мін і засідок). Російський досвід конфліктів на Північному Кавказі лише підтвердив доцільність зарубіжних пропозицій. Тому тему «Тайфун» можна вважати повноправною відповіддю закордонним MRAP-ам.
У 2010 році почалася активна фаза робіт за програмою «Тайфун» У якості головних розробників конкурсних машин, як вже говорилося, були залучені заводи «Урал» і КАМАЗ, а в якості «додаткової сили» до програми були запрошені кілька підприємств і наукових установ. Зокрема, МГТУ ім. Баумана займався розробкою гідропневматичної підвіски, а Саровському ядерного центру доручили розрахунок захищеності бронекорпуса. Про ці моменти конструкції варто розповісти докладніше. Гідропневматична система незалежної підвіски дозволяє буквально на ходу змінювати її параметри. Для цього у водія є спеціальний пульт, з якого можна, наприклад, змінювати кліренс у межах 400 мм. Крім того, пневматична система забезпечує автоматичну підкачку шин залежно від обраного водієм тиску від однієї до 4,5 атмосфер. Бронювання «Тайфуну» робилося в НДІ Сталі і має у своїй основі спеціальну кераміку. За твердженнями представників інституту, керамічна броня за рівних характеристик важить значно менше сталевої. Роботи із забезпеченню захисту автомобіля від мін проводяться в Росії вперше, та й відповідного стандарту, який класифікує підриви під днищем, наразі немає. Тому НДІ Сталі й заводи-учасники програми були змушені скористатися натовською класифікацією, передбаченою стандартом STANAG 4569. У результаті такого «запозичення», дослідні зразки бронювання для перспективних машин відповідають рівню захисту 3b — 8 кілограм тротилу під будь-якою частиною днища. Природно, вантажівка у такому випадку отримає дуже і дуже серйозні пошкодження, але екіпаж залишиться живий. Що стосується вимог до захисту від куль, то кабіна та броньований модуль для перевезення особового складу на 16 чоловік з усіх ракурсів витримують влучання 14,5-мм бронебійної кулі кулемета КПВ з відстані не менше 200 метрів, що відповідає 4 рівню STANAG 4569.
Будучи «зібраними» руками інженерів та робітників КАМАЗу, всі ці нововведення і елементи виглядають наступним чином. «Тайфун» з індексом КАМАЗ-63968, представлений на KADEX-2012, являє собою класичну для Камського автозаводу безкапотну вантажівку з колісною формулою 6х6. Шестициліндровий дизель ЯМЗ-5367 потужністю 450 кінських сил передає зусилля на шестиступінчасту коробку передач і двоступеневу «роздатку», яка, у свою чергу, забезпечує роботу планетарних редукторів на всіх осях. На всіх диференціалах є автоматичне блокування, а гальмування здійснюється за допомогою дискових гальм, що взаємодіють з протибуксовочною та антиблокувальною системами. Всі колеса КАМАЗ-63968 мають спеціальні шини з противибуховими вставками.
Велика кількість параметрів, які необхідно постійно регулювати, зажадало введення до складу обладнання «Тайфуну» спеціалізованої бортової інформаційно-керуючої системи. До її обов’язків входять стеження за станом систем і наявністю неполадок, обчислення необхідного кліренсу, режиму роботи підвіски і т.д. Для цього БІКС приймає параметри з безлічі датчиків і, враховуючи швидкість руху, крен, нахил дороги і т.п., видає відповідні команди системам вантажівки. Крім того, на КАМАЗ-63968 у майбутньому можуть встановлюватися прилади систем супутникової навігації та зв’язку будь-якого доступного типу.
Макет модульного автомобіля «Тайфун» розробки заводу КАМАЗ був представлений керівництву Росії ще наприкінці жовтня 2010 року. Приблизно у цей же час розпочалися активні роботи з «пристосуванню» наявного проекту до інших вимог програми, а саме створення колісних платформ з формулами 4х4 і 8х8 вантажопідйомністю 2 і 8 тон відповідно. Що стосується шасі 6х6, то воно повинно мати вантажопідйомність близько чотирьох тон. У підсумку, до закінчення робіт за програмою «Тайфун», КАМАЗ має створити ціле сімейство вантажівок. Цікаво, що з причини вимог до уніфікації, високого навантаження на передню вісь і особливостей багатовісних конструкцій, всі варіанти «Тайфун» від КАМАЗу мають дві поворотні осі. У той же час, торік з’явилася інформація про можливу відмову від розробки двовісного варіанту вантажівки. В якості причин називалися все ті ж факти, що послужили підставою для оснащення «Тайфуну» двома керованими осями. Однак цей варіант встиг отримати заводський індекс. На даний момент список створених КАМАЗом варіантів «Тайфуна» виглядає наступним чином:
— КАМАЗ-5388. Шасі з колісною формулою 4х4. Призначено для монтажу бортового кузова, кранів, мультиліфтів та іншої техніки, що не вимагає захисту;
— КАМАЗ-53888. Той же «5388», але із встановленою бронею;
— КАМАЗ-6396. Тривісне шасі, не призначене для монтажу броні;
— КАМАЗ-63968. Броньований варіант попередньої модифікації;
— КАМАЗ-6398. Подальший розвиток КАМАЗ-6396, але з чотирма осями;
— КАМАЗ-63988. Броньовані версія «6398».
Стверджується, що уніфікація машин різних модифікацій досягає 86%, що у перспективі покращить економічну сторону виробництва машин. На даний час дослідні зразки «Тайфуну» від КАМАЗ проходять випробування і доопрацювання. Незабаром будуть розпочаті порівняльні випробування, в ході яких камський «Тайфун» змагатиметься з конкурентом — заводом «Урал». За їхніми результатами Міноборони вибере найбільш відповідний автомобіль, який буде запущений у серію.